ВАЛЮТНИЙ ОПЦІОН (англ. сштепсу орїіоп) — угода про купів-лю-продаж певної суми валюти у встановлені терміни з узгодженим курсом.
ВАЛЮТНИЙ ПАРИТЕТ — співвідношення між двома валютами, встановлюване в законодавчому порядку.
ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ — система нормативних правил, встановлених у законодавчому або адміністративному порядку і спрямованих на обмеження операцій з національною та Іноземною валютою, золотом та Іншими валютними цінностями.
ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ — офіційні запаси валюти в центральному банку, фінансових установах країни або в міжнародних валютно-кредитних організаціях. Створюється з метою забезпечення стійкості національної грошової одиниці, фінансово-кредитної системи країни, стабільності внутрішнього ринку та забезпечення міжнародних розрахунків.
ВЕКСЕЛЬ (нім. \УесІі5ЄІ — зміна, розмін) — цінний папір, який засвідчує грошове зобов'язання сплатити за пред'явленням або в установлений строк конкретну суму певній особі або особі, яка вказується цією особою, або пред'явнику векселя. В. може бути простим або переказним. Простий В. —це нічим не обумовлений обов'язок векселедавця сплатити певну суму грошей кредиторові. Переказний В. (тратта) — це письмовий наказ кредитора (трасанта) боржнику (трасату) про сплату в зазначений термін певної суми грошей іншій особі (ремітенту). Переказний В. виписується і підписується кредитором (трасантом). Трасат стає боржником за векселем лише після того, як акцептує вексель, тобто дає згоду на його оплату, поставивши на ньому свій підпис.
ВИКУПНА ЦІНА — в особистому страхуванні при достроковому розірванні договору сума внесків страхувальника (резерв внес-
Фінянсове право України 415
ків) за період страхування, що минув, за вирахуванням витрат страхувальника на ведення справ.
ГРОШОВА МАСА — кількість грошей в обігу на певний момент часу. Це не тільки готівка, а й кошти на поточних банківських рахунках, строкових та ощадних рахунках, депозитні сертифікати, державні цінні папери тощо.
ГРОШОВА ОДИНИЦЯ — встановлений у законодавчому порядку
грошовий знак; один з елементів національної грошової систе-
-у, ми. Використовується для виміру та визначення цін товарів.
;і> Грошова одиниця України — гривня, яка поділяється на 100
копійок.
ДАМНО (від лат. (сіатпит — збиток) — а) окрема плата (крім пен-' $ сійних, процентів і поштових витрат), яку стягують з клієнтів
за інкасування та облік векселів, залізничних накладних, коно-""*" саментів та інших документів; б) збиток, якого зазнав власник
цінних паперів, продавши їх за курсом, нижчим від номіналу.
ДЕБЕТ (від лат. сІеЬеї— він винний) — ліва сторона бухгалтерських рахунків; в рахунках активу Д. представляє прибуткову частину, куди заносяться всі надходження за даним рахунком, а в рахунках пасиву — видаткову частину, в якій групуються всі видатки за рахунком.
ДЕВАЛЬВАЦІЯ (від лат. сіє — зниження і уаіео маю значення, стою) — знецінення національної грошової одиниці, що виявляється у підвищенні її курсу відносно іноземних валют.
ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ (від фр. сіетопеїізаііоп) — втрата грошовим металом функції грошей. Демонетизацію срібла було завершено на-ііа прикінці XIX ст. Демонетизацію золота юридично закріплено Статутом МВФ. Відповідно до Поправок до Статуту МВФ з 1 квітня 1978 р. скасовано офіційну ціну золота; воно було вилучено з розрахунків між МВФ та його членами, а значну частку ; золотого запасу МВФ реалізовано на міжнародних ринках.
ДЕНОМІНАЦІЯ (від лат. сіепотіпаїіоп перейменування) — збільшення національної грошової одиниці завдяки обміну в певному співвідношенні старих грошових знаків на нові з метою впорядкування грошового обігу та спрощення обліку й розрахунків.
ДЕІЮРТ (фр. (Іерогі, від лат. сіерогго — відношу) — купівля цінних .4- паперів з одночасним продажем їх на певний строк за нижчим курсом. Застосовують на фондовій біржі для одержання курсо-Т вої різниці. Протилежне—рапорт.
ДБФЛЯЩЯ (від лат. сіейаііо — здувати) — процес стримування збільшення грошової маси в обігу (на противагу інфляції).
416
Л. К. Воронова
ДИЗАЖІО (Італ. сіі5১іо) — відхилення біржового (ринкового) курсу грошових знаків та фондових активів у бік зниження від їхньої номінальної вартості. Вирахування з номінального курсу акцій при укладанні біржових угод. Протилежне — ажіо.
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) — загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань, включаючи боргові зобов'язання, що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.
ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ — перевищення видатків бюджету над його доходами (протилежне — профіцит).
ДИЛЕР (від англ. деаіег — особа (фірма), яка здійснює біржове або торговельне посередництво. Д. діють від свого імені і можуть виступати посередниками між брокерами, іншими дилерами, клієнтами. Д. може виступати посередником у торговельних операціях купівлі-продажу цінних паперів, товарів і валюти.
ДИСКОНТ (англ. сіізсоигн, Італ. зсопїо, фр. езсотрїе, від лат. сотриіо— рахую) — а) процент, що вираховується при купівлі банками векселів до закінчення строку; б) знижка з ціни товару, валюти; в) різниця між реальним і номінальним курсом акцій.
ДОДАТКОВІ БЛАГА — кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, Інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими договорами, укладеними з таким платником податку.
ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ — письмовий юридичний документ, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати Інші умови договору.
ДОТАЦІЇ ВИРІВНЮВАННЯ —міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.
ДОХОДИ БЮДЖЕТУ — усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, спрямування яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Фінансове право України
417
ЗАГАЛЬНИЙ ОПОДАТКОВУВАНИЙ ДОХІД — будь-який дохід, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними законом. Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом звітного податкового року.
ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ — закон, який затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
ЗАПОЗИЧЕННЯ — операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами.
ЗАСТРАХОВАНІ (посмертний одержувач, бенефіціарій) — при договорах особистого страхування особи, на чию користь укладено договір страхування і які можуть отримати компенсацію при настанні страхового випадку. Страхувальники мають право при укладенні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
ЗБЕРІГАЙ — банк, який функціонує відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та відповідає вимогам закону щодо зберігання та обслуговування коштів Накопичувального фонду,
ЗБИТКИ — у фінансовому праві — відбражені в коштах перевищення витрат підприємства, установи, організації над доходами.
ЗВІТНИЙ ПОДАТКОВИЙ ПЕРІОД—проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Для місячного податкового періоду перший та останній місяці збігаються. Якщо фізична особа вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового
418
Л. К. Воронова
періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів. Якщо платник податку помирає, визнається судом померлим чи безвісно відсутнім або втрачає статус резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з законом), останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. і
ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН — відображення динаміки вартості кошику споживчих товарів І послуг; продовольчих товарів, житла, промислових товарів масового споживання, палива та ін. Основний показник рівня інфляції в державі.
ІНКАСАЦІЯ (від італ. іпсаззо— виручка, виторг) — збір і транспортування готівки та цінностей, здійснювані банками за дорученням клієнтів.