Контрольні запитання
1. Що є змістом банківської діяльності?
2. Назвіть основні функції та операції банків.
3. На які види (за змістом) поділяються банківські операції?
4. У чому відмінність активних і пасивних операцій?
5. Визначте порядок заснування державного банку.
6. Назвіть особливості створення місцевого кооперативного банку.
7. Хто може бути учасниками банку за чинним законодавством України?
8. Які вимоги щодо статутного капіталу визначено чинним законодавством України?
9. Які документи необхідні для державної реєстрації банку?
10. Хто виносить рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку і в який термін?
11. Назвіть умови, за яких Національний банк може відмовити в державній реєстрації банку. 12. Які особливості створення банку з іноземним капіталом визначено чинним законодавством України?
13. За яких умов Національним банком України надається банківська ліцензія?
14. Наведіть перелік виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію.
15. Які операції мають право здійснювати банки за умови отримання письмового дозволу Національного банку України?
16. У яких сферах банківська діяльність забороняється?
17. За яких умов відбувається реорганізація банку?
18. У яких формах може здійснюватися реорганізація банку?
МОДУЛЬ V Тема 15. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
План
1. Банківське кредитування: поняття і принципи.
2. Система банківських кредитів.
3. Загальна характеристика правопорушень у сфері банківського кредитування.
4. Відповідальність за порушення умов кредитної угоди.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Студентам необхідно знати, що банківське кредитування виступає як: 1) одна з форм позичкового капіталу; 2) сукупність економічних (грошових) відносин, у процесі яких тимчасово вільні грошові кошти юридичних і фізичних осіб, акумульовані кредитними організаціями, надаються суб'єктам господарювання та громадянам у тимчасове користування на умовах повернення; 3) сукупність правовідносин, у процесі яких кредитні організації акумулюють тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб у різні фонди та надають їх позичальникам під відповідне забезпечення на визначених ними умовах (правова категорія). Слід звернути увагу на те, що банківський кредит є Інститутом цивільного і фінансового права, але аргументувати, що в першому випадку ним охоплюються лише відносини щодо укладення кредитного договору, його форми та змісту. Водночас банківське кредитування є предметом фінансово-правового регулювання, оскільки: а) банківський кредит є самостійною ланкою фінансової системи України; б) завдяки банківському кредитуванню мобілізуються фонди коштів, які використовуються на розширене відтворення та фінансування суб'єктів господарювання, задоволення потреби в коштах громадян; в) кредитором останньої інстанції в державі виступає Національний банк України, який, крім того, здійснює регулятивні та наглядові функції у сфері банківського кредитування; г) фонди коштів кредитних організацій забезпечують збалансований рух відповідних грошових потоків і впливають на утворення та обіг державних фінансів. Слід вирізняти принципи банківського кредитування, до яких належать такі: 1) повернення у визначений термін; 2) платність; 3) забезпеченість; 4) цілеспрямованість. Зазначені принципи не слід плутати з принципами проведення кредитної політики, якими є: 1) необхідність забезпечення поєднання інтересів банку, його акціонерів і вкладників та суб'єктів господарської діяльності з урахуванням загальнодержавних інтересів; 2) самостійність банків у визначенні порядку залучення та використання коштів, проведення кредитних операцій, встановлення рівня відсоткових ставок і комісійних винагород; 3) відповідальність за своїми зобов'язаннями перед клієнтами всім належним їм майном і коштами; 4) колегіальність ухвалення рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від запрошуваного розміру кредиту.
Аналізуючи правовий статус кредитора і позичальника як суб'єктів кредитних правовідносин, треба пам'ятати, що позичальник повинен володіти кредито- і платоспроможністю.
Студентам слід розрізняти поняття «кредитна система» як сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту та «система кредитних органів», яку складають банки та кредитні установи,, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів. До кредитних установ належать пенсійні та інвестиційні фонди, ломбарди, страхові, лізингові, факторингові, інвестиційні компанії. Вони не є банками і не входять до банківської системи, але виконують окремі банківські операції.
Студенти повинні знати види банківських кредитів, які класифікують за такими підставами: І. За строками користування: 1) строкові: а) короткострокові, б) середньострокові, в) довгострокові; 2) безстрокові; 3) прострочені; 4) відстрочені (пролонговані). II. За їх забезпеченням: 1) забезпечені: а) забезпечені заставою (майном, майновими правами: іпотечні; будівельні кредити); б) кредити ломбардні; в) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); г) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації); 2) незабезпечені (бланкові). III. За ступенем ризику: 1) стандартні кредити; 2) кредити з підвищеним ризиком. IV. За методами надання: 1) кредити, що надаються у разовому порядку; 2) кредити, що надаються в порядку виникнення необхідності в них; 3) гарантійні або резервні. V. За строками погашення: 1) кредити, що погашаються водночас; 2) кредити, що погашаються з розстроченням; 3) кредити, що погашаються достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника); 4) з регресією платежів; 5) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу). VI. За суб'єктами надання: 1) кредити суб'єктам господарювання; 2) кредити фізичним особам; 3) кредити іншим банкам та небанківським фінансово-кредитним установам. VII. За характером і способом сплати відсотків: 1) кредити з фіксованою відсотковою ставкою;
2) кредити з плаваючою відсотковою ставкою; 3) кредити зі сплатою відсотків в порядку використання позичених коштів; 4) кредити зі сплатою відсотків одночасно з отриманням позичених коштів; 5) кредити зі сплатою відсотків після використання позичених коштів. VIII. Залежно від кількості кредиторів: 1) кредити, що надаються одним банком; 2) кредити, що надаються банківським консорціумом; 3) змішані кредити. IX. Залежно від форми надання: 1) кредити у безготівковій формі; 2) кредити у готівковій формі. X. За сферою застосування: 1) внутрішні кредити; 2) міжнародні кредити. XI. Залежно від позичальників та мети використання: 1) виробничі кредити; 2) споживчі кредити;
3) інвестиційні кредити; 4) кредити на операції з цінними паперами; 5) міжбанківські кредити; 6) імпортні кредити; 7) експортні кредити; 8) експортно-імпортні кредити. У банківській практиці також застосовуються інші види кредитів: проміжний; сезонний; платіжний; фінансовий; фінансово-експортний; кредит «овернайт»; кредит під договір; кредит-револьвер; овердрафт тощо.
Характеристику правопорушень у сфері банківського кредитування студентам слід почати з загального аналізу суспільно небезпечних діянь у кредитно-банківській сфері. Студентам треба знати фактори, які впливають на зростання таких правопорушень, до яких належать: 1) існування значної кількості дрібних банків, які часто орієнтовані на обслуговування тіньових кримінальних структур; 2) недосконалість нормативної бази з питань функціонування банківських структур у нових економічних умовах; 3) негативні наслідки розпаду єдиної банківської системи колишнього СРСР; 4) відсутність чіткої взаємодії банків з Національним банком України, органами державного контролю та нагляду, правоохоронними органами; 5) низька ефективність внутрішньобанківського документального контролю за проведенням окремих операцій тощо. Під час відповіді можна використати статистичні дані тижневика Міністерства внутрішніх справ «Іменем закону», які свідчать про збільшення за останні три роки майже втричі кількості злочинів у банківській сфері та збільшення розмірів заподіяної ними шкоди. Зокрема, пряма шкода лише від незаконного одержання та нецільового використання банківських кредитів, за висновками експертів, зросла за останні роки майже в 20 разів.