Необхідно засвоїти, що наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їхні підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо здійснення банківської діяльності.
Студенти повинні знати сутність особливого режиму контролю за діяльністю банків, який застосовується у разі: 1) невиконання керівництвом банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень; 2) відсторонення керівництва від управління банком та /або призначення тимчасової адміністрації; 3) виявлення за результатами виїзного та безвиїзного інспектування фактів проведення банком операцій з підвищеним ризиком, порушень банківського законодавства, одержання доходів із порушенням вимог чинного законодавства, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку; 4) виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами; 5) потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про ліквідацію і призначення ліквідатора банку; 6) якщо господарським судом порушено справу про банкрутство банку; 7) виникнення інших випадків недовіри Національного банку до керівництва банку.
Аналіз питань теми слід базувати на змісті норм Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22 серпня 2001 року № 369. Зокрема, треба пам'ятати, що Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ за порушення банківського законодавства застосовуються: заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій; 2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою
150
банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо; 4) видати розпорядження щодо: а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; г) обмеження, зупинення чи припинення провадження окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику; ґ) заборони надавати бланкові кредити; д) накладення штрафів на: керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду; є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власникові істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог банківського законодавства або нормативно-правових актів Національного банку України; є) тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства або нормативно-правових актів Національного банку України; ж) реорганізації банку; з) призначення тимчасової адміністрації.
Студентам рекомендується звернути увагу на те, що у письмовому застереженні Національний банк висловлює банкові своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення з метою їх усунення та конкретні заходи, яких йому необхідно вжити з метою уникнення ризикової або невірної банківської практики, запобігання порушенням нормативно-правових актів із банківської діяльності, установлює строки їх усунення, і що такий захід впливу застосовується самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати діяльність банків, а також територіальними управліннями Національного банку.
Важливо, аби студенти розуміли, що рішення про скликання загальних зборів учасників банку, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку має право прийняти комісія Національного банку, і що протягом 20 робочих днів з дня отримання такого рішення банк повинен розробити і подати затверджену правлінням і радою банку програму фінансового оздоровлення. Студенти мають знати, що: територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів з дня отримання програми фінансового оздоровлення розглядає її та разом із висновками подає до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку; Генеральний департамент у строк до десяти робочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями; у разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку виносить відповідне рішення; після схвалення програми фінансового оздоровлення Комісією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до 12 місяців (до 18 місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).
Необхідно розуміти, що письмова угода як захід впливу укладається з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, та за умови, що банк має прийнятний план заходів для вирішення виявлених проблем. У письмовій угоді банк письмово визнає свої хиби в роботі й допущені порушення та подає перелік обґрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання. Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання повинні містити конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому. Слід пам'ятати, що територіальне управління або Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку в строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обґрунтованості, повноти і ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів із метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу.
Під час розгляду питання про видачу Національним банком розпоряджень слід керуватися змістом розд. III зазначеного Положення і пам'ятати, що Національний банк: може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи хиби в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов'язковим для виконання; видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або комісії Національного банку при територіальному управлінні, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення. Особливу увагу бажано звернути на право Національного банку накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких: порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку; неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо; подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання; невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком, недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року; порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків; невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним способом.
Студентам слід знати, що Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, і що особу, яку на підставі рішення Національного банку було відсторонено від посади, може бути поновлено на посаді лише на підставі відповідного дозволу Національного банку. Аналізуючи порядок винесення рішення про примусову реорганізацію банку в разі істотної загрози його платоспроможності, рекомендується звернути увагу, що його ухвалює Правління Національного банку на підставі обґрунтованих пропозицій Генерального департаменту банківського нагляду та підготовлених відповідним територіальним управлінням Національного банку (підрозділом банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).