2.1.2. Усі будівлі повинні розміщуватися на одній чи кількох суміжних ділянках з урахуванням існуючих та перспективних потреб Установи. Будівлі мають бути відокремлені від сторонніх будинків смугою землі (будівля, що розташована окремо). Фасад не повинен виходити на червону смугу.
2.1.3. Ділянка повинна розміщуватися у престижному, не густонаселеному районі, осторонь від головних транспортних магістралей, місць проведення культурно-масових заходів, великих промислових та торговельних підприємств, де існує можливість скупчення людей.
2.1.4. Ділянка, по можливості, не повинна розміщуватися на розі міського кварталу. Бажано вибирати ділянку суміжну, або в безпосередній близькості, від дипломатичних Установ країн, які не знаходяться в конфліктних стосунках з іншими країнами.
2.1.5. Розмір ділянки повинен забезпечувати розміщення службових будівель та резиденції посла окремо від жилих будівель (приміщень).
2.1.6. Розмір ділянки повинен забезпечувати розміщення інженернихзахисних споруд та відкритий простір навкруги паркану для забезпечення спостереження.
2.1.7. Під поверхнею ділянки чи над нею не повинні проходити (і не передбачатися) транспортні або інші комунікації (шахти, тунелі та естакади метрополітену, автотранспорту, колектори тощо).
2.1.8. Крізь територію ділянки (під, над чи по ній) не повинні проходити транзитом комунікації комунального призначення (водопроводи, газопроводи, ЛЕП, телефонні, електричні лінії, каналізація тощо).
2.1.9. До ділянки повинен підходити шлях, що добре проглядається. Бажано мати запасний виїзд (вихід) з території та будинку Установи.
2.1.10. Під час підбору ділянок необхідно скласти план навколишньої місцевості у радіусі не менше 500 м із нанесенням будівель, шляхів, комунікацій, інших об’єктів та зазначенням їх належності. Необхідно також скласти схему місцевості (план міста) з позначенням поліцейських, пожежних, медичних та державних Установ, безпечних шляхів до вокзалів, аеропортів тощо.
2.1.11. При підборі земельних ділянок з існуючими будівлями, окремих будівель чи частин будівлі (приміщень) необхідно враховувати вимоги, викладені у розділі 3 цієї Інструкції.
2.1.12. Стосовно систем електроживлення Установи бажано мати два незалежні підземні кабелі, що заведені з різних джерел живлення через трансформаторну підстанцію (ТП), яка має бути розміщена на території Установи. Вхід до високовольтної частини ТП має бути з вулиці, а до низьковольтної — з території Установи. Доцільно передбачити місце для розміщення аварійного дизельгенератора. Для заземлення всіх технічних засобів особливої норми необхідно мати окремий контур, який розташовано у контрольованій зоні представництва.
2.1.13. Підбір ділянок, будівель, приміщень для розміщення Установнеобхідно проводити з безпосередньою участю та за узгодженням з представниками ВКБ УРЗДУ та СБ України з метою урахування вимог спеціальних заходів безпеки.
3. Вимоги комплексної безпеки при ремонті,пристосуванні будівель та приміщень під
3.1. До початку ремонту чи пристосування будівель та приміщень необхідно узгодити з ВКБ УРЗДУ та СБ України питання щодо:
3.1.1. Розташування приміщень, які потребують спеціального захисту (референтури, кабінетів посла, радників, кімнати таємних нарад, органів спеціальних видів зв’язку, інформаційно-обчислювального центру, пункту радіозв’язку), та вимог до них;
3.1.2. Розміщення постів охорони;
3.1.3. Використання та розміщення систем та приміщень життєзабезпечення (складів харчових продуктів, сховищ для персоналу, систем аварійного електропостачання, очистки повітря тощо);
3.1.4. Застосування засобів інженерного захисту (огорож периметрів та внутрішніх зон території, тамбурних проїздів та проходів, посилених дверей, металевих гратів, куленепробивних вікон, посилених конструкцій, що огороджують окремі приміщення, дистанційного керування воріт, дверей тощо);
3.1.5. Використання та розміщення технічних засобів захисту (систем охоронної та пожежної сигналізацій, телевізійного нагляду, тривожного оповіщення, переговорних пристрої, автономного радіозв’язку, пристроїв перевірки поштових надходжень тощо);
3.1.6. Застосування заходів технічного захисту інформації (складання переліку приміщень, де циркулює інформація з обмеженим доступом, наявність технічних засобів обробки, накопичення та передачі цієї інформації, екранування приміщень, рознесення кабельних мереж зовнішнього та внутрішнього зв’язку, застосування електричних фільтрів та заземлення, запобігання витоку інформації із службових приміщень по технічних каналах);
3.1.7. Влаштування на території Установи не менш ніж двох квартир для співробітників органів спеціальних видів зв’язку та їх сімей;
3.1.8. Укладання угоди з місцевим підрядником на прокладання кабельної лінії зв’язку від будівлі Установи до найближчого влаштування комутації зв’язку та її обслуговування.
