Главою консульської установи визнається призначений іноземною державою і прийнятий як такий Урядом України в особі Міністерства закордонних справ України генеральний консул, консул, віце-консул і консульський агент.
До консульських службовців консульської установи (далі - консульські службовці) належать особи, які здійснюють адміністративно-технічне обслуговування консульської установи.
До працівників обслуговуючого персоналу консульської установи (далі — працівники обслуговуючого персоналу) належать особи, які виконують обов’язки щодо обслуговування консульської установи.
20. Глава консульської установи може приступити до виконання своїх обов’язків після видачі йому Міністерством закордонних справ України консульської екзекватури.
21. Приміщення консульської установи є недоторканними. Доступ до цих приміщень може мати місце лише за згодою глави консульської установи або глави дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні.
Недоторканність цих приміщень не дає права використовувати їх для цілей, не сумісних з функціями консульського представництва.
22. На приміщенні консульської установи, а також на резиденції глави консульської установи і, коли це пов’язано з виконанням службових обов’язків, на засобах пересування глави консульської установи може вивішуватися Державний прапор та встановлюватися Державний герб акредитуючої держави.
23. Архіви, документи і офіційна кореспонденція консульської установи є недоторканними.
24. Консульська установа може зноситися зі своїм урядом, з розташованими в Україні дипломатичним представництвом і консульськими установами своєї держави, а також з дипломатичними представництвами і консульськими установами своєї держави в інших державах в порядку, передбаченому цим Положенням щодо дипломатичних представництв.
Правила, передбачені пунктом 10 цього Положення про дипломатичну пошту та дипломатичних кур’єрів, застосовуються щодо консульської валізи та консульських кур’єрів, за тим винятком, що у випадках, коли є серйозні підстави вважати, що консульська валіза містить щось інше, крім офіційної кореспонденції, документів та предметів, призначених для офіційного користування, органи державної влади України можуть вимагати розпечатання консульської валізи у присутності уповноважених цих органів. У разі відмови виконати вимогу органу державної влади України валіза повертається відправникові.
25. Консульські посадові особи користуються особистою недоторканністю і не можуть бути затримані або заарештовані інакше як у разі переслідування за вчинення тяжкого злочину або виконання вироку (ухвали, постанови) суду, що набрав законної сили.
Консульські посадові особи та консульські службовці користуються імунітетом від кримінальної, адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України в цивільних справах щодо діяльності, яку вони здійснюють у межах службових обов’язків. Імунітет від юрисдикції України не поширюється на випадки пред’явлення позовів про відшкодування заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди.
Консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу не можуть відмовлятися давати свідоцькі показання.
Працівники консульської установи не зобов’язані давати показання з питань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, а також показання, що роз’яснюють законодавство акредитуючої держави.
У разі відмови консульських посадових осіб давати свідоцькі показання до них не можуть бути застосовані заходи примусу або покарання.
Держава, що представляється консульською установою, може відмовитись від привілеїв та імунітетів працівників консульської установи, передбачених цим пунктом.
26. Порядок переміщення через митний кордон України майна консульських установ, митні пільги, що надаються консульським посадовим особам, консульським службовцям, працівникам обслуговуючого персоналу, а також членам їх сімей, визначаються законодавством України відповідно до норм міжнародного права.
IV.Заключні положення
27. Привілеї та імунітети, передбачені цим Положенням для членів дипломатичного персоналу, поширюються на представників іноземних держав, на членів парламентських і урядових делегацій іноземних держав, які прибувають в Україну для участі в міждержавних переговорах, міжнародних конференціях і нарадах або з іншими офіційними дорученнями, а також на членів їх сімей, які їх супроводжують і не є громадянами України.
Представники іноземних держав, члени парламентських і урядових делегацій іноземних держав, які прямують для тих самих цілей транзитом через територію України, а також члени їх сімей, які їх супроводжують і не є громадянами України, користуються особистою недоторканністю та іншими імунітетами, що необхідні для забезпечення їх проїзду.
28. Привілеї та імунітети, що надаються в Україні міжнародним міжурядовим організаціям, представництвам іноземних держав при цих організаціях, а також їх посадовим особам, визначаються відповідними договорами, в яких бере участь Україна.
29. Належність до осіб, які користуються зазначеними в цьому Положенні привілеями та імунітетами, за винятком осіб, згаданих у пунктах 10, 17, 24 і 27, посвідчується документами, що видаються Міністерством закордонних справ України.
Додаток 3
У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
З метою створення належних умов для діяльності дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні п о с т а н о в л я ю:
1. Затвердити Програму розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні (додається).
2. Покласти на Міністерство закордонних справ України забезпечення функціонування дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні (далі — представництва).
Установити, що питання розміщення представництв вирішуються за погодженням з Міністерством закордонних справ України.
3. Кабінету Міністрів України:
забезпечити реалізацію Програми розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, в тому числі фінансування робіт щодо реалізації Програми, та визначити її виконавців;
затвердити Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, визначивши в ньому, зокрема, порядок надання приміщень на взаємній безоплатній основі за міжнародними договорами України;
розглянути питання щодо збільшення граничної чисельності працівників центрального апарату Міністерства закордонних справ України для
забезпечення координації робіт щодо розміщення та
обслуговування представництв.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 12 вересня 1994 року N 517/94
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента
України
від 12 вересня
1994 року N 517-94
іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні
1. Вступ
Програму розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні (далі — Програма) розроблено на виконання Розпорядження Президента України від 20 квітня 1994 року N 48 “Про Програму розміщення представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні”.
Структуру матеріальної бази для здійснення дипломатичної та іншої представницької, консульської діяльності (далі — дипломатична діяльність), класифікацію та потужність об’єктів бази наведено в Програмі на основі незначного досвіду проектування та будівництва таких об’єктів у Києві та вивчення аналогічної практики в іноземних державах.
Програма визначає основні принципи розміщення об’єктів, що входять до інфраструктури дипломатичної діяльності, основні регіони розміщення цих об’єктів в Україні. У Програмі визначено орієнтовні обсяги капіталовкладень, можливі джерела фінансування.
Реалізація цієї Програми створить матеріальну базу для здійснення дипломатичної діяльності, що прискорить входження України у світове співтовариство.
2. Мета Програми
Основною метою Програми є визначення оптимальних обсягів матеріальної бази, що створюється для здійснення дипломатичної діяльності та розгалужена мережа якої повинна якнайповніше задовольняти потреби членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб, посадових осіб міжнародних організацій в Україні (далі — дипломати).
3. Структура та обсяги матеріальної бази для здійснення дипломатичної діяльності
Після проголошення України 24 серпня 1991 року незалежною демократичною державою та підтвердження Акта проголошення незалежності України результатами всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року Україну як незалежну державу визнало більш як 145 держав світу, 132 з них установили з нею дипломатичні відносини, 53 держави мають у Києві дипломатичні представництва.
Загальна площа приміщень у Києві, в яких розміщуються дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних організацій (далі — представництва), зростає. Для проживання дипломатів виділяються квартири, однак більшість проживає у готелях і приміщеннях, пристосованих під представництва (ринок нерухомого майна у Києві незначний, тому пошук готових приміщень малорезультативний).