252
Л. К. Воронежа
Платнику податку Закон надає можливість вибрати місце отримання соціальної пільги (якщо він працює в кількох місцях). Податкова соціальна пільга буде нарахована тоді, коли платник подасть заяву працедавцю і довідки про кількість дітей, оскільки соціальна пільга надається на кожну дитину до 18 років.
Якщо платник одержить соціальну пільгу в кількох місцях, він втрачає право на отримання соціальної пільги в усіх місцях.
Відновити право на соціальну пільгу платник зможе тільки тоді, коли він подасть заяву про це працедавцю. Окремий працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% від суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику, а при недостатності суми такої виплати — за рахунок наступних виплат. Після повного погашення суми недоплати і штрафу платник знову одержує право на соціальну пільгу.
Працедавець, який на підставі належно оформленої заяви платника про застосування соціальної пільги, ніякої відповідальності не несе, за винятком, коли працедавець і платник — пов'язані особи або суд встановлює, що вони були в змові.
Згідно із Законом платники податку мають право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Податковий кредит — це сума (вартість) витрат, понесених платником податку—резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.
Подаючи до податкового органу декларацію, платник зазначає конкретні суми і документально підтверджує витрати, які включаються до декларації. Витрати засвідчуються: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Статтею 5.3 Закону встановлено перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту.
Фінансове право України
253
Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року.
1. Частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку.
2. Суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
3. Суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
У якості підтверджуючих документів платник податку пред'являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім'я, по батькові, далі — ПІБ не його, а його дитини, з якою укладено договір на навчання. Такі документи повинні прийматися податковими органами, а зазначені у них суми братися до розрахунку податкових зобов'язань, за винятком випадків, коли такий студент сам протягом року отримував заробітну плату.
Підставою для цього є норми цивільного законодавства, зокрема, Сімейного кодексу України, згідно зі ст.ст. 180 та 199 якого батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов'язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцятитрьохрічного віку.
Відповідно до Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові, а неповнолітні діти за згодою батьків можуть вчиняти деякі правочини, зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їхнє ім'я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено Сімейним кодексом України,
При навчанні платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення витрати, понесені у зв'язку із
254
Л. К. Воронова
оплатою навчання, можуть бути включені до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Зазначений вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат, а другий із батьків не користується правом на подат-:^ ковий кредит на таке навчання. *ї Такі витрати включаються:
гМ- при навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї ^і першого ступеня споріднення — до податкового кредиту -о одного з таких членів за їх вибором;
■■— при навчанні обох членів подружжя — окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.
Членами подружжя вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із Законом.
4. Суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена Його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат на:
— косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);
— водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;
— лікування та протезування зубів із використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;
— аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;
— операції з переміни статі;
— лікування венеричних захворювань, крім СШДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування;
— лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
— клонування людини або її органів;
— придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік
Фінансове право України 255
життєво необхідних, установлений Кабінетом Міністрів України.
Якщо платник податку — резидент будує чи придбає житло, то він має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Ст. 22.3 встановила, що починаючи з 1 січня 2004 р. та до 31 грудня 2006 р. ставка оподаткування встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.
Ставка податку подвоюється на об'єкт оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім — у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних осіб. Винятком Із цього правила є таке: якщо нерезидент одержує доходи з джерел в Україні (ст. 9.11.1 Закону) і виплачує їх резидент, то він вважається агентом такого нерезидента, і при укладенні ним договору про працю і про умови отримання доходу резидент зобов'язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосовуватися до таких доходів.
Якщо доходи з джерелом походження України виплачуються нерезидентом другому нерезиденту, то такі доходи повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється НБУ.
Закон у ст. 9 установив окремий порядок оподаткування доходів, одержаних за межами України.
Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є Іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку — їх отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.
Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, то такий платник податку визначає суму зменшення у річній податковій декларації.
Не підлягають зарахуванню у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку такі податки:
— а)Г податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
— б) поштові податки;
256
Л. К. Воронова
— в) податки на реалізацію (продаж), інші непрямі податки, незалежно від того, чи підпадають вони під категорію при-, буткових податків або вважаються окремими податками * згідно з законодавством іноземних держав.
Для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.