Фінансове право України 2 (стр. 2 из 44)

Обмеження щодо діяльності банків. Реорганізація банку.

ТЕМА 15. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

Поняття банківського кредитування. Банківське кредитування як предмет фінансовоправового регулювання. Принципи банківського кредитування.

Види банківського кредиту.

Загальна характеристика правопорушень у сфері банківського кредитування. Відповідальність сторін за порушення умов кредитної угоди.

ТЕМА 16. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ

Поняття банківського нагляду. Особливий режим контролю за діяльністю банків.

Заходи впливу, які має право застосовувати Національний банк України до банків та інших фінансово-кредитних установ за порушення банківського законодавства.

Письмове застереження. Скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку. Укладення письмової угоди з банком.

Видання Національним банком розпоряджень про застосування заходів впливу до банків.

ТЕМА 17. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ ТА РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

Поняття грошей. Види та функції грошей. Поняття грошової системи, грошового обігу та грошової маси.

Поняття та принципи безготівкових розрахунків. Загальні правила здійснення безготівкових розрахунків.

Поняття банківського рахунку. Види банківських рахунків. Загальні правила відкриття банківських рахунків. Порядок переоформлення та закриття банківських рахунків.

Поняття форм розрахунків та платіжних інструментів.

Поняття готівкового обігу. Порядок організації готівкових розрахунків. Ліміт залишку готівки в касі та порядок його встановлення. Порядок здачі готівкової виручки. Правовий режим оприбутковування готівки в касі підприємства. Порядок використання, зберігання готівкової виручки підприємствами.

ТЕМА 18. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Поняття валютної системи. Поняття валюти. Конвертованість валюти. Валютні цінності. Валюта України. Іноземна валюта.

Складові елементи валютної політики. Валютне регулювання. Валютні операції. Ліцензування валютних операцій. Порядок організації торгівлі та розрахунків у іноземній валюті. Валютні фонди та валютні резерви. Повноваження органів, що здійснюють державне валютне регулювання.

Поняття та функції валютного контролю. Органи валютного контролю в Україні. Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення правил валютного законодавства. Фінансові санкції, які застосовуються за порушення термінів здійснення валютних операцій.

МОДУЛЬ І Тема 1. ФІНАНСИ І ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

План

1. фінанси, державні фінанси. Види державних фінансів.

2. система органів управління державними фінансами.

3. фінансова система держави.

4. фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування. Принципи, функції та методи фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування.

Методичні рекомендації

Фінансове право – це галузь права, яка регулює економічні, а саме фінансові відносини. Для розуміння природи і особливостей цієї галузі права необхідно мати чітке уявлення про те, що таке фінанси.

Студенти повинні розуміти, що фінанси – це економічна категорія, яка виражає реально існуючі суспільні відносини – фінансові відносини, тому поняття «фінанси» і «фінансові відносини» у науці прийнято вважати ідентичними.

Розглядаючи питання про сутність фінансів, студенти повинні уяснити, що фінанси – це не всі грошові відносини у суспільстві, а лише їх частина, а саме ті, які пов’язані зі створенням, розподілом і використанням фондів коштів держави, її територіальних утворень, а також підприємств і організацій, необхідних для забезпечення розширеного відтворення і соціальних потреб, у процесі яких відбувається розподіл і перерозподіл сукупного суспільного продукту та контроль за задоволенням суспільних потреб.

Студенти повинні знати зміст розподільчої, контрольної функцій фінансів, визначення державних фінансів як системи грошових відносин, за допомогою яких мобілізуються, розподіляються та використовуються централізовані та децентралізовані фонді коштів держави. Повинні пам’ятати, що державні фінанси охоплюють: державний бюджет, централізовані і децентралізовані фонди коштів, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної власності, державний кредит, державне особисте і майнове страхування. Треба звернути увагу на відмінність між державними та приватними фінансами, тому що державні фінанси на відміну від приватних: визначаються рішеннями держави і діями публічної влади; можуть забезпечуватися у примусовому порядку; пов’язані з грошовою системою держави; є засобом досягнення загального інтересу.

При розгляді питанні про централізовані та децентралізовані фінанси як види державних фінансів, потрібно звернути увагу на те, що централізовані фінанси формуються на рівні держави згідно з прийнятими законодавчими і нормативними документами і охоплюють державний і місцевий бюджети, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд зайнятості населення тощо. Децентралізовані фонди формуються на рівні підприємств для забезпечення їхньої господарської діяльності за рахунок своїх прибутків і включають фонд обігових коштів, амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд оплати праці, фонди економічного стимулювання, резервний фонд тощо.

Розглядаючи питання про фінансову систему як сукупність і взаємозв’язок урегульованих фінансово-правовими нормами окремих взаємопов’язаних різних груп фінансових відносин (фінансових інститутів, ланок фінансів), у процесі яких мобілізуються, розподіляються та використовуються кошти централізованих і децентралізованих фондів, слід уяснити поняття окремих ланок фінансової системи: бюджетної системи, позабюджетних цільових фондів, фінансів підприємств, установ, організацій різних видів власності, державного особистого та майнового страхування, кредиту.

Фінансові відносини виникають у процесі фінансової діяльність. Важливо знати не лише зміст фінансової діяльності держави органів місцевого самоврядування як процесу планомірної мобілізації, розподілу та використання державою та органами місцевого самоврядування централізованих і децентралізованих фондів коштів для забезпечення виконання ними поставлених завдань і функцій, а й характерні особливості фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Фінансова діяльність: має міжгалузевий зміст через розподіл фінансових ресурсів у всіх галузях і сферах державного управління; є видом діяльності представницьких і виконавчих органів влади; сфера фінансової діяльності є компетенцією не лише державних органів, а й органів місцевого самоврядування. Особливу увагу слід зосередити на аналізі функцій та методів фінансової діяльності. Розрізняють розподільчу, контрольну функції та три групи методів фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, а саме: 1) методи мобілізації коштів фондів: метод обов’язкової мобілізації; метод добровільної мобілізації; 2) методи розподілу коштів фондів: метод кредитування; метод фінансування; 3) методи використання коштів фондів: метод установлення цільового призначення коштів фондів; метод установлення порядку використання коштів, одержаних з відповідного фонду коштів; метод установлення фінансових нормативів і лімітів використання коштів фондів, за допомогою яких вона здійснюється.

1. Для вивчення фінансового права як галузі права необхідно мати уявлення про фінанси і фінансову діяльність держави.

Роль фінансів у житті держави виражається через їх функції

2. Поняття органів, які здійснюють фінансову діяльність, вагоміше, ніж поняття фінансових органів. Практично всі органи держави, без винятку, займаються фінансовою діяльністю. Проте масштаби їх фінансової діяльності та участь у ній неоднакові через відмінність у завданнях та правовому статусі.

Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді.

Вищеперераховані органи забезпечують стратегічне, загальне керівництво й управління державними фінансами.

Відповідно до ст.1 Закону України від 5 лютого 1998 року “Про внесення змін до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державна податкова служба є системою органів, до складу якої належать: