Правоведение 10 класс Гавриш стандарт, академ (стр. 5 из 7)

З питанням організації та діяльності державного апарату тісно пов’язана теорія розподілу влад. Англійський філософ Дж. Локк першим запропонував цю теорію. Він зазначав, що потрібно розрізняти три влади - законодавчу, виконавчу і союзну (федеративну). Судова влада, за Дж. Локком, поглинається виконавчою. Усі три влади мали бути розділені, а це означало, що кожна з них повинна здійснюватися окремим державним органом. Французький мислитель ХУІІІ ст. Ш. Монтеск’є розвинув ідеї, сформульовані Дж. Локком.

М Для допитливих (з історії поняття)

** 3 історії розвитку української конституційної думки, а саме про

розподіл державної влади.

Проаналізувавши текст Розділу VI Конституції Пилипа Орлика, прийнятої 5 квітня 1710 р. на козацькій раді у м. Бендерах, розуміємо, що Пилип Орлик пропонує проводити державне управління, розмежувавши повноваження і об’єднавши всі гілки влади в єдиний державний механізм: «Якщо в незалежних державах дотримуються похвального і корисного для публічної рівноваги порядку, а саме - і під час війни, і в умовах миру збирати приватні й публічні ради, обмірковуючи спільне благо батьківщини, на яких і незалежні володарі у присутності його величності не відмовлялися підкорити свою думку спільному рішенню урядовців і радників, то чому ж вільній нації не дотримуватися такого ж прекрасного порядку?» Далі слідує, що першість у країні належить Генеральній старшині, якій підпорядковуються полковники, що за характером обов’язків прирівнюються до радників. Щодо законодавчого органу, то від кожного полку повинно бути обрано декілька знатних ветеранів «досвідчених і вельми заслужених мужів, що повинні були складати публічну раду».

Ясновельможний гетьман (так називає Пилип Орлик у Конституції гетьмана України) за Конституцією прирівнюється до президента в республіці з президентською формою правління. Взаємовідносини в державному механізмі визначаються так: «Генеральній старшині, полковникам і генеральним радникам належить давати поради те перішнь о му яс но вель можно му геть ма ну та йо го наступ ни кам про цілісність батьківщини, про її загальне благо і про всі публічні спра ви».

За Конституцією УНР (Статут про державний устрій, права і вільності УНР), що була ухвалена Українською Центральною Радою
29 квітня 1918 р., а зокрема в статті 22, читаємо: «Державна влада в Українській Народній Республіці походить від народу. Здійснюється вона за принципом розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Верховним органом влади в республіці є Всенародні збори, що безпосередньо здійснюють вищу законодавчу владу. Вони ж формують органи виконавчої і судової влади. Вища виконавча влада належить Раді Народних Міністрів. Арбітром посеред цих двох влад є Генеральний Суд УHР». Стаття 63 закріплює незалежність судової влади: «Судових рішень не можуть змінити ні законодавчі, ні адміністративні органи влади».

Сьогодні ідея розподілу влад знаходить своє відображення в конституціях майже всіх країн світу. Україна не є винятком. У Конституції України зазначено: державна влада належить народові, оскільки він є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, яку він здійснює безпосередньо, а також через органи державної влади і місцевого самоврядування.

Буква закону

Конституція України

Ст. 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ст. 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Ст. 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Оскільки держава насамперед здійснює законодавчу, виконавчо-розпорядчу і судову функції, то в системі її органів передусім слід розрізняти законодавчі, виконавчо-розпорядчі та судові органи.

Норма закону

Органи законодавчої влади - це державні органи, діяльність яких полягає в прийнятті, зміні або скасуванні законів.

У сучасних державах законодавча влада має представницький характер, тобто склад законодавчого органу формується шляхом виборів. Таким чином народ передає владу своїм представникам. За загальним правилом законодавчим органом є парламент (від франц. рагіег - говорити). У різних кра
їнах він має різноманітні назви - Рада, Сейм, Сенат, Скупщина, Дума, Збори, Диван, Маджліс, Конгрес, Кнесет, Кортеси, Альтинг, Стортинг тощо.

Парламент може бути однопалатним або двопалатним. Однопалатні парламенти, як правило, створюються в простих за формою устрою державах (наприклад, Верховна Рада України). Двопалатні парламенти (бікамералізм) існують у федеративних державах (наприклад, у Росії Федеральні збори складаються з двох палат - Ради Федерації та Державної думи). Але бувають винятки. В унітарній Польщі Національна Асамблея складається з Сейму та Сенату.

Основна функція парламенту - законотворча діяльність, але, окрім неї, законодавчий орган має й ряд інших:

• представницьку;

• засновницьку (установчу);

• контрольну (контроль за роботою уряду, інших посадовців виконавчої влади) та інші.

— Норма закону

Органи виконавчої влади - це державні органи, які здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність на підставі законів та інших актів законодавчої влади.

Ознаки органів виконавчої влади:

• формуються шляхом призначення;

• практично реалізують цілі та завдання внутрішньої і зовнішньої політики, сформульовані парламентом;

• підконтрольні представницькій владі.

Система органів виконавчої влади

г

Норма закону

Органи судової влади - це система державних органів, які здійснюють правосуддя.

Основні функції судової влади:

• охоронна (охорона прав і свобод людини і громадянина);

• функція правосуддя (захист, відновлення порушених прав);

• контрольно-наглядова (стримування двох інших гілок влади в рамках права шляхом здійснення судового контролю).

До системи судових органів належать конституційний суд та суди загальної юрисдикції.

У наш час теорія поділу влади є важливим чинником упровадження інституту демократії, захисту прав і свобод громадян, формування правової держави та громадянського суспільства.

Запитання та завдання

I. Виконайте тестові завдання.

1. Яке поняття не є ознакою держави?

A. Територія.

Б. Кордон.

B. Система податків.

Г. Система правових норм.

2. Суверенна політико-територіальна організація суспіль

ства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі правових норм, - це .

A. Апарат держави.

Б. Суспільне об’єднання.

B. Механізм держави.

Г. Держава.

3. Назвіть критерій класифікації функцій держави відповідно до якого видами функцій є: гуманітарні, політичні, економічні.

A. За соціальною значущістю.

Б. За часом здійснення.

B. За територіальною спрямованістю.

Г. За сферами суспільного життя.

4. Яке поняття виражає сутність держави?

A. Державний апарат.

Б. Представницькі органи.

B. Функції держави.

Г. Форма правління.

5. Назвіть підставу, за якою формується персональний склад Верховної Ради України.

А. Отримання посади в спадок.

Б. Призначення.

В. Вибори.

Г. Входження до складу за посадою.

6. Яка особливість державної влади характеризується юридичним обґрунтуванням, визнанням народом країни, а також світовою спільнотою?

A. Верховенство. Б. Легітимність.

B. Публічність. Г. Суверенність.

II. Порівняйте поняття.

A. Соціальна влада - державна влада.

Б. Органи законодавчої влади - органи виконавчої влади.

B.

Внутрішні - зовнішні функції держави.

Користуючись додатковою літературою, установіть відповідність між країнами та назвами парламентських

установ. 1. ___ , 2. ___ , 3. ____ , 4. ____ , 5. ____ , 6. ___ ,

7______ 8_____ 9_____ 10_____ 11. , 12. ..

A. Парламент (Палата общин та Палата лордів).

Б. Скупщина.

B. Кнесет.

Г. Великі Народні збори.

Ґ. Конгрес (Палата представників та Сенат).

Д. Федеральні збори (Рада Федерації та Державна дума). Е. Верховна Рада.

Є. Стортинг.

Ж. Верховний Кенгес (Сенат і Мажліс).

3. Національна Асамблея (Сейм та Сенат).

И. Генеральні Кортеси (Конгрес депутатів та Сенат).

І. Олій Мажліс.

IV. Підберіть приклади державних органів (зі світової практики) за способом утворення (виборні; ті, що призначаються; успадковані).

З «Книги буття українського народу» М. Костомарова: