Фінансове право України 2 (стр. 4 из 44)

1. Фінансове право – це окрема галузь права, оскільки має свої специфічні ознаки, предмет та метод правового регулювання.

Предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави. Ця діяльність об’єктивна за своєю сутністю і є процесом планомірного збирання, розподілу, перерозподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, що забезпечують виконання державою її завдань і функцій.

Фінансове право – це самостійна галузь публічного права, що регулює суспільні відносини у сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій.

2. Система та джерела фінансового права

3. Поняття, особливості та система науки фінансового права

Предметом науки фінансового права є вся сукупність знань про фінансове право, фінансову діяльність держави. Наука фінансового права досліджує знання про фінансове право і фінансову діяльність держави у формі складних, найбільш узагальнених фінансово-правових понять та категорій.

Наука фінансового права – це внутрішня цілісна система узагальнених специфічних знань про фінансове право та фінансову діяльність держави, закономірності розвитку цих знань.

Методологія науки фінансового права

4. Поняття та особливості фінансово-правових норм

Фінансове право як галузь права має свої первинні елементи, якими є фінансово-правові норми.

Класифікація фінансово-правових норм

Класифікація фінансово-правових норм необхідна для розуміння особливостей фінансово-правового регулювання та рівня розвитку фінансового законодавства.

5. Поняття фінансових правовідносин, їх суб'єкти та об'єкти

Види фінансових правовідносин

Класифікація правових відносин завжди приваблює вчених, оскільки вона допомагає науковому осмисленню всього масиву відносин, що охоплюються тією чи іншою галуззю права. Перш за все, класифікація фінансових правовідносин будується на загально-правових засадах класифікації правовідносин. Проте у фінансовому праві можуть бути виділені і специфічні критерії.

Контрольні запитання

1. Які групи відносин складають предмет фінансового права?

2. В чому полягає особливість методу фінансово-правового регулювання?

3. Що розуміють під системою фінансового права?

4. З якими галузями права тісно пов’язане фінансове право?

5. Що таке наука фінансового права?

6. Назвіть ознаки фінансово правових норм?

7. Які види фінансово-правових норм ви знаєте

8. В чому полягає особливість фінансово-правових відносин?

9. Визначте систему фінансово-правових відносин?

10. Хто може виступати суб’єктом фінансово-правових відносин?

Практичне завдання

Завдання 1.

Наведіть по 2 приклади нормативно-правових актів, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються фінансово-правові відносини.

Завдання 2.

Визначте суб’єкти та об’єкти таких фінансових правовідносин:

1. сплата податку;

2. отримання банківського кредиту юридичною особою;

3. відкриття банківського рахунку фізичною особою;

4. плата за оренду землі;

5. сплата фізичною особою податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Завдання 3.

Підберіть та запишіть по 2 приклади джерел фінансового права таких форм: закон, кодекс, указ, розпорядження, наказ, інструкція, правила. Зазначте, які державні органи мають право видавати акти у цих формах

Завдання 4.

На основі змісту Закону України «Про страхування» поясніть, які страхові правовідносини регулюються нормами фінансового права, а які – нормами цивільного.

Завдання 5.

У наведених нижче правових нормах визначте їх гіпотезу, диспозицію і санкцію:

1. ст. 199 Кримінального кодексу України: «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї – караються позбавлення волі на строк від трьох до семи років»;

2. ст. 118 Бюджетного кодексу України «У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні асигнування, - зупинити операції з бюджетними коштами»;

3. ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «Неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою державним податковим органам звітності, пов’язаної із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, незбереження документів, визначених порядком застосування електронних контрольнокасових апаратів, - тягнуть за собою накладання штрафу на посадових осіб у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян