Смекни!
smekni.com

Тероризм Співробітництво держав у боротьбі з ним 2 (стр. 3 из 3)

Заходи безпеки при "роботі з електрифікованим ін­струментом, зварювальними та понижувальними


трансформаторами, переносними світильниками тощо.

Вимоги безпечного застосування машин і механіз­мів у діючих електроустановках. Особливості вироб­ництв з наявністю електротехнологій.

Порядок виконання робіт у діючих електроуста­новках: організаційні та технічні заходи, наряд-

допуск до роботи, інструктаж, групи електробезпеки.

Вимоги до персоналу, який виконує роботи в дію­чих електроустановках.

Особа, відповідальна за стан електрогосподарст­ва, її статус, кваліфікація, (руна елс'кіробезпеки, обо­в'язки та відповідальність.

ТЕМА 7.

ГІГІЄНА ПРАЦІ І ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ. МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ

Поняття гігієни праці та виробничої санітарії. Нор­мативні акти з питань гігієни праці, санітарні норми і правила, гігієнічні нормативи, стандарти тощо.

Принципи, закладені в показники оцінки умов пра­ці на виробництві.

Критерії оцінки умов праці (класи умов і характеру праці) на виробництві.

Аналіз та оцінка захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (в Україні, у галузі, регіоні, на підприємстві).

Організація та здійснення контролю за факторами виробничого середовища і трудового процесу.

Заходи щодо поліпшення умов праці та виробни­чого середовища.

Взаємодія різних служб підприємства з гігієни пра­ці-Планування та організація робіт з охорони здоро­в'я працівників.

Засоби індивідуального та колективного захисту працівників. Порядок забезпечення ними працівників. Класифікація засобів захисту.

Вибір засобів колективного та індивідуального за­хисту.

Основні шкідливі виробничі фактори (шум, вібрація, інфразвук, ультразвук, іонізуючі та неіонізуючі випро­мінювання тощо), характерні для даного виробництва, джерела їх утворення, класифікації, гранична допусти­мі рівні, можливий вплив на працівників.

Шкідливі речовини, джерела їх утворення, класифі­кація, приблизний перелік (з 2 тисяч найменувань на­вести декілька найбільш поширених у виробництві).

Організація гігієнічної оцінки нових технологічних виробництв, обладнання, хімічних речовин, що впро­ваджуються у виробництво.

Вибір технологічних процесів: безперервність, замк­нутість циклу в герметичній апаратурі з максимальним використанням самопливу, використання технологічних параметрів (тиск, вакуум, низька температура).

Застосування дистанційних автоматичних засобів

контролю, управління і протиаварійного захисту тощо.

Опалення, вентиляція, кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції. Проектування, монтаж, приймання та експлуатація вентиляційного устаткуван­ня, обслуговування газопиловловлювального облад­нання.

Особливості гігієни праці при використанні жіночої праці та праці неповнолітніх.

Додержання норм піднімання і переміщення важких речей жінками-робітницями та неповнолітніми.

Організація вивільнення жінок і неповнолітніх із шкі­дливих та важких робіт відповідно до чинних переліків важких робіт і робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок та праці неповнолітніх. Рекомендації що­до використання праці вагітних.

Забезпечення нагляду за виробничим середови­щем. Гігієнічний лабораторний контроль виробничого середовища і основні методи (фотометричний, газо-хроматографічний, полярографічний). Вимоги до мето­дів вимірювань і досліджень. Організація лаборатор­ного контролю на підприємствах.

Санітарно-побутове забезпечення працівників. Ос­новні нормативні документи. Конкретні приклади недо­ліків у санітарно-побутовому обслуговуванні.

Медичні огляди - попередні та періодичні, поняття медоглядів. Нормативні акти щодо їх організації та проведення.

Види профзахворювань. Застосування Положення про розслідування та облік нещасних випадків, проф­захворювань і аварій на підприємствах, в установах та організаціях при розслідуванні профзахворювань. Ре­єстрація та облік профзахворювань.

Визначення придатності працівника до даної робо­ти, потреба переведення на іншу роботу, відновлю­вання працездатності. Оцінка стану здоров'я праців­ників.

Основні вимоги до складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.

ТЕМА 8.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ У РАЗІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ

Стислі основи анатомії та фізіології людини. Поняття першої допомоги. Основні принципи на­дання першої допомоги і правильність, доцільність дій, швидкість, рішучість, спокій. Перша допомога при кровотечі. Класифікація кровотечі. Основні види кровотечі, їх ознаки. Перша допомога при капіляр­ній кровотечі. Перша допомога при артеріальній та венозній кровотечі. Засоби зупинки кровотечі. Зу­

пинка кровотечі притискуванням пошкодженої суди­ни до підлеглої кістки, максимальним згинанням кін­цівки. Зупинка кровотечі за допомогою джгута чи джгута-закрутки.

Способи реанімації, підготовка потерпілого до ре­анімації. Штучне дихання способом «з рота в рот» чи «з рота в ніс». Непрямий (закритий) масаж серця. Пер­ша допомога при потопленні.


Види електротравм.

Безпечні методи звільнення потерпілого від дії еле­ктричного струму. Термічна, електрична та біологічна дія електричного струму на організм людини. Прави­ла надання першої допомоги потерпілим від уражен­ня електричним струмом.

