Вивчаючи дану тему, треба звернути увагу на зміст принципів фінансування: а) плановості; б) цільового спрямування коштів; в) безповоротності та безвідплатності; г) ефективного використання коштів; ґ) фінансування в міру виконання планів; д) оптимального поєднання власних, кредитних та бюджетних джерел; є) додержання режиму економії та здійснення контролю за їх використанням.
Необхідно розглянути також питання про видатки державного та місцевих бюджетів як безпосередні, прямі витрати держави, пов'язані з її функціонуванням і які покриваються за рахунок бюджетних коштів. Окремо слід зупинитися на аналізі окремих видів видатків державного бюджету, до яких відносять видатки на: 1) державне управління; 2) судову владу; 3) міжнародну діяльність; 4) фундаментальні та прикладні дослідження; 5) національну оборону; 6) правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави; 7) освіту; 8) охорону здоров'я; 9) соціальний захист і соціальне забезпечення; 10) культуру і мистецтво; 11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств; 12) фізичну культуру і спорт; 13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки; 14) програми реставрації пам'яток архітектури державного значення; 15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики; 16) державні інвестиційні проекти; 17) державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха; 18) створення й поповнення державних запасів і резервів; 19) обслуговування державного боргу; 20) проведення виборів і референдумів; 21) інші програми, які мають винятково державне значення.
На основі чинного законодавства студенти мають дати правовий аналіз видаткам місцевих бюджетів і пам'ятати, що вони включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм, перелік яких визначено статтями 88-91 Бюджетного кодексу України. При цьому особливу увагу звернути на поділ видатків на такі, що враховуються у визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, і такі, що не враховуються у визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. До першої групи належать: а) видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань на фінансування органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення, дошкільної та загальної середньої освіти, первинної медико-санітарної, амбулаторнополіклінічної та стаціонарної допомоги, сільських, селищних і міських палаців культури, клубів та бібліотек; б) видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення на фінансування органів місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення, органів місцевого самоврядування районного значення, дошкільної освіти й загальноосвітніх навчальних закладів (для міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), інших видатків, повний перелік яких містить ст. 89 Бюджетного кодексу України; в) видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів на фінансування представницької та виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних рад, державних освітніх програм, державних програм медичної та санітарної допомоги, державних програм соціального захисту і соціального забезпечення, державні культурно-мистецькі програми, заходів з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення тощо.
Під час аналізу місцевих видатків другої групи рекомендується акцентувати на їхніх особливостях: включаються до місцевих бюджетів органами місцевого самоврядування на свій розсуд і не враховуються у визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. До таких належать видатки на: місцеву пожежну охорону; позашкільну освіту, місцеві програми соціального захисту й соціального забезпечення, розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів; культурно-мистецьких програм місцевого значення; місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту; обслуговування боргу органів місцевого самоврядування; управління комунальним майном; інші програми, затверджені відповідною радою згідно з законом.
Контрольні запитання
1. Розкрийте поняття «державні видатки», «місцеві видатки».
2. Встановіть співвідношення між поняттями «державні видатки» та «видатки державного бюджету».
3. За якими підставами класифікують державні та місцеві видатки?
4. Що розуміють під фінансуванням державних та місцевих видатків?
5. Які форми фінансування державних та місцевих видатків ви знаєте?
6. Визначте зміст принципів фінансування.
7. Розкрийте зміст поняття «видатки державного бюджету».
8. Які види видатків державного бюджету ви знаєте?
9. Розкрийте зміст поняття «видатки місцевих бюджетів».
МОДУЛЬ IV Тема 12. КОШТОРИСНО-БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ
План
1. Бюджетне фінансування: поняття і принципи,
2. Поняття і принципи кошторисно-бюджетного фінансування.
3. Поняття, структура і значення кошторису бюджетної установи.
4. Особливості кошторисного процесу.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Вивчення цієї теми необхідно почати з визначення поняття бюджетного фінансування як: 1) безповоротного, безвідплатного відпуску коштів із державного та місцевого бюджетів для виконання державою та органами місцевого самоврядування своїх функцій; 2) фінансування за рахунок бюджетних коштів; 3) виділення коштів із бюджету відповідного рівня.
Далі потрібно охарактеризувати принципи бюджетного фінансування та їхні особливості, відповідно до яких: а) кошти на покриття витрат відпускаються тільки з одного бюджету за підпорядкованістю підприємства, установи, за винятком фінансування загальнодержавних заходів (епідемія, епізоотії, ліквідація втрат від катастроф, стихійного лиха тощо); б) фінансування бюджетних установ здійснюється на основі встановлених економічних нормативів залежно від сфери діяльності.
Студенти повинні розглянути поняття кошторисно-бюджетного фінансування, під яким розуміють безповоротний та безвідплатний відпуск коштів із відповідного бюджету для забезпечення діяльності органів, установ, організацій, що утримуються за рахунок бюджетів різних рівнів, і який здійснюється на підставі фінансових планів - кошторисів доходів і видатків. Слід пам'ятати, що на кошторисно-бюджетному фінансуванні перебувають органи, установи, організації, які не мають доходів і всі свої витрати на поточне утримання та розширення діяльності покривають за рахунок бюджету: установи соціальної сфери; освітні установи; установи охорони здоров'я та фізичної культури; установи культури; установи Міністерства оборони України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України; органи законодавчої та виконавчої влади; суду, прокуратури тощо.
Слід мати на увазі, що кошторисно-бюджетне фінансування базується як на загальних принципах фінансування, так і на спеціальних принципах бюджетного фінансування, і що до останніх можна віднести такі: а) видавання коштів відповідно до прогнозів економічного та соціального розвитку на кожен плановий рік; б) планування та фінансування на підставі економічних нормативів або на конкурсній основі, контрактного виконання; в) дотримання режиму економії.
Далі необхідно з'ясувати поняття кошторису доходів і видатків бюджетної установи, організації, під яким розуміють основний плановий документ бюджетної установи, організації, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Студенти мають знати, що кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації має дві складові: а) загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій; б) спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій. Крім того, кошторис можна розглядати: як акт управлінської діяльності; як фінансовий план; як правовий акт. Як акт управлінської діяльності кошторис визначає виділення та використання державних коштів. Як фінансовий план кошторис є актом планування, на підставі якого установа фінансується з бюджету протягом року і в якому встановлюються граничні суми асигнувань, які заборонено перевищувати. Кошторис як правовий акт відповідно до вимог законодавства визначає: а) конкретний розмір коштів на конкретні заходи і на визначений термін; б) права та обов'язки керівників бюджетних установ із використання встановленого обсягу коштів; в) права та обов'язки фінансових органів із виділення цих коштів і контролю за їх використанням. Кошторис бюджетної установи є правовим актом, від моменту затвердження якого виникають фінансові правовідносини щодо отримання коштів у банківській установі та їх видавання на грошове утримання, заробітну плату, розрахунки з іншими установами тощо.