Можливо залишати в придатних до обігу:
1. Банкноти, які мають окремі незначні забруднення або загальне забруднення, які не заважають сприймати і не спотворюють малюнки дизайну банкноти і не роблять банкноту неприємною для користування, у разі збереження жорсткості паперу та відсутності явних потертостей та пошкоджень.
2. Банкноти з надривами до 2-3 мм, папір яких зберіг жорсткість, які чисті або які мають незначні вищезазначені забруднення.
3. Банкноти з незначними надписами (цифрами), якщо ці банкноти відповідають вимогам п.п.1 та 2.
На зношених банкнотах, обмінених комерційним банком на придатні до обігу банкноти, не повинен ставитись штамп установи банку. Ці банкноти відносяться до розряду зношених і формуються разом.
Разом з цим, для підвищення терміну придатності до обігу банкнот комерційним банкам необхідно постійно проводити роботу з касовими і торговими працівниками суб' єктів господарювання, а також населенням щодо бережливого відношення до грошових знаків, виключивши нанесення різноманітних написів на банкнотах та контакту їх з продуктами харчування та іншими речовинами, що спричиняють швидкому забрудненню банкнот.
Постановою Правління Національного банку України № 547 від 17.11.2004 року затверджено Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України. Відповідно до п. 2.1. зазначених Правил до платіжних належать банкноти (монети), які не мають ознак зношення і пошкодження, а також з дефектами та ознаками зношення і пошкодження в межах критеріїв, визначених Правилами. Платіжні банкноти і монети поділяються на придатні до обігу та не придатні до обігу.До придатних до обігу банкнот (монет) належать банкноти (монети), які за дизайном і елементами захисту від підроблення повністю відповідають зразкам та описам, що наведені в офіційних повідомленнях Національного банку, і під час обігу не набули ознак зношення та пошкоджень, визначених у пунктах 2.4 і 2.5 Правил. На монетах допускається наявність незначних ознак корозії та потемніння.
Придатні до обігу банкноти і монети можуть видаватися банками фізичним та юридичним особам, обов' язкові до приймання без будь-яких обмежень фізичними та юридичними особами до всіх видів готівкових платежів, переказів, а банками, крім того, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви тощо.
За ступенем зношення, пошкодження та наявності дефектів не придатні до обігу банкноти (монети), у свою чергу, поділяються на зношені банкноти і монети, значно зношені банкноти, банкноти та монети з дефектами виробника, ознаки яких визначені відповідно в пунктах 2.4-2.6 Правил.
Відповідно до п.2.4. Правил зношені банкноти - це банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:
- потертості, втрату фарби на згинах, розпушення паперу, втрату папером жорсткості;
- загальне або локальні забруднення, плями та написи (уключаючи видимі в ультрафіолетових променях) площею кожні понад 400 кв. мм, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти;
- відбитки штампів площею понад 400 кв. мм, уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, крім штампів про погашення;
- надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, у тому числі склеєні;
- отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 кв. мм.
Зношені монети - це монети з ознаками хімічної дії, унаслідок чого змінився колір, або механічного пошкодження (спотворені елементи дизайну) за умови, що вони не мають надломів, надрізів та отворів, недеформовані і зберегли масу, зображення малого Державного Герба України, номіналу, назви розмінної одиниці та рельєф або текст на гурті, якщо він має бути згідно з офіційним повідомленням Національного банку.
Зношені банкноти і монети, якщо вони не мають ознак підроблення, повинні без обмежень прийматися фізичними й юридичними особами до всіх видів готівкових платежів, для переказів тощо. Банки зобов' язані без обмежень приймати такі банкноти і монети разом з виручкою підприємств, установ і організацій, а також від фізичних і юридичних осіб до всіх видів готівкових платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та обміну на придатні до обігу банкноти і монети.
Відповідно до п.2.5 Правил значно зношені банкноти - це банкноти, які мають одну або більше з наведених нижче суттєвих ознак зношення або пошкодження (незалежно від наявності ознак зношення, зазначених у пункті
2.4 Правил):
- банкноти з утраченими частинами, якщо разом з отворами (дірками) збереглося не менше ніж 55% її початкової площі;
- банкноти, розірвані та розрізані на дві або більше частин, уключаючи склеєні, якщо не менше ніж 55% загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті;
- банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, які спричинили деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, якщо разом з пошкодженими ділянками збереглося не менше ніж 55 % її початкової площі.
