2. Зміст валютної політики, валютного регулювання та валютних операцій в Україні.
3. Правовий режим функціонування валютних фондів і валютних резервів в Україні.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Розкриваючи зміст цієї теми, студенти мають визначити поняття валютної системи як сукупності грошово-кредитних відносин, що склалися на основі інтернаціоналізації господарського життя і розвитку світового ринку та закріплені в договірних і державноправових нормах. Слід розрізняти світову, регіональну і національну валютні системи та розуміти, що складовими національної валютної системи є: національна грошова одиниця; офіційні золотовалютні резерви; паритет національної валюти; режим і механізм визначення валютного курсу; умови конвертованості валюти; система валютного регулювання і валютного контролю; порядок здійснення зовнішньоторговельних розрахунків; валютні біржі, банківські та інші кредитно-фінансові установи, спеціальні та інші державні органи валютного регулювання і контролю.
Студенти повинні знати, що поняття «валюта» можна розглядати як: 1) грошову одиницю, що лежить в основі грошової системи держави; 2) тип грошової системи держави (валюта і золото, валюта паперова); 3) грошові знаки іноземних держав (банкноти, казначейські білети, монети), кредитні та платіжні документи (векселі, чеки), що використовуються у міжнародних розрахунках (іноземна валюта).
Важливо, щоб студенти розуміли: національною валютою є валюта, емітована державою (державним або центральним банком) для використання на території даної держави у розрахунках і платежах, а також, що ціна грошової одиниці держави виражається через валютний курс.
Деякі труднощі виникають у зв'язку з тлумаченням поняття «конвертованість валюти», під яким можна розуміти: 1) здатність валюти виконувати функції як засобу платежу в будь-якій державі, так і вільного обміну у процесі зовнішньоекономічної діяльності національних грошових знаків на іноземні грошові одиниці відповідно до офіційного валютного курсу; 2) законодавчо закріплену оборотність національної грошової одиниці, тобто можливість обмінювати її на іноземні валюти (і навпаки) для всіх бажаючих без прямого втручання держави у процес обміну. Студенти мають розрізняти:
а) валюту конвертовану (оборотну) - валюту, що вільно обмінюється на будь-яку іноземну валюту;
б) валюту частково конвертовану - національну валюту країн, в яких застосовуються валютні обмеження для резидентів і з окремих видів обмінних операцій; зазвичай така валюта обмінюється на деякі іноземні валюти і не з усіх видів міжнародного платіжного обігу;
в) валюту неконвертовану (замкнену) - національну валюту, що функціонує в межах тільки однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.
Розглядаючи питання про валютні цінності, валюту України та іноземну валюту, слід детально опрацювати зміст декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідно до якого: валютними цінностями є:
- валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;
- платіжні документи та інші цінні папери [акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи], виражені у валюті України.
- іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іншої держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях інших держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
- платіжні документи та інші цінні папери [акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи], виражені в іноземній валюті чи банківських металах;
в) банківські метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи), доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Студенти повинні дати поняття валютної політики як сукупності економічних, правових та організаційних заходів і форм, що здійснюються державними органами, централізованими банківськими і фінансовими установами, міжнародними валютно-фінансовими організаціями у сфері валютних відносин. Слід розрізняти поточну і довгострокову валютну політику та пам'ятати, що складовими валютної політики є: 1) девальвація; 2) валютне котирування; 3) валютна інтервенція; 4) політика валютних обмежень; 5) валютне регулювання. При цьому рекомендується встановити відмінність між прямим і непрямим валютним котируванням та знати, що валютні обмеження є системою нормативних правил, які встановлюються в адміністративному та законодавчому порядку і спрямовані на обмеження операцій з іноземною валютою та іншими валютними цінностями.
Характеризуючи питання про зміст валютного регулювання, слід пам'ятати, що ним є діяльність державних органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і на порядок здійснення угод з валютними цінностями та яка здійснюється на двох рівнях: нормативному та індивідуальному. Вимагається, щоб студенти знали елементи валютного регулювання, до яких відносять: а) установлення порядку здійснення валютних операцій; б) визначення умов і порядку формування валютного резерву країни та валютних фондів суб'єктів господарювання; в) валютний контроль.
Особливу увагу рекомендується звернути на зміст валютних операцій - урегульованих національним законодавством чи міжнародними договорами операцій, пов'язаних з переходом права власності, інших прав на валютні цінності, порядок здійснення яких регулюється нормами декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93.
Студенти мають усвідомити, що до валютних операцій належать:
1) операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
2) операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
3) операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Окремого аналізу потребує питання щодо порядку видачі Національним банком України індивідуальних і генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з зазначеним декретом Кабінету Міністрів України: генеральні ліцензії видаються банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; на відміну від них індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Студенти мають знати, що індивідуальної ліцензії потребують операції, за винятком випадків, передбачених декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю, щодо: а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей; б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України; в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі; г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави; ґ) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України; д) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі через придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.
Студенти повинні знати порядок продажу іноземної валюти за чинним законодавством України, відповідно до норм якого всі надходження на користь резидентів в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України. Але слід пам'ятати, що обов'язковому продажу не підлягають: 1) кошти в конвертованій валюті, придбані на міжбанківському валютному ринку України через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, - протягом терміну, встановленого валютним законодавством для розрахунків з нерезидентами; 2) кошти в іноземній валюті, одержані фізичними особами - резидентами, включаючи оплату праці, за винятком коштів, одержаних від підприємницької діяльності; 3) кошти в іноземній валюті, що належать резидентам; 4) кошти в іноземній валюті, що належать уповноваженим банкам та іншим кредитнофінансовим установам, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій з урахуванням правил ведення касових операцій, що встановлюються Національним банком України; 5) кошти в міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також кошти в неконвертованій іноземній валюті, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України; 6) кошти в іноземній валюті, одержані від приватизації державного майна.