Фінансове планування здійснюється шляхом укладання індивідуальних і зведених фінансових планів. Індивідуальні фінансові плани включають баланси доходів та видатків підприємств та кошториси бюджетних установ. Зведені фінансові плани, в свою чергу, поділяються на загальнодержавні, територіальні та галузеві. Загальнодержавними планами є зведений фінансовий баланс, державний бюджет, баланс доходів і витрат населення. Територіальними фінансовими планами виступають місцеві бюджети, зведені фінансові баланси територій, плани фінансових інститутів. Галузеві включають фінансові плани міністерств, відомств, корпорацій, об'єднань тощо. Усі фінансові плани пов'язані між собою.
Характерною рисою видаткових правовідносин є їх безоплатний характер, оскільки кошти з бюджету виділяють на виконання певних завдань і функцій уповноважених органів або фінансування загальнодержавних чи місцевих програм і не вимагають повернення.
Принцип безповоротності та безоплатності фінансування державних видатків означає виділення коштів без прямого їх повернення державі та без внесення до державних фондів коштів будь-якої платні за отримання цих коштів.
Принцип цільового спрямування фінансування державних витрат полягає у необхідності суворого додержання при здійсненні видатків цілей та заходів, що фінансуються відповідно до затверджених фінансових планів. Якщо кошторисом бюджетної установи передбачено певну суму, що повинна спрямовуватися на фінансування поточних видатків протягом звітного періоду, така сума може відпускатися саме на фінансування поточних видатків. Кошти мають відпускатися та використовуватися у межах затверджених фінансових планів на підставі чітко визначених нормативів.
Законодавство обмежує можливість використовувати кошти не за цільовим призначенням. Для додержання принципів ефективності та збалансованості бюджетів відповідного рівня бюджетним установам заборонено здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом.
Принцип ефективного використання коштів має на меті одержання суспільно необхідного або бажаного результату за мінімальних витрат трудових і матеріальних ресурсів. Це означає вдосконалення форм і методів оперативного управління виробничою та фінансовою діяльністю держави, розробку додаткових важелів і стимулів, спрямованих на скорочення матеріальних втрат і непродуктивних витрат, інтенсифікацію виробництва та використання науково-технічного прогресу; використання високих комп'ютерних технологій тощо.
Принцип фінансування в міру виконання планів означає виділення коштів не автоматично, а відповідно до фактичного виконання робіт, кількісних та якісних показників, що зумовлюють обсяги витрат на конкретні цілі в момент виникнення реальної потреби у наданні коштів. Саме завдяки цьому принципу грошові ресурси можуть перебувати у постійному обігові. Реалізується цей принцип при фінансуванні капіталовкладень і капітальних ремонтів, де в разі невиконання планів засвоєння коштів невикористані грошові ресурси враховуються при наданні бюджетних коштів на наступний період.
Принцип оптимального поєднання власних, кредитних та бюджетних коштів полягає в тому, що під час визначення обсягу фінансування на всіх рівнях спочатку враховується наявність та можливість використання власних коштів або скорочення власних видатків, потім - можливість отримання банківських кредитів і лише за об'єктивної неможливості покрити видатки з вищезазначених джерел вирішується питання про виділення бюджетного або відомчого фінансування. Цей принцип застосовується на стадії планування, розподілу та використання державних ресурсів при покритті поточних видатків та капіталовкладень. Реалізація цього принципу на практиці має певні труднощі.
Принцип додержання режиму економії застосовується на стадії фактичного використання коштів і проявляється у раціональному використанні трудових та матеріальних ресурсів, використанні новітніх ресурсозберігаючих технологій, підвищенні норм виробітку сировини та природних ресурсів тощо. Чинне законодавство встановлює, що обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинна забезпечуватися економія коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких зумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
Пошук та розвиток техніки і технології виробництва, пошук дешевих ресурсів можуть привести до економії та раціонального використання природних, матеріальних та грошових ресурсів держави.
