Верховенство права в конституційному правосудді (Селіванов) (стр. 20 из 33)

------------------------------------------------------------81----------------------------------------------

Частика І

Судді вона відповідає фактичним обставинам справи, яка розглядається Конституційним Судом України. Навіть якщо Конституційний Суд шляхом тлумачення норм права відійшов від головного принципу — верховенства права, окрема думка Судді не може вплинути на юридичні наслідки, пов'язані із введенням до чинності рішення чи висновку Конституційного Суду. Але чи впливає це на розширення традиційних уявлень про науку конституційного права?

Аналіз, проведений в Російській Федерації, засвідчив, що зміст рішень Конституційного Суду РФ дозволяє спостерігати в них елементи доктринального конституційного тлумачення, на що раніше звертав увагу і автор цієї роботи, а це в, свою чергу, вказує на деякі положення рішень суду як джерело доктринального конституційного тлумачення³⁵. Тобто не тільки українські вчені-юристи намагаються надати нових імпульсів у використанні більш широкого спектра відомих науці і практиці прийомів І способів інтерпретації, але й самі Судді Конституційного Суду, що сприяє розвитку правосвідомості і особливо правової ідеології на доктринальному рівні.

На наш погляд, окремі думки Суддів Конституційного Суду України ще не стали надбанням всебічного теоретичного аналізу вчених-конституціоналістів, проте вони суттєво впливають при осмисленні окремих правових колізій на практику, яка створюється Конституційним Судом України. Не можна виключати, шо їх цінність буде використана в результаті вироблення нових принципів процедурної діяльності (наприклад, в результаті оновлення складу Конституційного Суду України) і деякі окремі думки свого часу можуть отримати нове осмислення. Історичний досвід свідчить, що не завжди меншість в складі суду неправа. Зокрема, слід відзначити, що окремі думки Суддів, які стали суспільно відомими, також здатні певним чином впливати і на громадську думку, особливо коли йдеться про «парламентську опозицію», що може створити еволюцію окремих думок та їх трансформацію як в наукові новели, так і в ефективне законодавство.

Це також стосується експертних висновків, які широко використовуються в практиці Конституційного Суду України. Інститут правової експертизи став обов'язковою складовою

-------------------------------------------------------- 82------------------------------------------------

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

(насамперед у підготовчій стадії) конституційного провадження. Вибір суб'єкта науково-правової експертизи, оцінки на підставі професійно-глибоких знань, досвід і вагомість наукових праць — все це більше суб'єктивний чинник у виборі Суддею офіційного наукового експерта. При цьому Суддя керується статтею 54 Закону України «Про Конституційний Суд України», яка передбачає, що для забезпечення повноти розгляду справи в процесі провадження у справі вже склад Конституційного Суду вирішує необхідність призначення експертизи в справі і залучення до участі в конституційному провадженні експертів. На практиці Конституційний Суд не досить широко реалізує надане право, оскільки експерт є самостійною процесуальною фігурою і його роз'яснення виходять за межі простої експертизи, тобто його кваліфікації, до чого не завжди готові особи, які визнані експертами. Автори письмових експертних висновків — найбільш авторитетні в країні вчені-правознавці, проте, як свідчить практика, на їх позиції, як правило, впливає багато чинників: приналежність до тих чи інших наукових поглядів, власні концепції і наукові доробки, тенденції розвитку правової системи, відсутність «моральної присяги» щодо об'єктивності і повноти дослідження і т. ін.

За всіх обставин все ж таки роль правової експертизи в конституційному провадженні ніяк не можна недооцінювати. Це пояснюється тим, що в процесі дослідження в Суді справи повинні формуватися і збагачуватися різними науковими підходами і критичним осмисленням багажу конституційного тлумачення. Експерт здатний сприяти уточненню і конкретизації власного уявлення Конституційного Суду щодо змісту положень закону, які перевіряються, користуючись джерелом інформації про тлумачення юридичною наукою норм права. Що не менш важливо, Суддя-доповідач має можливість більш аргументовано надати Суду свою позицію.

