б) продажу всіх товарів (робіт, послуг), крім підакцизних товарів;
в) продажу всіх товарів (робіт, послуг), крім підакцизних товарів і прибутку, одержаного від грального бізнесу.
3. Податок, утриманий з доходів фізичних осіб-нерезидентів, підлягає зарахуванню:
а) до Державного бюджету України;
б) до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку;
в) до Державного бюджету України та до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку у певному співвідношенні, встановленому Верховною Радою України.
4. Платниками податку на промисел є:
а) громадяни України - суб'єкти підприємницької діяльності;
б) іноземні громадяни, не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж товарів не більше 4 разів протягом календарного року;
в) особи без громадянства, не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж товарів не більше 4 разів протягом календарного року.
5. До складу валових витрат платника податку на прибуток підприємств включаються:
а) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам, але не більше ніж десять відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;
б) суми витрат, пов'язаних з придбанням, добудовою об'єкта незавершеного будівництва та введенням його в експлуатацію, які виникають у платника податку - покупця об'єкта незавершеного будівництва протягом строку будівництва, визначеного умовами приватизації;
в) потреби на сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку;
г) потреби на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.
6. Операції з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах): а) оподатковуються ПДВ за ставкою 20%;
б) оподатковуються за нульовою ставкою;
в) звільняються від оподаткування.
7. Об'єктом оподаткування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору - фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), є: а) фактичні витрати на оплату праці працівників;
б) сума оподатковуваного доходу (прибутку);
в) сукупний оподатковуваний дохід;
8. Суми акцизного збору з товарів, вироблених в Україні, зараховується:
а) до Державного бюджету України;
б) до місцевого бюджету за місцем їх виробництва;
в) до державного і місцевого бюджетів за місцем їх виробництва у співвідношеннях, установлених Верховною Радою України.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ПО МОДУЛЮ ІІІ
варіант XІ ПІБ _________________________________курс ________________ група _________________
1. До складу валових витрат платника податку на прибуток підприємств включаються:
а) будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення основної діяльності;
б) витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена;
в) витрати платника податку на утримання та експлуатацію закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти і закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника податку, що перебували на балансі й утримувалися за рахунок такого платника податку;
г) утримання та експлуатацію багатоквартирного житлового фонду, в тім числі гуртожитків, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об'єктів житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рішення про передання на баланс місцевих рад.
2. Платниками земельного податку є:
а) фізичні особи;
б) юридичні особи;
в) фізичні та юридичні особи.
3. Операції з надання транспортних послуг із перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України:
а) оподатковуються ПДВ за ставкою 20%;
б) оподатковуються за нульовою ставкою;
в) звільняються від оподаткування.
4. Платники податку на прибуток підприємств подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал не пізніше: а) 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом;
б) 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом;
в) 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
5. Податок з власників транспортних засобів є:
а) загальнодержавним податком;
б) місцевим податком;
в) непрямим податком;
г) змішаним податком.
6. До складу валових витрат платника податку на прибуток підприємств включаються:
а) потреби на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість;
б) суми витрат, пов'язаних із розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових і газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розроблення нафтових і газових родовищ);
в) витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування.
7. Об'єктом оподаткування податку з власників транспортних засобів є:
а) трактори на гусеничному ходу;
б) автомобілі легкові;
в) автомобілі спеціального призначення для перевезення пасажирів; г) яхти спортивні.
8. База оподаткування ПДВ операцій з продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їхньої вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій визначається виходячи з:
а) фактичної ціни операції;
б) ціни операції, нижчої за звичайні ціни;
в) фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни;
г) фактичної ціни операції, нижчої за звичайні ціни.
МОДУЛЬ IV ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ВИДАТКІВ. КОШТОРИСНО-БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ
Тема 11. ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ВИДАТКІВ План
1. Поняття і система державних та місцевих видатків.
2. Фінансування державних та місцевих видатків. Форми та принципи фінансування.
3. Видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Передусім студенти мають розкрити поняття державних видатків як економічної категорії, під якими розуміють прямі, безперервні, цільові грошові витрати з державного бюджету та інших грошових фондів держави, пов'язані з її функціонуванням. Необхідно зрозуміти, що державні видатки як правова категорія - це врегульовані нормами права суспільні відносини щодо витрачання державних грошових ресурсів, які накопичуються у державному бюджеті, державних цільових фондах, власних фондах державних підприємств, установ та організацій з метою виконання загальнодержавних функцій, розширення виробництва, утримання соціальної сфери, органів управління та забезпечення обороноздатності держави відповідно до чинного законодавства. Необхідно знати також, що державні видатки як інститут фінансового права об'єднує фінансово-правові норми, які регулюють суспільні відносини щодо витрачання державних грошових ресурсів, і що державні видатки здійснюються відповідно до фінансово-планових актів, прийнятих уповноваженими державними органами, шляхом фінансування або надання позичок чи кредитів.
Відповідно, місцеві видатки є видом фінансових відносин щодо витрачання фінансових ресурсів, мобілізованих до місцевих бюджетів, власних фондів комунальних підприємств, установ, організацій з метою виконання їх завдань та функцій, розширення виробництва, утримання комунальної соціальної та культурної сфери, органів місцевого самоврядування тощо.
Слід враховувати, що систему державних та місцевих видатків складають: а) видатки, які покриваються за рахунок коштів централізованих фондів;
б) видатки, які покриваються з децентралізованих фондів коштів; в) видатки за рахунок кредитного забезпечення. Студентам необхідно встановити співвідношення між поняттями «державні та місцеві видатки» та «видатки державного і місцевого бюджетів»: перше поняття є ширшим, адже державні і місцеві видатки крім витрат, що покриваються з бюджетів і централізованих фондів, містять також і витрати децентралізованих фондів коштів підприємств, установ, організацій, витрати з позабюджетних фондів і витрати за рахунок кредитів.
А ще необхідно знати, що державні і місцеві видатки класифікують за такими підставами: за сферою суспільного виробництва; за суспільним призначенням; за галузевою ознакою; за економічною природою.
Важливим є питання про фінансування державних і місцевих видатків, під яким розуміють плановий, цільовий, безповоротний та безвідплатний відпуск грошових коштів у різних формах із метою забезпечення фінансовими ресурсами витрат на розвиток економіки, соціальної сфери, утримання об'єктів соціально-культурного призначення, оборони, управління, на погашення державного боргу тощо.
Студенти мають з'ясувати зміст форм фінансування державних та місцевих видатків: бюджетного фінансування як/форми централізованого виділення з державного бюджету та місцевих бюджетів фінансових ресурсів у вигляді безповоротного, безоплатного надання коштів на розвиток економіки, соціально-культурні заходи, оборону та інші потреби держави, органів місцевого самоврядування; самофінансування як системи господарювання, за якої всі витрати як на просте, так і на розширене відтворення підприємства забезпечуються ним із власних джерел, без залучення коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; кредитного забезпечення, яке застосовується державними та комунальними підприємствами для покриття своїх потреб за рахунок банківських кредитів.