— у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній основі,'у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензії на: 1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); 2) надання послуг з перевезення-пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення па-
371
сажирів і їхнього багажу на таксі); 3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами; 4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; 5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт;
— здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами (ст.5 Закону).
По-друге, суд як учасник виконавчого провадження. Організаційне віднесення виконавчого провадження до відання орган' а виконавчої влади не знімає з судів істотних повноважень щодо рішення багатьох питань його розвитку, починаючи від видачі виконавчого листа, закінчуючи припиненням виконавчого провадження.
Участь суду у виконавчому провадженні може бути зведена до наступного: 1) на суді лежить вирішення питань про забезпечення позову як гарантії майбутнього виконання його рішення; 2) державні виконавці виконують ту частину рішення, що зветься резолютивною. Саме від правильності і точності формулювання судом резолютивної частини в чималому ступені залежать швидкість та резолютивність виконавчих дій; 3) у компетенції суду залишилося вирішення істотних питань виконавчого провадження; 4) суд здійснює контроль за діями і постановами державного виконавця[128].
Варто зазначити, що суд бере участь у виконавчому провадженні у визначених законом випадках найчастіше тоді, коли порушується звичайний порядок примусового виконання судових і інших актів і питання, що виникли, можуть бути вирішені тільки судом. Участь суду у провадженні, пов'язаному з виконанням судових постанов і постанов інших органів, проявляється в певних формах судового контролю над органами примусового виконання судових і інших рішень. До форм судового контролю належать:
1) попереднє (у випадках, передбачених законом) санкціонування судом процесуальних дій державного виконавця по примусовому виконанню, що є однією з гарантій правильності здійснення цих дій;
2) оскарження законності та обґрунтованості постанов суду з приводу питань, що виникають у процесі виконання, що практично не відрізняється від звичайного провадження справ у апеляційній або касаційній інстанціях[129];
3) оскарження та заперечування дій (бездіяльності) державного виконавця, яке повинне бути істотною гарантією дотримання прав сторін і інших осіб у виконавчому провадженні.
По-третє, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні. До них належать сторони у виконавчому провадженні — стягу-вач і боржник та їх представники.
Стягувач — фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.
Боржник — фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням суду вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стя-гувачів або боржників. Кожний з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному зі співучасників.
У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ст. 11 Закону).
Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.
Сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом; оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами.
373
За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно.
Сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місцезнаходження, а боржник — фізична особа — про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій (ст.11-1 Закону).
Сторони можуть реалізовувати свої права і обов 'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто.
Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов'язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог закону.
Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець своєю постановою залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном її майна.
Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.
Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону (ст. 12 Закону).
По-четверте, особи, що сприяють здійсненню виконавчих дій.' До даної групи учасників виконавчого провадження належать експерти, спеціалісти, суб'єкти оціночної діяльності, перекладачі, працівники органів внутрішніх справ.
Так, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних
знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності — кількох спеціалістів або експертів, для оцінки майна — суб'єктів оціночної діяльності — суб'єктів господарювання.
Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі.
Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові, а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.
Експерт, спеціаліст та суб'єкт оціночної діяльності — суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ним послуги. Розмір винагороди за послуги експерта або спеціаліста визначається в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ця винагорода та інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій.
За відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам неправдивим висновком експерта або спеціаліста, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Суб'єкт оціночної діяльності — суб'єкт господарювання несе відповідальність за недостовірність чи необ'єк-тивність оцінки майна у порядку, встановленому законом (ст. 14 Закону).
У разі необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, що володіє мовами, знання яких необхідно для перекладу. Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення, який не може перевищувати 10 днів. У випадку, коли зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець.