портативних СТЗБ.
Пункт контролю повинен мати мінімальний перелік технологічного обладнання та устаткування (додаток 4).
3.1.11. Пункт контролю має окремі вихідні та вхідні двері, обладнанінадійними замками та охоронною сигналізацією. Для запобігання насильницькому проникненню через пункт контролю в контрольовану зону ширина проходу має забезпечувати переміщення однієї особи. Ключі від замків зберігаються у начальника зміни САБ аеропорту.
3.1.12. Якщо зона контролю складається з кількох пунктів контролю, то один з них визначається резервним для обробки пасажиропотоку в разі виникнення нештатних ситуацій і обладнується додатковим комплектом СТЗБ.
3.1.13. У зоні контролю (пункті) передбачається резервування СТЗБ у разі виходу з ладу основного устаткування.
3.1.14. Вибір площ та їх планування під зони контролю (пункти) в аеровокзалах здійснюється на підставі відповідної нормативної документації з урахуванням рекомендацій Керівництва міжнародної організації ЦА (далі — ІКАО) з проектування аеропортів (DOC 9184-AN/902).
3.1.15. Облаштування зон контролю (пунктів) проводиться таким чином, щоб сторонні особи не мали змоги безперешкодно спілкуватися з пасажирами, які пройшли контроль.
3.1.16. Зони контролю (пункти), кабіни особистого контролю повинні відповідати санітарно-гігієнічним та нормативно-технічним і протипожежним вимогам, що пред’являються до приміщень з масовим перебуванням людей. У зазначених приміщеннях передбачається аварійне електричне освітлення.
3.1.17. Зона контролю (пункт) облаштовується апаратурою телефонного та гучномовного зв’язку зі службами аеропорту, що взаємодіють, та органом міліції, тривожно-викличною сигналізацією та електронним таблопокажчиком номера рейсу.
3.1.18. При облаштуванні пунктів контролю СТЗБ використовується інформація, що міститься у відповідних інструкціях виробників СТЗБ.
3.1.19. Для перебування пасажирів, які пройшли контроль на безпеку, ваеровокзалах (павільйонах) створюються стерильні зони за принципом “зал чекання”, які повинні відповідати санітарно-гігієнічним та нормативнотехнічним вимогам. У них забезпечуються належні умови для тимчасового перебування пасажирів (місця для сидіння, туалетні кімнати, автомати продажу напоїв та інше). Вихідні двері на перон облаштовуються надійними замками.
4. Види контролю на безпеку
З метою унеможливлення пронесення на борт ПС заборонених предметів і речовин запроваджуються такі види контролю:
з використанням СТЗБ; фізичний контроль; особистий контроль пасажирів та членів екіпажів.
Контролю на безпеку підлягають: пасажири (у тому числі транзитні та трансферні у разі відсутності
транзитного залу чекання);
члени екіпажів ПС;
пасажири з дипломатичним статусом (дипломатичні агенти); пасажири бізнес-класу; пасажири-інваліди;
потенційно небезпечні пасажири (особи, які депортуються, та ті, що
конвоюються);
особи, озброєні вогнепальною зброєю; особливо небезпечні речовини; вантаж, пошта, кур’єрські та термінові відправлення, бортові припаси (у т.ч.
бортхарчування, сувенірна продукція та ін.);
товари, що доставляються для продажу в стерильних залах чекання; транспортні засоби та особи на в’їзді (вході) до контрольованої зони.
4.1. Обсяги ручного контролю на безпеку
4.1.1. Обсяг ручного контролю на безпеку обмежений кількістю явних або другорядних ознак наявності в ручній поклажі, багажі предметів та речовин, що можуть становити реальну загрозу або заборонені для перевезення повітряним транспортом.
4.1.2. Обсяг ручного контролю на безпеку (огляду) вантажу обумовлений їх габаритами та необхідністю попередньої перевірки відповідності супровідних документів реальному вантажу, що наданий для перевезення повітряним транспортом.
4.1.3. Обсяг повторного контролю (огляду) на безпеку обумовлений виявленням контакту зареєстрованого пасажира, який пройшов процедуру контролю на безпеку, з особами, які не пройшли такої процедури, або авіаційним персоналом, який не обслуговує пасажирів конкретного рейсу.
4.2. Особистий контроль пасажирів та членів екіпажів проводиться у разі:
4.2.1. Виявлення технічними засобами контролю на безпеку металевих предметів в одязі пасажира.
4.2.2. Повідомлення про можливість угону ПС, що виконує конкретний рейс за визначеним маршрутом.
4.2.3. Надходження інформації про наявність у пасажира вогнепальної, холодної зброї, вибухових речовин, набоїв, отруйних та інших небезпечних речовин, предметів, заборонених до перевезення повітряним транспортом;
4.2.4. Виявлення в багажі та ручній поклажі пасажира вогнепальної, холодної зброї, інших небезпечних предметів та речовин, що заборонені до перевезення повітряним транспортом.
4.2.5. Наявності ознак підозрілої поведінки та дій пасажира, що можуть свідчити про його злочинні наміри або викликати підозру в співробітників САБ аеропорту (авіапідприємства).
4.3. Контроль на безпеку пасажирів, які мають дипломатичний статус
4.3.1. Дипломатичні агенти та пасажири бізнес-класу проходять контроль на безпеку і подають до такого контролю ручну поклажу та багаж на загальних підставах.
4.3.2. Особи, які зустрічають (проводжають) офіційні делегації (офіційних осіб), проходять контроль на безпеку та подають до такого контролю всі предмети, що вносяться ними до контрольованої зони.
4.3.3. Контроль на безпеку дипломатичної пошти та консульських валіз здійснюється тільки із застосуванням технічних засобів контролю на безпеку.
4.3.4. Дипломатична пошта та консульська валіза не підлягають ні розпечатуванню, ні затримці. Усі відправлення, що становлять дипломатичну пошту або консульську валізу, повинні мати видимі зовнішні знаки, що вказують на їхній характер, та можуть містити лише дипломатичні документи, офіційну кореспонденцію або предмети, призначені для офіційного користування. У разі виявлення технічними засобами безпеки, що в консульській валізі міститься щось інше, компетентні органи можуть вимагати, щоб консульська валіза була розпечатана в їхній присутності уповноваженим представником дипломатичного представництва або консульської установи іноземної держави в Україні. У разі, коли такий представник відмовляється виконати цю вимогу, консульська валіза повертається відправнику.
4.3.5. Після проходження процедури контролю на безпеку дипломатичні кур’єри супроводжуються до ПС співробітниками САБ аеропорту
(авіапідприємства).
4.3.6. Контроль на безпеку пасажирів бізнес — класу проводиться на загальних підставах у залі VIP.
4.4. Контроль на безпеку пасажирів-інвалідів
4.4.1. Пасажири-інваліди та особи, які їх супроводжують, контроль на безпеку проходять окремо від основного потоку пасажирів.
4.4.2. Контроль на безпеку пасажира-інваліда проводиться як з використанням СТЗБ, так і ручним способом у залежності від виду захворювання.
4.4.3. Особи, які супроводжують пасажира-інваліда (хворого), та їх ручна поклажа і багаж проходять контроль на безпеку одночасно з останнім на загальних підставах.
4.4.4. Пасажири, які мають при собі електронні пристрої для стимулювання серцевої діяльності, не оглядаються із застосуванням технічних засобів.
4.4.5. Пасажири-інваліди можуть бути відправлені на борт ПС одразу ж після проведення контролю на безпеку.
4.5. Контроль на безпеку потенційно небезпечних пасажирів
4.5.1. Контроль на безпеку конвойованих осіб
Конвойовані особи проходять контроль на безпеку в супроводі складу конвою до початку контролю пасажирів конкретного рейсу. Процедура контролю такої категорії пасажирів визначається відповідною технологією для кожного аеропорту з урахуванням місцевих умов.
Про перебування конвойованих осіб і складу конвою на борту інформується екіпаж ПС; у польотних документах робиться відповідний запис. Посадка конвою на борт ПС здійснюється в першу чергу, висадка — після закінчення висадки всіх пасажирів.
Про перевезення пасажирів під конвоєм відповідний орган за добу письмово інформує експлуатанта про дату перевезення, номер рейсу, умови конвоювання та рівень небезпеки конвойованої особи (осіб).
4.5.2. Контроль на безпеку осіб, які депортуються
Орган влади, який депортує небажаних осіб, повідомляє перевізника про перевезення осіб, які депортуються, не менш ніж за 24 години до виконання рейсу та подає про депортованих таку інформацію:
номер рейсу;
кількість депортованих; причини депортації;
перелік посадових осіб, які супроводжують депортованих;
наявність серед депортованих осіб, які притягувалися до кримінальної
відповідальності;
наявність інфекційних хворих та психічно хворих.
Контроль на безпеку депортованих та осіб, які їх супроводжують, проводиться на загальних підставах.
4.5.3. Експлуатант може відмовитись від перевезення хворих пасажирів, конвойованих та інших осіб, якщо є підстави, з точки зору експлуатанта, що вони можуть становити загрозу безпеці життя і здоров’я інших пасажирів або завдати шкоду безпеці польоту.
4.6. Контроль на безпеку при перевезенні озброєних осіб та вогнепальної зброї
Порядок і правила перевезення зброї у салоні ПС згідно із пунктом 96 Державної програми авіаційної безпеки ЦА регламентується окремим нормативно-правовим актом.
4.7. Контроль на безпеку особливо небезпечних вантажів
4.7.1. Пасажирам та членам екіпажу категорично забороняється мати при собі в ручній поклажі та багажі особливо небезпечні речовини або предмети, споряджені ними.
4.7.2. Оформлення до перевезення особливо небезпечних речовин та сполук, предметів, споряджених ними, у загальному пасажиропотоці для транспортування пасажирськими ПС забороняється.
4.7.3. При наявності відповідних документів на перевезення особливо небезпечних речовин та сполук, предметів, споряджених ними, оформлення до перевезення здійснюється за спеціальною інструкцією уповноваженим авіаційним персоналом через вантажний склад для подальшого транспортування на ПС вантажними рейсами.