Незаконне вироблення — це відокремлення макової соломи чи соку (опію) від рослин снотворного маку або відокремлення листя, суцвіття та смоли від конопель. Як незаконне вироблення мають бути кваліфіковані, наприклад, дії осіб, які без належного дозволу зрізують рослини маку або надрізають головки недозрілого маку і насичують опієм-сирцем бинти, ватні тампони чи будь-яким способом відокремлюють від конопель їх пилок, смолу, суцвіття або листя.
Незаконне вироблення наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту і одночасне їх викрадення утворюють сукупність злочинів, передбачених статтями 229' і 2292 КК.
Незаконне виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин — це будь-які процеси, крім вироблення, внаслідок яких незаконно отримуються готові до вживання наркотики чи психотропи.
Вони можуть бути одержані шляхом рафінування (очищення від сторонніх домішок) речовин, препаратів, екстрагування (вилучення алкалоїдів), змішування різного роду речовин, препаратів, в результаті чого утворюються наркотичні засоби, психотропні речовини чи значно підвищується їх концентрація. В який спосіб виготовлені наркотичні засоби чи психотропні речовини, кустарний або промисловий, значення не має. Для кваліфікації дій, пов'язаних з виготовленням, за ст. 229i достатньо встановити, що наркотичні засоби чи психотропні речовини були виготовлені без належного дозволу і з метою збуту. При їх виготовленні для особистого вживання відповідальність настає за ст. 2296 КК.
Рафінування, екстрагування макової соломи, виготовлення з конопель гашишу, анаші, смоли і гашишної олії тощо потребують різного роду операцій з додаванням до цих рослин домішок (розчинників, жирів, води та ін.). В результаті теплового чи хімічного впливу таких домішок на макову солому чи листя і суцвіття конопель, їх пилок утворюється більш концентрований наркотик» введенням якого в організм людини в будь-який спосіб і досягається ейфорійний стан, а при 'подальшому вживанні формується психічна і фізична залежність. Наркотик може бути отриманий у вигляді порошку, рідини, смоли тощо.
Подрібнення макової соломи, суцвіття та листя конопель (наприклад, на м'ясорубці) по суті не змінює їх стан, не підвищує концентрацію алкалоїдів, а тому такі дії не можна розцінювати як виготовлення наркотичних засобів.
Незаконне придбання наркотичних засобів або психотропних речовин є однією із форм об'єктивної сторони даного злочину. Перш за все, факт придбання наркотиків чи психотропних речовин має бути незаконним і пов'язаним з метою їх збуту. Одержання, наприклад, наркотичних препаратів за рецептом лікаря не можна визнати незаконним.
Придбання може бути як безоплатним, так і пов'язаним з оплатою. Може проявлятися в купівлі наркотичних засобів чи психотропних речовин, в їх обміні на інші товари чи речі, в одержанні у позику чи в результаті дарування або оплати боргу, у привласненні знайденого, збиранні дикорослих наркотиковмісних рослин чи їх частин на пустирях, збиранні залишків маку, конопель на земельних ділянках, які не охороняються, колективних сільськогосподарських підприємств після завершення на них збирання врожаю тощо.
Незаконне зберігання — це будь-які умисні без належного дозволу дії, пов'язані з володінням наркотичними засобами, психотропними речовинами з метою їх збуту. Не має значення, яким було зберігання — таємним чи відкритим і хто зберігав: особа, яка придбала, викрала чи виготовила сама, чи якій хто-небудь передав їх. Не впливає на кваліфікацію, в якому місці і протягом якого часу зберігалися наркотичні засоби, психотропні речовини, хто потім їх реалізував чи мав намір реалізувати. Відповідальність за зберігання, як і за інші протиправні форми діяння цього злочину, настає за умови, що особа зберігає наркотичні засоби чи психотропні речовини саме з метою їх збуту. Без такої мети зберігання утворює лише ознаки злочину, передбаченого ст. 2296 КК.
Під перевезенням або пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин слід розуміти незаконні дії щодо їх переміщення з одного місця розташування в інше в межах держави. Перевезення може здійснюватися будь-яким видом транспортних засобів по землі, у повітряному просторі, по воді, як особисто, так і через посланця. Останній може нести відповідальність лише за умови, коли усвідомлює, що, виконуючи волю іншої особи, переміщує наркотичні засоби, психотропні речовини і саме з метою збуту. Пересилання, як правило, здійснюється у вигляді відправлення наркотичних засобів, психотропних речовин поштою, багажем тощо. Перевезення, пересилання слід вважати закінченим складом злочину, коли буде встановлено, що виконані всі необхідні для цього дії. Якщо ж особа затримана, наприклад, під час оформлення документів на перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин чи під час завантаження їх на будь-який транспорт для подальшого переміщення, її дії необхідно оцінювати як замах на перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту.
Перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин через державний кордон утворює склад злочину — контрабанду — і підлягає додатковій кваліфікації за ст. 70i.
Незаконний збут наркотичних засобів чи психотропних речовин є однією з самостійних форм прояву об'єктивної сторони цього злочину. Збут може бути здійснений у формі продажу, оплати будь-якого боргу, у формі обміну як на наркотики чи психотропи, так і на інші речі, у формі дарування, позики, передачі за будь-які послуги тощо. Тобто, це є відчуження наркотиків чи психотропних речовин, в результаті якого вони переходять у володіння або розпорядження іншої особи. Про умисел збуту може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала наркотичні засоби чи психотропні речовини, так і сукупність інших обставин: значний їх розмір, в якому стані (розфасовані, упаковані) і де вони були вилучені, з'ясування, чи вживає ця особа особисто наркотичні засоби тощо.
Збут може здійснюватися як особою, що виробила чи виготовила наркотичні засоби або психотропні речовини, так і особою, яка не брала в цьому участі.
На практиці мають місце випадки, коли як збут кваліфікуються дії, пов'язані з ін'єкціями наркотиків іншій особі. Проте з цього приводу ще нерідко припускаються помилок. Кваліфікувати ін'єкції як збут наркотичних засобів можливо лише за умови, коли вони робляться володільцем наркотику іншій особі за плату чи з будь-яких інших причин. Коли ж ін'єкції здійснюються особі, яка і володіє наркотиками, чи вони вводяться один одному за зговором групою осіб, якою наркотичні засоби були придбані на спільні кошти (групове вживання) саме з такою метою, то такі дії не є збутом. Особа чи група осіб в такому випадку можуть нести відповідальність лише за розкрадання чи придбання наркотиків, їх зберігання тощо.
Так, Д. було засуджено за збут наркотичних засобів своїй дружині. Фактично вони прибули до готелю м. Суми з метою незаконного вживання наркотиків. Коли дружина була зайнята донькою, Д. придбав макову солому, виготовив з неї екстракт опію, який вжив сам, а потім ін'єктував і дружині. За протестом в порядку нагляду вирок був змінений, дії Д. перекваліфіковані за ст. 2296 КК.
Протилежний приклад. П., придбавши макову солому і виготовивши в своїй квартирі екстракт опію, зробив собі ін'єкцію і надав таку можливість присутньому там же Б. Фактично П. збув наркотик, однак його дії помилково в цій частині були кваліфіковані як надання приміщення для вживання наркотичних засобів за ст. 2294 КК.
За незаконне введення (ін'єкції) наркотичних засобів чи психотропних речовин в організм іншої особи проти її волі настає відповідальність за ст. 229i5 КК.
Якщо особа не лише збула наркотичні засоби чи психотропні речовини, а перед цим і схилила іншу особу до їх вживання, вона несе відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених статтями 2295 і 229' КК.
Оскільки диспозиція ст. 229' охоплює скупку і перепродаж наркотичних засобів чи психотропних речовин і санкція цієї статті значно суворіша, ніж санкція ст. i54, то придбання їх для збуту чи збут кваліфікуються лише за ст. 229' КК і додаткової кваліфікації не потребують.
Дії особи, яка збуває під виглядом наркотичних засобів чи психотропних речовин інші речовини з метою заво-лодіння грошима чи іншим майном громадян, необхідно кваліфікувати як шахрайство. Особа, яка придбала такі речовини, повинна нести відповідальність за замах на незаконне придбання наркотиків або психотропів.
Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується лише прямим умислом. Незаконно виробивши, виготовивши чи викравши наркотичні засоби або психотропні речовини з метою їх збуту, особа усвідомлює, що тим самим порушує встановлений порядок їх обігу, а при їх збуті усвідомлює і суспільну небезпеку для здоров'я людини, яка їх придбаває для вживання. Характерною ознакою прямого умислу є мотив і ціль злочину — збут. Саме мотив і ціль розкривають характер і зміст діяння винного, в якій би формі воно не проявлялось. У диспозиції ст. 229i КК законодавцем прямо передбачено, що незаконне вироблення, виготовлення, придбання чи інші дії, що здійснюються з метою збуту, а так само збут наркотичних засобів чи психотропних речовин караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 229' КК, може бути будь-яка осудна особа, яка досягла i6 років. Якщо ж незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів з метою збуту, а так само їх збут вчинила посадова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за сукупністю зі ст. i65 КК.