Смекни!
smekni.com

Фінансове право України, Шкарупа (стр. 37 из 63)

Відповідно до ч.3 ст. 34 Закону „Про Національний банк України", банкноти й монети є безумовними зобов' язаннями Національного банку України й забезпечуються всіма його активами. У ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" дається визначення валюти України як грошових знаків у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України", банкноти й монети, мають однакову правову природу, оскільки вони є єдиним законним платіжним засобом на території України, їх приймають усі фізичні та юридичні особи без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви й для переказів.

З цього випливає, що банкноти є зобов' язаннями емісійного банку, які випливають з основної функції Національного банка України по забезпеченню стабільності грошової одиниці України.

У структурі грошової системи варто виділяти Національний банк України як емісійний центр, що здійснює регулювання грошового обороту в Україні, а також дві підсистеми: готівкового обігу та безготівкового обороту.

2. Поняття та зміст грошового обороту.

Гроші за своєю сутністю є унікальним еквівалентом вартісних характеристик різних об' єктів. Завдяки властивостям грошей кожна держава використовує їх як один з важливих елементів впливу на економіку. За допомогою грошей держава здійснює контроль за господарством країни, за мірою праці і споживання. Держава планує та законодавчо регулює грошовий обіг, в тому числі шляхом встановлення: найменування національної грошової одиниці; видів грошових знаків, порядок їх випуску в обіг і вилучення з обігу; встановлення межі використання готівки і проведення безготівкових розрахунків; порядку здійснення контролю за дотриманням правил зберігання, витрачання і обігу коштів. Функцією забезпечення стабільності грошової одиниці відповідно до ст. 99 Конституції України наділено Національний банк України.

Указом Президента України „Про грошову реформу в Україні" проведено з метою сприяння проведенню радикальних ринкових реформ і забезпечення економіки національного валютою і введено в обіг визначену Конституцією національну валюту - гривню. З 2 вересня по 16 вересня 1996 року тимчасова національна валюта - карбованці, - вільно обмінювалася населенню на гривні. Суми до 100 мільйонів українських карбованців обмінювалися на гривні готівкою, а понад 100 мільйонів - зараховувалися на вклади в банках з правом їх вільного використання у гривнях. В цей період комерційні банки приймали від населення українські карбованці готівкою на вклади та розрахункові рахунки без будь-яких обмежень за встановленим курсом обміну: 1 гривня за 100 000 карбованців. Обмін карбованців на гривні проводився без стягнення плати.

Указом Президента України вводилось в обіг банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень і розмінну монету номінальною вартістю 1,2, 5, 10, 25 та 50 копійок. Назву і зовнішній вигляд банкнот було затверджено Постановою Президії Верховної Ради України 10 грудня 1991 року „Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України". П.1 вказаної Постанови затверджувалось, що гривня є грошовою одиницею України, яка після введення в обіг визначається єдиним законним платіжним засобом на території України. В п.2 затверджувалось погодитись з запропонованими принциповими характеристиками зовнішніх ознак гривні та її купюрною побудовою, які передбачають літографічне друкування витягу з тексту Акта проголошення незалежності України, а також зображення на лицьовій стороні відповідної банкноти портретів видатних діячів історії та культури України: банкнота вартістю одна гривня - портрет князя Володимира; банкнота вартістю дві гривні - портрет князя Ярослава Мудрого; банкнота вартістю десять гривень - портрет гетьмана Івана Мазепи; банкнота вартістю двадцять гривень - портрет Івана Франка; банкнота вартістю п' ятдесят гривень - портрет Михайла Грушевського;

банкнота вартістю сто гривень - портрет Тараса Шевченка. Резервні: банкнота вартістю п'ять гривень - портрет гетьмана Богдана Хмельницького; банкнота вартістю двісті гривень - портрет Лесі Українки; банкнота вартістю п'ятсот гривень - портрет Григорія Сковороди.

Установити, що детальні ознаки купюр всіх вартостей, включаючи зображення на зворотній стороні, форму водяного знаку та інших способів захисту, визначаються Національним банком України. Надати право Голові Правління Національного банку України підписати до друку зразки банкнот безпосередньо в місці їх виготовлення згідно з умовами угоди.