Перша допомога при ударах. Струс головного мозку. Удари в області хребта. Синдром здавлюван­ня. Перша допомога при вивихах і розтягненні зв'язок.

Перша допомога при пораненнях. Визначення та

класифікація ран. Види перев'язувального матеріалу. Типи пов'язок. Правила накладання пов'язок.

Перша допомога при переломах. Класифікація пе­реломів. Правила накладання шин.

Перша допомога при ушкодженні хребта та кісток тазу.

Опіки, їх класифікація. Перша допомога при хіміч­них та термічних опіках, при опіку очей. Перша допо­мога при тепловому та сонячному ударах.

ТЕМА 9.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ, ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ТЕХНОГЕННИХ АВАРІЙ І КАТАСТРОФ

Великі виробничі аварії, їх типи, причини та наслід­ки. Вплив техногенних чинників на екологічну безпеку та безпеку життя і здоров'я людей. Приклади великих техногенних аварій і катастроф та їх наслідки. Зако­нодавчі та інші нормативні акти світової спільноти та України щодо забезпечення контролю та захисту від основних видів виробничих небезпечних чинників. Кла­сифікація виробничих небезпечних чинників (різновиди вибухів, пожеж; вибухи киплячих рідин, що викидають пару, викиди токсичних речовин; порушення цілісності інженерних споруд, будівель тощо).

Ідентифікація небезпечних промислових установок. Роль адміністрації підприємства в системах попере­дження аварій великих виробничих установок. Мета і методика виявлення небезпечних чинників виробничих аварій. Промислові установки - джерело великих ава­рій відповідно до директиви ЄС «Севізо». Визначення пріоритетів. Прогнозування аварій на виробництві. Методики оцінки можливостей виникнення аварій при виконанні окремих технологічних процесів. Роль адмі­ністрації та керівників підрозділів підприємства у вияв­ленні небезпечного промислового устаткування, про­веденні оцінки небезпечних промислових факторів, розробці планів ліквідації аварій та аварійно-рятуваль­них заходів, розробці заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва, організації навчання та проти-аварійних тренувань персоналу. Формування звітів про стан безпеки праці, проведену протиаварійну ро­боту та про аварії, що сталися.

Роль місцевих органів виконавчої влади при вирі­шенні питань розміщення небезпечних промислових установок, у наданні допомоги підприємствам, прове­денні інспекцій, ліквідації наслідків аварій, забезпечен­ні безпеки населення. Функціональна структура упра­вління роботами з профілактики та ліквідації наслідків аварій. Взаємодія органів місцевої влади та керівників аварійна небезпечних виробництв щодо попереджен­ня аварій та ліквідації їх наслідків. Складання перелі­ку промислових установок - джерел загрози великих виробничих аварій. Узгодження місць розташування виробництв. Проведення інспекцій.

Комплекс інженерно-технічних заходів, спрямова­них на забезпечення безпеки функціонування потен­ційно небезпечних об'єктів ^ПНО), захист виробничо­го персоналу і населення, зменшення збитків, втрат і руйнувань у разі аварій, великих пожеж. Розміщення

нових виробництв на відстанях, які унеможливлюють ініціювання аварій на сусідніх ПНО. Проектування оп­тимальних розмірів і виробничих потужностей підпри­ємств, технологічних ліній і окремих установок, які за­безпечують їх стійке і безпечне функціонування. Поря­док проведення інспекцій.

Планування Заходів у разі надзвичайних ситуацій на виробництві. Мета планування, оцінка небезпеч­них чинників та їх розподіл на категорії. Організація аварійних служб та формування планів їх роботи. Управління здійсненням заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Пункти управління. Порядок дії систем аварійної сигналізації та зв'язку, призна­чення персоналу та визначення його обов'язків. Цен­три управління та контролю надзвичайних ситуацій. Планування послідовності аварійного відключення обладнання. Проведення «штабних» навчань щодо реалізації планів ліквідації аварій. Оцінка планів та їх модернізація.

Система попередження великих аварій та техно­генних катастроф. Запобігання надзвичайним ситуаці­ям. Чинники підвищення техногенної безпеки. Основні напрями профілактичної діяльності в сфері попере­дження виникнення надзвичайних ситуацій та знижон-ня збитків від них. Особливості системи попереджен­ня виникнення надзвичайних ситуацій. Режими функці­онування цієї системи (оперативний режим, режим прогнозування і режим попередження). Комплекс захо­дів організаційно-виробничого спрямування, інженер­но-технічного спрямування та інформаційного характе­ру. Правова і законодавча база, яка гарантує право об'єктів народного господарства на безпечне існуван­ня. Комплекс заходів територіально-організаційного спрямування. Особливості планування попереджуваль­них заходів. Організація контролю роботи небезпеч­них виробництв та використання отруйних, вибухо-, пожежонебезпечних та інших матеріалів і речовин. Ви­бір засобів контролю, управління і протиаварійного захисту (ПАЗ). Обгрунтування вибору енергозабезпе­чення (енергостійкості) системи контролю, управління і ПАЗ з урахуванням характеру технологічного проце­су та енергетичного потенціалу об'єкта. Створення та організація роботи групи експертів на підприємстві. Складання та затвердження контрольних списків ви­робничих небезпечних чинників. Надання інформації громадськості.