До значно зношених належать банкноти, що складені (склеєні) з половин двох банкнот одного номіналу і дизайну, розірваних (розрізаних) навпіл по лінії вертикального (горизонтального) згину цілих банкнот. Допускається зміщення лінії розриву (розрізу) праворуч або ліворуч від лінії вертикального згину (угору або вниз по лінії горизонтального згину) не більше ніж на 5 мм за умови, що частини складеної (склеєної) банкноти на стиках доповнюють одна одну. Допускається також, що кожна з половин (частин) складеної (склеєної) таким чином банкноти може бути пошкодженою і склеєною з фрагментів однієї банкноти, але за умови, що загальна площа пред' явленої для обміну банкноти є не меншою, ніж 92 % початкової площі банкноти.
Значно зношені банкноти, якщо вони не мають ознак підроблення, банки зобов' язані без обмеження приймати від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для готівкових платежів тощо.
Не приймаються банками та іншими юридичними особами лише банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55% початкової площі. З метою обміну таких банкнот фізичні та юридичні особи мають звертатися безпосередньо до територіальних управлінь Національного банку, які зобов' язані прийняти рішення про обмін банкнот у присутності пред' явника або прийняти їх на дослідження за його заявою.
Якщо пошкодження двох або більшої кількості банкнот призвело до їх склеювання (спікання), пред' явнику не рекомендується самостійно порушувати цілісності групи склеєних банкнот. Відповідно до п.2.7 Правил обмін банками не придатних до обігу банкнот і монет (зношених, значно зношених та з дефектами виробника) здійснюється безоплатно. Банкам забороняється використовувати не придатні до обігу банкноти і монети для розрахунків, обміну, видачі клієнтам (юридичним і фізичним особам).
Національний банк без будь-яких обмежень приймає від банків не придатні до обігу банкноти і монети.
Правила встановлюють (п.3.1) зобов'язання касових працівників банку приймати банкноти і монети до платежів, обміну тощо, якщо не має сумніву щодо їх справжності та стосовно того, що відсутня частина пошкодженої банкноти не підлягає обміну або прийняттю до платежу на загальних умовах.
Банкноти і монети, що викликали сумнів касового працівника банку щодо справжності, та ті, на яких виявлені ознаки підроблення, банк зобов'язаний примусово, а справжні банкноти і монети, що викликали сумнів щодо платіжності, на бажання пред' явника в установленому порядку вилучати з обігу і передавати для досліджень та винесення остаточного висновку до відповідного територіального управління Національного банку.
Якщо касовий працівник банку впевнений, що справжня банкнота є неплатіжною, вона після нанесення відбитка штампа "неплатіжна" (з назвою банку, датою, номером штампа або підписом касового працівника) повертається пред' явнику.
Інструментами Національного банку по забезпеченню внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України є золотовалютний резерв, куди включаються; монетарне золото; спеціальні права позичання, резервна позиція в Міжнародному Валютному Фонді; іноземна валюта у вигляді банкнот, монет або кошти на рахунках за кордоном; цінні папери (але не акції), що оплачуються в іноземній валюті.
Джерелами регулювання грошового обігу не території України є, перш за все, Конституція України, Закони та нормативні акти Національного банку. Так, наприклад, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 січня 2004 року № 22, встановлюється порядок здійснення безготівкового грошового обігу, а Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, яку затверджено постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 69 встановлено порядок функціонування готівкового грошового обігу.
Національний банк України регулює єдиний грошовий обіг шляхом установлення нормативів, шляхом проведення облікової політики, операцій з цінними паперами, встановлення обов' язкових резервів і економічних нормативів для комерційних банків. Діяльність Національного банку України по регулюванню безготівкового обігу впливає на готівковий. Так, одержуючи гроші в кредитних установах, господарюючі суб' єкти за їх рахунок сплачують зарплату чи ведуть закупівлю товарів у населення чи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, і тим самим перетворюють їх у готівку. Зобов' язуючи комерційні банки зберігати частину коштів у фонді обов' язкових резервів, Національний банк безпосередньо впливає на стан готівкового обігу в країні.