Студенти мають також знати, що процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком із метою забезпечення схоронності капіталу та активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.
Крім того, студенти повинні знати порядок ліквідації банків з ініціативи власників банку та з ініціативи Національного банку, підстави для відкликання банківської ліцензії та ініціювання Національним банком процедури ліквідації банку.
Контрольні запитання
1. Що таке банківський нагляд?
2. На яких суб'єктів банківської діяльності поширюється наглядова діяльність Національного банку України?
3. Визначте сутність особливого режиму контролю за діяльністю банків.
4. Які заходи впливу може застосовувати Національний банк України до банків та інших фінансово-кредитних установ за порушення банківського законодавства?
5. Який порядок винесення рішення про примусову реорганізацію банку?
6. За яких умов Національним банком застосовується процедура тимчасової адміністрації?
7. Яким є порядок ліквідації банків з ініціативи власників банку та з ініціативи Національного банку?
8. Визначте підстави для відкликання банківської ліцензії.
9. Визначте зміст письмового застереження Національного банку України.
10. Хто виносить рішення про скликання загальних зборів учасників банку, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку?
11. Визначте зміст програми фінансового оздоровлення.
12. За яких умов укладається письмова угода з банком, за якою банк або визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку?
13. Які розпорядження може видати Національний банк України в разі порушення банками вимог банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку?
14. У якій формі Національний банк України може видати розпорядження?
15. За яких умов Національний банк має право накладати на банки штрафи?
16. Обґрунтуйте особливості тимчасового відсторонення посадової особи банку від посади.
МОДУЛЬ V Тема 17. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ ТА РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ Заняття 1 Правові основи безготівкових розрахунків. Порядок відкриття та використання рахунків
План
1. Поняття грошей, грошової системи та грошового обігу.
2. Поняття і принципи безготівкових розрахунків.
3. Правове регулювання відкриття і використання рахунків.
4. Особливості розрахунків із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень і платіжної вимоги.
5. Правовий аналіз чекової та акредитивної форм безготівкових розрахунків.
6. Юридичний зміст вексельної форми розрахунків.
7. Особливості розрахунків в електронних системах типу «клієнт-банк».
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У вивченні цієї теми студентам треба врахувати, що гроші як економічна категорія є особливим товаром, який виражає вартість усіх інших і обмінюється на будь-який з них, виконуючи роль загального еквівалента. Слід запам'ятати, що існують такі види грошей: 1) монети; 2) паперові гроші (банкноти, банківські білети); 3) засоби, що замінюють гроші (чеки, векселі, кредитні картки); 4) депозитні гроші; 5) міжнародні гроші. Необхідно розуміти, що гроші можуть виступати як: а) засіб обігу; б) засіб платежу; в) міра вартості; г) засіб нагромадження.
Студенти мають з'ясувати поняття грошової системи та грошової маси: грошова система - це встановлені державою за допомогою правових норм форми організації грошового обігу країни; грошова маса - це: а) грошові знаки, які перебувають в обігу; б) грошові кошти на рахунках вкладів юридичних осіб та громадян; в) інші грошові зобов'язання банків.
Важливим є питання про готівковий та безготівковий види грошового обігу. Під готівковим обігом розуміють обіг готівкових коштів (банкнотів і монет), які передаються від одного суб'єкта до іншого за товари, роботи, послуги або в інших випадках, передбачених законодавством. На відміну від готівкового, за безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахувань за рахунками в кредитних установах і за рахунок взаємних вимог. Необхідно також пояснити взаємозв'язок готівкового та безготівкового грошового обігу, який полягає в тому, що: 1) грошова маса, яка перебуває в обігу, включає як готівкові кошти, так і кошти на рахунках і вкладах юридичних осіб і громадян; 2) Національний банк України регулює єдиний грошовий обіг у державі (як готівковий, так і безготівковий) через проведення облікової політики, операцій з цінними паперами, встановлення обов'язкових резервів і економічних нормативів для банків; 3) у державі з розвиненою грошовою системою безготівкові кошти можуть у будь-який час стати готівковими і навпаки. Право вибирати форму розрахунків належить підприємствам, установам, організаціям, громадянам.
