Якщо в діях керівника банку або фізичної особи чи представника юридичної особи - власника істотної участі, якій пред' явлено обвинувачення у вчиненні злочину, не встановлено складу злочину, але має місце порушення вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України або якщо таку особу визнано винною у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, Національний банк України має право видати банку розпорядження про звільнення такої особи з посади або заборону користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв).
Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку України було відсторонено від посади або якій тимчасово заборонено користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв), може бути поновлено на посаді або відновлено у використанні права голосу придбаних акцій (паїв) лише на підставі попереднього дозволу Національного банку України.
Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 (п. 1.3), передбачено, що для ведення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку України щодо усунення допущених порушень може бути встановлено особливий режим контролю за їхньою діяльністю, що є додатковим інструментом банківського нагляду, який здебільшого використовують разом із заходами впливу в разі виникнення в банку некерованої ситуації. Рішення про встановлення особливого режиму контролю приймає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків або заступник Голови Національного банку України, або у виняткових випадках на строк до одного місяця для подальшого розв'язання питання щодо діяльності банку - Комісія при територіальному управлінні Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків з повідомленням про це Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України протягом трьох робочих днів.
Заходи впливу застосовує Національний банк України на підставі: а)
результатів інспекційних (планових і позапланових) перевірок діяльності банків чи їхніх філій; б) результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо; в) результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, вповноваженими відповідно до чинного законодавства на їхнє здійснення.
Вибір заходів впливу, які мають бути адекватними вчиненому порушенню банківського законодавства, має здійснюватися з урахуванням характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.
Відповідно до п.1.2 зазначеної Постанови Національного банку України Національний банк, окрім заходів, передбачених ст. 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність" застосовує до банків також наступні заходи впливу - відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.
У разі виконання банком прийнятих зобов'язань і покращення показників діяльності Національний банк України може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім).
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 108 від 17.03.2004 року „Про порядок накладення Національним банком України штрафів за порушення банками вимог Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", за невиконання (неналежне виконання) банком вимог статей 5, 6, 7 та 8 Закону
України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" Національний банк України адекватно вчиненому правопорушенню може накласти на банк штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.Національний банк накладає штраф на банк на підставі результатів планових та позапланових перевірок діяльності банків чи їх філій.
Якщо матеріали перевірки містять також факти порушення банком банківського законодавства та/ або нормативно-правових актів Національного банку, то рішення про накладення штрафу на банк за порушення вимог Закону „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" приймається одночасно із застосуванням заходів впливу за порушення банківського законодавства та/ або нормативно-правових актів Національного банку.
Рішення про накладення штрафу на банк адекватно вчиненому правопорушенню приймає Комісія Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків або відповідна комісія Національного банку при територіальному управлінні (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні). Рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу на банк має містити перелік виявлених порушень з посиланням на норми Закону. Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк надсилається відповідному територіальному управлінню Національного банку не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.
Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) протягом п' яти робочих днів з дня отримання (прийняття) рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу надсилає це рішення із супровідним листом, що містить пропозицію до банку-порушника щодо добровільної сплати суми штрафу протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання ним цього рішення.
Якщо банк протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу не сплатить штраф, то Національний банк (відповідне територіальне управління Національного банку) звертається до суду з позовною заявою про стягнення з банку-порушника відповідної суми штрафу.
У разі неодноразового порушення банком вимог Закону „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", Національний банк (відповідне територіальне управління Національного банку) звертається до суду з позовною заявою про обмеження, тимчасове припинення дії або позбавлення ліцензії (дозволу) на здійснення банком-порушником банківської діяльності чи проведення окремих операцій.
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте банківську систему України.
2. Особливості правового статусу Національного банку України.
3. Функції Національного банку України.
4. Ліцензування операцій комерційних банків.
5. Види банків та інших кредитних установ.
6. В чому полягають контрольні повноваження Національного банку України щодо комерційних банків?
7. Відповідальність за порушення банківського законодавства.
8. Форми регулювання діяльності банків.
9. Види об' єднань банків.
10. Зміст принципу незалежності Національного банку України.
Тести
1. Банківська система в Україні є:
а) одноступенева;
б) двоступенева;
в) триступенева;
г) полі ступенева.
2. До другої ланки банківської системи відносять: а) банки;
в) кредитні установи;
г) банки та кредитні установи;
д) інші банки.
3. До основних функцій Національного банку відносять:
а) грошова емісія;
б) регулювання діяльності комерційних банків;
в) встановлення нормативів;
г) забезпечення стабільності грошової одиниці України.
4. Процентні ставки та комісійна винагорода по операціях комерційних банків встановлюється:
а) Національним банком України;
б) Верховною Радою України;
в) Радою Національного банку України;
г) комерційними банками.
5. Страхова діяльність банків: а) дозволяється;
б) дозволяється за наявності ліцензії;
в) дозволяється за наявності ліцензії Національного банку України;
г) забороняється.
6. Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше:
а) 25 відсотків капіталу банку;
б) 15 відсотків капіталу банку;
в) 30 відсотків капіталу банку;
г) 50 відсотків капіталу банку.
7. Національний банк України є:
а) особливим центральним органом державного управління;
б) органом виконавчої влади;
в) органом законодавчої влади;
г) незалежним державним органом.
8. Банківською холдинговою групою є:
а) об' єднання банківського та промислового капіталу;
б) об' єднання банківського, наукового та промислового потенціалу;
в) об' єднання, в якому доля банківського капіталу становить не менше 50 відсотків;
г) банківське об' єднання, до складу якого входять виключно банки.
9. Фінансова холдингова група складається:
а) виключно з банків;
б) виключно з установи, що надають фінансові послуги;
в) переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги;
г) з щонайменше одного банка і материнської компанії, яка має бути фінансовою установою.
10. Взаємодія Національного банку та Кабінету Міністрів України:
а) Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку;
б) Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України;