Л. К. Воронова
Контрольні запитання
1. Дайте поняття банківської системи.
2. Які банки діють в Україні?
3. Правовий статус НБУ.
4. Що таке гроші і грошовий обіг?
5. В яких формах існує грошовий обіг?
6. Що таке емісія грошей?
7. Форми розрахунків в Україні.
8. Що таке касові операції і за якими правилами вони проводяться?
Глава 18. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ
• Валютний контроль
• Повноваження державних органів і функції банків у регулюванні валютних відносин
• Суб'єкти валютних відносин, їх права й обов'язки
• Порядок здійснення валютного контролю та відповідальність за порушення валютного законодавства
§ 1. Поняття і зміст валютного регулювання
Дуже часто під валютою розуміють тільки іноземні грошові знаки, але це не так. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", яким, власне, в основному і регулюються валютні відносини, чітко розрізняє поняття валюти:
1) "валюта України" — грошові знаки України, платіжні документи та інші цінні папери у валюті України;
2) "іноземна валюта" — грошові знаки іноземних держав, банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.
Як правило, розрізняють три правових валютних режими1, які використовуються державами: а) режим державної валютної монополії (яка була в СРСР); б) режим валютного регулювання (наприклад, в Україні такий режим установлено Декре-
1Дорофеєв Б. Ю., Земцов И. Я, Пушин В. А. Валютное право России. — М., 2000.
Фінансове право України
381
том Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю"; в) режим вільно конвертованої валюти.
Тип валютного режиму визначає принципи здійснення валютних операцій, права Й обов'язки органів держави, які регулюють валютні відносини, і повноваження юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у валютних відносинах з приводу придбання, володіння, використання валютних цінностей, та відповідальність за порушення валютного законодавства. Перелік складових, які характеризують тип валютного режиму, свідчить про те, що ці відносини складні й регулюються не тільки нормами фінансового, а і конституційного, адміністративного, цивільного і кримінального права, тому валютні правовідносини — це врегульовані правовими (у нашому випадку — в курсі фінансового права — фінансово-правовими) нормами суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення валютних операцій, проведення валютного контролю і регламентування валютного обігу1.
Під валютним регулюванням розуміють діяльність уповноважених державою органів по регламентації порядку обігу валютних цінностей та здійснення валютних операцій.
Органами прямого валютного регулювання виступають державні органи, які Конституцією України уповноважені видавати нормативно-правові акти в галузі валютних операцій. До них належить Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів України, Національний банк України. Діє і так зване непряме регулювання (на підставі нормативно-правових актів), яке в державі доручено комерційним банкам.
Головним органом валютного регулювання в Україні є Національний банк. Його "подвійна" юридична природа дозволяє йому видавати нормативно-правові акти з валютних питань і одночасно як органу непрямого регулювання виконувати власні валютні операції. Комерційні банки можуть здійснювати ва-
1 Див.: Артемов И. М. Финансово-правовое регулирование внешнеторговой деятельности. — М., 1999; Меркулов А. Ю. Финансово-правовое регулирование валютних операциЙ юридических лиц в Российской Федерации. Автореф. канд. дис. — М., 1999; Алисов Е. А. Правовое регулирование валютних отно-шений в Украине. — X., 1998; Іоффе А. Ю. Правове регулювання валютних операцій та здійснення валютного контролю // Банківське право України. — К„ 2000. — С. 217-220; Вязовский К. О. Административно-правовое регулирование валютних отношений. Автореф. канд. дис. — СПб., 2000.
382
Л. К. Воронова
лютні операції — тільки тоді, коли вони отримали ліцензію Національного банку України.
Структура валютних правовідносин, як І інших, включає три складових: суб'єкти, об'єкти і зміст.
Валютне регулювання починається з прийняття Верховною Радою України основного закону, який регулює головні питання в галузі валютного регулювання. Нормативно-правові акти в цій галузі приймає Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та Національний банк України.
Національний банк України є головним органом валютного регулювання, а саме: він визначає порядок обігу в Україні Іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті; видає нормативно-правові акти, які обов'язкові для резидентів і нерезидентів; проводить усі види валютних операцій; установлює правила здійснення резидентами операцій в іноземній валюті І нерезидентами — у валюті України.
Валютне регулювання передбачає видання нормативно-правових актів щодо здійснення валютних операцій; дотримання межі зовнішнього державного боргу, встановленого законодавством: лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам; ліцензування банків щодо здійснення валютних операцій; визначення курсів Іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті.
В Україні валютний курс встановлюється Національним банком України і означає співвідношення двох валют на валютному ринку. Завдяки валютному курсу провадиться зіставлення цін на товари і послуги в різних країнах. Від нього будуть залежати прибутки іноземних Інвесторів, оскільки вони вкладають свої капітали, розраховуючи на прибутки, пов'язані із валютним курсом, його змінами; а також конкурентоспроможність українських товарів на світовому ринку. Урівноваженість його є показником економічної і політичної стабільності країни. Валютні курси, як правило, існують у двох режимах: режимі плаваючого валютного курсу, коли він установлюється залежно від реального стану економіки І співвідношення вартості набору товарів і послуг, або фіксованого валютного курсу, коли затверджена вартість валюти або підтримується цент-
Фінансове право України
383
ральним банком на певному рівні, або фіксується завдяки прирівнюванню до якого-небудь еквіваленту1.
Національний банк України, крім функцій прямого контролю, також здійснює:
— державну валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;
— разом із Кабінетом Міністрів України складає платіжний баланс України;
— контроль за додержанням затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;
— визначення лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;
— видачу в межах своєї компетенції обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України;