Розглядаючи питання про правову природу безготівкових розрахунків, студенти повинні розкрити їх поняття, а саме, що це - розрахунки, які здійснюються без участі готівкових грошей шляхом перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Окремо слід вирізнити загальні принципи безготівкових розрахунків, які здійснюються зазвичай: за згодою платника на оплату (акцепт); після поставки (продажу) продукції, виконання робіт або надання послуг; як прямо виражена воля, як згода або розпорядження платника здійснити платіж.
Студенти мусять ознайомитися зі змістом Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року № 135, на підставі норм якої визначати загальні правила здійснення безготівкових розрахунків: 1) учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків рахунки, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо); 2) банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків; 3) кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів, що їх платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів; 4) платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку, яке залежно від конкретного випадку документально оформляється в банку платника розрахунковим документом тощо.
Розкриття питання правового регулювання відкриття й використання банківських рахунків слід розпочати з визначення банківського рахунку як спеціального облікового документа, що оформляється в установах банку на ім'я державних, кооперативних, акціонерних, орендних, спільних підприємств, об'єднань громадян, організацій та установ для зберігання коштів і здійснення безготівкових розрахунків. Слід розуміти, що інститут банківського рахунку втілює в собі: 1) сукупність правових норм, що регламентують правову природу, зміст, мету банківського рахунку, пов'язані з ним права та обов'язки сторін, систему правовідносин, що виникають у зв'язку із банківським рахунком;
2) договір банківського рахунку, який регулює права та обов'язки клієнта і банку;
3) правовідносини між сторонами договору банківського рахунку, банком і державою, клієнтом і державою, а також операції, що здійснюються за рахунком.
Студенти повинні знати, що спеціальним правовим актом, який регулює відносини з приводу банківського рахунку, є Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 року № 527.
Відповідно до змісту норм зазначеної Інструкції студенти повинні називати види банківських рахунків: поточні, депозитні (вкладні) рахунки у національній га іноземній валюті; поточні бюджетні рахунки у національній валюті України. Окремо слід зупинитися на особливостях відкриття банками рахунків у національній валюті і пам'ятати, що поточні рахунки відкриваються:
а) підприємствам усіх видів і форм власності, їхнім відокремленим підрозділам, а також фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності - для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства
України;
б) фізичним особам - для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових розрахунків у національній валюті з юридичними та іншими фізичними особами;
в) підприємствам, установам, організаціям, які утримуються за рахунок бюджетів (поточні бюджетні рахунки).
Необхідно зрозуміти, що депозитні рахунки, на відміну від поточних, відкриваються підприємствам усіх форм власності, їхнім відокремленим підрозділам, фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк.
Студентам слід уяснити, що для відкриття поточних рахунків підприємства, їхні відокремлені підрозділи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, виборчі фонди, офіційні представництва (рахунок типу «Н»), постійні представництва іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій (рахунок типу «П»), нерезиденти-інвестори, спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй, військові формування подають визначений в Інструкції перелік документів. Варто мати на увазі, що в установах банків відкриваються поточні рахунки фізичним особам: а) резидентам - громадянам України; б) резидентам - іноземцям та особам без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні; в) нерезидентам - громадянам України, які постійно проживають за межами України; г) нерезидентам-іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України строком до одного року відповідно до відкритої візи або документів, що підтверджують законність їх перебування на території України згідно з чинним законодавством на підставі: заяви; документа, що засвідчує особу (паспорта або документа, що замінює його); договору про відкриття та обслуговування рахунку між установою банку і громадянином; картки зі зразками підписів, які засвідчуються працівником банку, який відкриває рахунок.