Національний банк України визначає офіційний валютний (обмінний) курс гривні виходячи з валютного (обмінного) курсу Національного банку України, що діяв напередодні початку проведення грошової реформи, та курсу обміну українського карбованця на гривню. Курс гривні відносно іноземних валют підтримується Національним банком України шляхом використання золотовалютного резерву, купівлі і продажу цінних паперів, встановлення і зміни плати за кредити та застосування інших інструментів регулювання грошової маси в обігу.

Право встановлювати умови та порядок конвертації гривні на іноземну валюту належить Національному банку України. Виключне право введення в обіг гривні і розмінної монети, організація їх обігу і вилучення належить Національному банку України.

Так, наприклад, Постановою Правління Національного банку України від 05.12.2005 року № 458 введено в обіг банкноти номіналом 100 гривень зразка 2005 року.

У зв' язку з недостатністю готівки для забезпечення готівкового обігу, Національний банк України Листом № 11-111/321-1343 від 29.02.2000р. зобов' язав комерційні банки:

- забезпечувати пункти обміну іноземної валюти банкнотами високих номіналів і, в першу чергу, номіналами 50 грн. і 100 грн., а також розмінними монетами в достатній кількості для забезпечення нормальних розрахунків при проведенні обмінних операцій;

- забезпечувати торговельну мережу, підприємства побутового обслуговування населення, ринки, аптеки, каси установ банків, які здійснюють виплати пенсій та приймання комунальних та інших платежів, достатньою кількістю розмінних монет всіх номіналів і, в першу чергу, монетами номіналом 25 коп. і 50 коп.;

- організовувати розмінні пункти для обміну банкнот на монети в місцях масового розташування торгових підприємств, на промислових та продовольчих ринках;

- впроваджувати лічильну техніку для перарахування монет і організовувати їх розфасовку в зручні для клієнтів упаковки;

- постійно здійснювати перевірки суб' єктів господарської діяльності щодо достатньості розмінних монет для здійснення бесперебійних розрахунків з населенням.

Територіальні управління НБУ:

- встановити постійний контроль за виконанням комерційними банками вимог Національного банку України щодо забезпечення готівкового обігу країни банкнотами і розмінними монетами усіх номіналів в достатній кількості;

- враховуючи структуру банкнот, випущених в обіг в регіоні, збільшувати випуск банкнот номіналів 1 грн., 2 грн., 5 грн. і, особливо, 50 грн. і 100 грн.;

- при видачі підкріплень комерційним банкам видавати розмінні монети у розмірі 2-5% від загальної суми підкріплення.

Купівля-продаж конвертованих валют за гривню з метою задоволення поточних потреб суб' єктів господарювання організується також Національним банком України.

Що стосується приймання та обміну зношених та пошкоджених грошових знаків, то на нормативному рівні затверджено, що вони приймаються і обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком і комерційними банками, але банки не зобов' язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти і монети.

Листом № 11-111/1246-5428 від 11.08.2000р. „Про визначення критеріїв зношення банкнот" Національний банк встановив, що згідно з Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України до зношених банкнот відносяться:

- банкноти без пошкоджень, але потерті, з ознаками фізичного зношення, із загальним та локальним забрудненням, що псують естетичний вигляд банкноти;

- банкноти, у будь-якому місці яких є плями, написи (включаючи видимі в ультрафіолетових або інфрачервоних променях), відбитки штампів (крім штампів про погашення);

- надірвані та надрізані банкноти незалежно від розміру надриву, надрізу, із склеєними надривами і надрізами (склеєна ділянка не повинна заважати визначенню номіналу та справжності і склеюватися з іншими банкнотами);

- банкноти з проколами і отворами, відірваними краями і кутами. Оскільки вказані ознаки зношення неможливо встановити у вигляді

величин, які можуть бути чисельно виміряні, то на визначення стану зношення банкнот впливає суб' єктивний фактор.

З обігу необхідно вилучати зношені і значно зношені банкноти.

Потерті банкноти - це банкноти, на яких витерті елементи друку та папір повністю втратив жорсткість, у місцях згинів відсутня фарба, а папір має розпушений стан і (або) з' явилися розриви. Папір таких банкнот втратив жорсткість і банкноти не тримають плоску форму (згинаються) при триманні їх в горизонтальній площині.