3.2. При проведенні ремонтно-будівельних робіт будівель та приміщень і їх обладнанні інженерними системами повинно бути враховано таке:
3.2.1. Консульські приміщення посольств повинні розміщуватися в окремій будівлі або в приміщеннях з окремим входом;
3.2.2. Гаражі Установи бажано розміщувати за межами периметрів службових та жилих будівель;
3.2.3. Комунікації охоронної сигналізації у будинку дозволяється прокладати на ближче ніж за 0,1 м від ліній внутрішнього та міського телефонного зв’язку у лотках, коробках, на кабельних полицях. По території і в будинку (за виключенням референтури) вони покладаються екранованим кабелем в трубах з будь якого матеріалу, що виключає можливість несанкціонованого підключення до з’єднувальних ланцюгів, що йдуть від станційної апаратури до датчиків. У референтурі комунікації прокладаються відкритим способом;
3.2.4. Проектування та монтаж органів спеціальних видів зв’язку Установ здійснюється тільки спеціальними підрозділами СБ України;
3.2.5. Організація проектування та монтажу систем охоронного телебачення, охоронної та пожежної сигналізації Установи здійснюються ВКБ УРЗДУ за письмовими заявками керівництва Установи. Зазначені роботи виконуються, як правило, спеціалізованими організаціями України, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) Головного управління державної служби охорони при МВС України. Залучення до виконання цих робіт іноземних фірм обов’язково погоджується із СБ України;
3.2.6. Планово-профілактичний ремонт апаратури охоронної сигналізації проводиться, як правило, спеціалізованою організацією, що здійснювала її встановлення;
3.2.7. Прийняття до експлуатації устаткування охоронної сигналізації здійснюється комісією, що призначається розпорядженням заступника міністра, до складу якої входять: офіцер безпеки Установи, представники організації, що проводила монтаж та представник ВКБ УРЗДУ. Акт прийняття складається у 4 примірниках (для посольства, підрядної організації, ВФУ, ВКБ УРЗДУ) та затверджується керівником Установи.
Оперативне та профілактичне обслуговування охоронної сигналізації забезпечує служба охорони Установи на підставі посадової інструкції.
3.3. Системи охоронного телебачення призначаються для візуального контролю службою охорони підходів до службових будівель та в’їздів і входів на території Установи. Дозволяється використовувати як вітчизняну, так і іноземну телевізійну апаратуру.
3.1.1. Кабельні комунікації повинні прокладатися по території в окремих закладних трубах, що забезпечують надійний захист від механічних пошкоджень та несанкціонованого доступу до них. Дозволяється спільне використання закладних труб для охоронної сигналізації та телебачення.
Телевізійні камери, що встановлені не в службових приміщеннях, повинні бути захищені від несанкціонованого доступу. Монітори розміщуються на посту чергового коменданта. Встановлення моніторів та телевізійних камер в референтурі заборонено.
3.3.2. Приймання та експлуатація системи охоронного телебачення здійснюється згідно з пунктами 3.2.3, 3.2.6-3.2.7 цієї Інструкції. Поточний ремонт телевізійної апаратури закордонного виробництва можуть здійснювати місцеві спеціалісти під контролем представника Установи, що відповідає за його безпеку.
3.4. Відповідальність за забезпечення Установи апаратурою пожежної сигналізації та контроль за виконанням її монтажу покладається на ВКБ УРЗДУ.
3.4.1. Станційна апаратура пожежної сигналізації розміщується на посту N 1 чергового. Вона не повинна замикатися на місцеву пожежну частину.
Датчики пожежної сигналізації встановлюються у всіх пожежонебезпечних приміщеннях. У референтурі та виділених приміщеннях встановлюються датчики, що не мають електроакустичного ефекту.
Сповіщувачі пожежної сигналізації слід встановлювати за межами приміщення референтури (у коридорі, біля дверей референтури).
3.4.2. Прокладання ліній пожежної сигналізації, монтаж, приймання та порядок обслуговування здійснюються згідно з пунктами 3.2.3, 3.2.6, 3.2.7 цієї Інструкції.
3.5. Система тривожного сповіщання призначена для подачі сигнала тривоги в референтуру та загального сигналу “тривога” по Установі. Покладання ліній тривожного сповіщання, монтаж, приймання та порядок обслуговування здійснюються згідно з пунктами 3.2.3, 3.2.6, 3.2.7 цієї Інструкції.
3.5.1. Станційна апаратура системи тривожного оповіщення розміщується на посту чергового по референтурі, а у разі її відсутності на посту N 1 чергового коменданта.
Датчики тривожної сигналізації встановлюються у місцях, що визначаються керівником Установи та офіцером безпеки. Сповіщувачі тривожної сигналізації обов’язково встановлюються на посту N 1 чергового, у квартирах завідуючого референтурою, керівника представництва, референтів та кур’єрів спецохорони.
Дзвоники гучного бою необхідно встановлювати приховано і у місцях найбільшого скупчення співробітників Установи, холах, сходових клітинах та квартирах співробітників, які мешкають на території Установи.