Досвід проведення експертизи в Конституційному Суді України свідчить, що в деяких випадках юридична спеціалізована експертиза здійснюється з питань, які знаходяться дуже близько від політики, а тому думка наукового експерта може впливати певною мірою на точку зору окремих Суддів і на Суд в цілому, а потім через рішення Конституційного Суду,

-------------------------------------------------------- 83--------------------------- —---------

Частино І

стабілізуючи, зменшує вплив політики на право. При цьому завжди залишається право Конституційного Суду не стільки врахувати висновок експерта, скільки глибше осягнути і усвідомити предмет дослідження у всіх ракурсах його майбутньої інтерпретації.

Якщо звернутися до аналізу діяльності Конституційного Суду України, можна прийти до висновку що, реалізуючи свої повноваження тлумачити норми Конституції України, Суд здійснює інтерпретацію конституційної норми з метою перевірки конституційності юридичної норми, а також норм законів, які передбачають внесення змін до самої Конституції. При цьому Суд зобов'язаний у процесі тлумачення перевіряти дотримання вимог Конституції відносно незмінюваності за обсягом встановлених прав і свобод людини і громадянина, територіальної цілісності держави, стабільності державного ладу.

Акт тлумачення отримує своє вираження, насамперед, у мотивувальній частині рішення Суду і має допоміжний, але обов'язковий характер при підготовці висновку Суду щодо відповідності Конституції норм, які перевіряються.

Коли проводиться абстрактне тлумачення, Конституційний Суд надає офіційне і загальнообов'язкове роз'яснення положень Конституції України поза межами конкретної справи, тому коло осіб, які мають право звертатися з конституційним зверненням згідно з статтею 43 Закону, більш широке (громадяни і юридичні особи), оскільки йдеться про захист конституційних прав не тільки громадян України, але й іноземців, осіб без громадянства. Проте, на наш погляд, дуже спірним є намагання окремих вчених стверджувати, що при роз'ясненні конституційної норми, яка тлумачиться, Суд може застосувати широке розумшня конституційного положення і включити до офіцШної штерпретації нові елементи власного праворозумін-ня, які отримані в процесі ЇЇ тлумачення. Таким чином, пропонується заповнювати прогалини конституційно-правового регулювання офіційною інтерпретацією, що протирічить природі Конституційного Суду і є посяганням на авторитет єдиного законодавчого органу в державі — Верховної Ради України.

Наведена аргументація є достатньою, щоб зробити висновок: офіційне тлумачення, яке проводиться Конституційним

-------------------------------------------------------- 84-----------------------------------------------

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

Судом України, здатне враховувати не тільки доктринальні позиції Суддів, але й представників науки, наукових колективів, що дає Суду можливість обрати прийнятну позицію у високому вимірі інтелектуального дослідження конституційно-правових відносин на засадах верховенства права.

Стосовно конкретно-історичних обставин, в яких працює Конституційний Суд України, можна припустити необхідність виявлення нової ролі і місця Суду в структурній перебудові суспільних відносин. Це обумовлено тим, що не треба чекати професійно-соціологічних досліджень, щоб зрозуміти, що у всі часи більшість суддів більш віддані існуючому державному устрою та готові його захищати, ніж результатам реформ або навіть революцій, які знайшли своє відображення у новому праві. Але не маючи можливості підтвердити цю тезу емпіричними даними, візьмемо на себе сміливість стверджувати, що саме в перехідні періоди Судді виявляють великий потяг з найбільшою ретельністю використовувати в актах офіційного тлумачення принцип верховенства права, і це їх надихає застосовувати конституційну юрисдикцію кожного разу, проявляючи відданість своїй професії — Судді Конституційного Суду. Відомий дослідник судової системи Німеччини Бернд Рютерс висловився з чітким розумінням ролі суддів у державі: «Судді є слугами закону, їх обов'язок — осмислена підкоренІсть закону. Вони повинні мати чітке уявлення про це, коли вони застосовують закони, коли вони розвивають (тлумачать) закон для законодавства і коли вони виправляють закони з метою власних регулюючих намірів, тобто коли вони бажають проявити непідкореність закону»³⁶.

ОФІЦІЙНЕ ТЛУМАЧЕННЯ - ВСТАНОВЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ УКРАЇНИ, ЩО ДІЙСНО Є ПРАВОМ