Студентам слід відрізняти кошторис від інших фінансових планів, позаяк кошторис передбачає витрати лише бюджетних установ та відображає односторонній, витратний характер його зв'язку з бюджетом.
Розглядаючи питання про види кошторисів, необхідно розмежовувати індивідуальні та зведені кошториси і плани асигнувань: індивідуальні кошториси і плани асигнувань установа складає для забезпечення своєї діяльності за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією) незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією; зведені кошториси і зведені плани асигнувань - це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Державного казначейства. Під час аналізу питання про структуру кошторису рекомендується використати наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28 січня 2002 року № 57 (у редакції наказу від 29 грудня 2002 р. № 1099). Студенти мають звернути увагу на форму кошторису, в якому містяться: а) загальні відомості про бюджетну установу (код і назва бюджетної установи; вид бюджету з зазначенням коду й назви відомчої класифікації видатків головного розпорядника коштів, коду й назви програмної класифікації видатків державного бюджету, коду й назви тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів; б) показники надходжень коштів із загального та спеціального фонду бюджету; в) показники видатків (поточні видатки, капітальні видатки, нерозподілені видатки, кредитування з вирахуванням погашення).
Треба мати на увазі, що кошторис має економічне значення, оскільки: а) впливає на діяльність бюджетних установ, організацій; б) забезпечує ефективне і цільове використання грошових коштів; в) мобілізує внутрішні резерви; г) дає можливість контролювати виконання фінансових показників. Окремо слід визначити правове значення кошторису бюджетної установи: а) кошторис визначає права та обов'язки розпорядника бюджетних коштів з цільового використання коштів, що відпускаються з відповідного бюджету, а також обов'язки фінансових органів щодо виділення цих коштів та їхні права на здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних ресурсів; б) на підставі відповідним чином затвердженого кошторису в учасників цих правовідносин (розпорядників бюджетних коштів) виникають права та обов'язки; в) кошторис є одним із важливих важелів керівництва соціально-культурною сферою держави, органів місцевого самоврядування; г) кошторис є частиною державного і місцевого планування економічного та соціального розвитку.
Розкриваючи зміст цієї теми, студентам слід знати поняття норм витрат кошторису, під якими розуміють установлені уповноваженими державними органами розміри затрат на розрахункову одиницю. Доцільно також класифікувати норми витрат за різними підставами: 1) за юридичними ознаками: а) обов'язкові, б) необов'язкові (факультативні або розрахункові); 2) за змістом: а) матеріальні, б) натуральні (грошові); 3) за ступенем охоплення затрат на основну одиницю фінансування: а) індивідуальні, б) комбіновані.
З'ясовуючи зміст кошторисного процесу, необхідно дати йому правову характеристику як діяльності державних організацій та установ із формування та виконання кошторисів, а також звернути увагу на його особливості: кошторис набуває юридичної сили лише після затвердження бюджету, з якого фінансуватимуться витрати за кошторисом; кошторис складається під час проектування бюджету і розглядається у встановлені міністерствами, відомствами, відділами місцевих органів самоврядування терміни; затверджує і підписує кошторис керівник бюджетної установи, а бюджетних установ, безпосередньо не підпорядкованих міністерствам,- організація вищого рівня, якій вони підлеглі; кошторисному процесові притаманні ті ж стадії, що й бюджетному (складання, розгляд, затвердження та виконання).
Контрольні запитання
1. Визначте поняття бюджетного фінансування.
2. Охарактеризуйте принципи бюджетного фінансування.
3. Що розуміють під кошторисно-бюджетним фінансуванням?
4. За якими принципами здійснюється кошторисно-бюджетне фінансування?
5. Що таке кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації?
6. З'ясуйте поняття кошторису як акту управлінської діяльності.
7. Дайте поняття кошторису як фінансового плану.
8. Визначте кошторис як правовий акт.
9. У чому полягає відмінність кошторису від інших фінансових планів?
10. Визначте структуру кошторису бюджетної установи.
11. Яке значення кошторису для бюджетної установи?
12. Дайте поняття норм витрат кошторису.
13. Які є види норм витрат кошторису?
14. З'ясуйте зміст кошторисного процесу.
15. Які види кошторису ви знаєте?
МОДУЛЬ ІV ПИТАННЯ ПІДСУМКОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
І варіант
1. Загальна характеристика соціально-культурних видатків. ЗУ «Про соціальні послуги»
ІІ варіант
1. Фінансування охорони здоров’я і фізичної культури . ст. 49 Конституція України
ІІІ варіант
1. Видатки на культуру і мистецтво
ІV варіант
1. Фінансування оборони
V варіант
1. Фінансування органів законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів
МОДУЛЬ V
ПРАВОВІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ГРОШОВОГО ОБІГУ І РОЗРАХУНКІВ.
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Тема 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ
План
1 Поняття банківської системи України.
2 Правовий статус Національного банку України та його керівних органів.
3. Повноваження Національного банку України у фінансово-кредитній сфері. 4 Види банків (за законодавством України).
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Опановуючи цю тему, студенти повинні засвоїти поняття банківської системи України та банку відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Так, банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» та займаються банківською діяльністю. Чинне законодавство України визначає банк як юридичну особу, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: а) залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; б) відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
На основі чинного законодавства, зокрема Закону України «Про Національний банк України», студентам слід розглянути загальну характеристику правової природи Національного банку України, який є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичною особою з відокремленим майном, що є об'єктом права державної власності й перебуває в його повному господарському віданні. Крім того, необхідно детально зупинитися як на основній функції Національного банку України – забезпечення стабільності грошової одиниці України, так і на інших напрямках його діяльності, відповідно до яких Національний банк України: 1) визначає та проводить грошово-кредитну політику; 2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг; 3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування; 4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; 5) організовує створення і методологічно забезпечує систему грошово-кредитної та банківської статистичної інформації, статистики платіжного балансу; 6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; 7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; 8) здійснює банківське регулювання та нагляд; 9) веде Державний реєстр банків, їхніх філій та представництв, валютних бірж, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках; 10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем; 11) здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів і ліквідаторів банку; 12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз і прогнозування; 13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співпраця здійснюється на рівні центральних банків; 14) провадить відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і провадить валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; 15) забезпечує накопичення і зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами; 16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин; 17) організує інкасацію та перевезення банкнот, монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот, монет та інших цінностей; 18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку; 19) бере участь у готуванні кадрів для банківської системи України; 20) визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку; 21) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.