Принцип здійснення контролю за використанням коштів забезпечує додержання фінансової дисципліни всіма учасниками видаткових відносин. Контроль дає можливість з'ясувати помилки та недоліки у фінансовій діяльності держави та вжити заходів щодо їх усунення. В подальшому на підставі одержаних інформаційних даних розробляються показники для перспективного та поточного планування державних видатків під час визначення цільового спрямування коштів та їх оптимальних обсягів.
Питання для самоконтролю:
1. Дайте визначення та охарактеризуйте державні доходи.
2. Розкрийте співвідношення державних доходів і доходів бюджетів.
3. Розмежуйте поняття державні доходи та фінансові ресурси держави.
4. Дайте визначення та охарактеризуйте муніципальні доходи.
5. Назвіть відомі Вам класифікації державних та муніципальних доходів.
6. Які класифікації бюджетних доходів як основної складової державних доходів Вам відомі?
7. Проаналізуйте чинне бюджетне та податкове законодавство та наведіть приклади правових норм, які регулюють питання формування державою грошових фондів у Бюджетному кодексі України та податковому законодавстві.
8. Які основні фінансові інструменти формування доходів держави Вам відомі?
9. Поняття державних витрат.
10. Види державних і муніципальних витрат.
Тести:
1. Частина внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді різних грошових платежів і надходжень у власність держави для використання їх компетентними державними органами для забезпечення мети й завдань, що стоять перед державою, це:
а) державні доходи;
б) муніципальні доходи;
в) державні витрати;
г) муніципальні витрати.
2. Частина внутрішнього валового продукту, що надходить у формі платежів і надходжень у місцеві бюджети її служить розв'язанню різних питань, що стоять перед органами місцевого самоврядування, це:
а) державні доходи;
б) муніципальні доходи;
в) державні витрати;
г) муніципальні витрати.
3. Залежно від методу утворення державні та муніципальні доходи поділяються на:
а) обов' язкові та добровільні;
б) централізовані та децентралізовані;
в) податкові та неподаткові;
г) загальнодержавні та місцеві.
4. Залежно від порядку утворення державні та муніципальні доходи поділяються на:
а) обов' язкові та добровільні;
б) централізовані та децентралізовані;
в) податкові та неподаткові;
г) загальнодержавні та місцеві.
5. Залежно від юридичної форми надходжень державні та муніципальні доходи поділяються на:
а) обов' язкові та добровільні;
б) централізовані та децентралізовані;
в) податкові та неподаткові;
г) загальнодержавні та місцеві.
6. Залежно від територіального рівня державні та муніципальні доходи поділяються на:
а) обов' язкові та добровільні;
б) централізовані та децентралізовані;
в) податкові та неподаткові;
г) загальнодержавні та місцеві.
7. Залежно від джерела утворення державні та муніципальні доходи поділяються на:
а) обов' язкові та добровільні;
б) централізовані та децентралізовані;
в) доходи від державного або муніципального господарства, юридичних осіб, громадських організацій та фізичних осіб.
г) податкові та неподаткові.
8. Безоплатне та безповоротне виділення коштів із державних або муніципальних фінансових фондів на здійснення публічних потреб, це:
а) фінансування;
б) інвестування;
в) самоокупність;
г) трансферти.
9. Планова діяльність органів держави й місцевого самоврядування щодо цільового використання публічних коштів, це:
а) державні доходи;
б) муніципальні доходи;
в) державні витрати;
г) муніципальні витрати.
10. Принцип фінансування видатків, згідно з яким закріплюється необхідність суворого додержання при здійсненні видатків цілей та заходів, що фінансуються відповідно до затверджених фінансових планів, це:
а) принцип плановості;
б) принцип ефективного використання коштів;
в) принцип безповоротності та безоплатності фінансування державних видатків;
г) принцип цільового спрямування фінансування державних витрат.
Рекомендована література
1. Конституція України: Прийнята 28.06.1996 р.// Відомості Верховної Ради. - 1996. - N 30. - Ст. 141.
2. Бюджетний кодекс України// Відомості Верховної Ради України. - 2001.-№ 37-38. - Ст. 189.
3. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 25.05.1997 р. №280/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - Ст. 170.