Смекни!
smekni.com

Верховенство права в конституційному правосудді (Селіванов) (стр. 25 из 33)

Як було з'ясовано нами у попередньому аналізі, офіцій­ність і загальнообов'язковість висновків і правових позицій Конституційного Суду України накладає на нього велику від­повідальність. З іншого погляду, через високу юридичну силу правових висновків і позицій Суду важливо, щоб верховенство права було обов'язковим критерієм застосування конститу­ційної юрисдикції. Ось чому варто згадати високих помислів

--------------------------------------------- 102----------------------------------------------


КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

думку видатного конституціоналіста професора Л.П.Юзькова про те, що досягнення у законотворчості правових законів є сьогодні найактуальнішим завданням законодавця і в свою чергу стимулює це завдання.

Держава і суспільство схвалюють діяльність Конституційно­го Суду України, яка орієнтується на верховенство права і бе­зумовне дотримання суспільної стабільності. Звернення Суду не тільки до міжнародно-правових актів, але й до правозасто-совчої практики Європейського Суду з прав людини сприяє як прямому втіленню норм і принципів міжнародного права в українське законодавство, так і сприйняттю Конституційним Судом світових правових звичаїв і стандартів.

Дуже корисною і показовою в цьому відношенні є точка зору професора М.В. Витрука про те, що правові позиції Кон­ституційного Суду «набувають характеру конституційно-пра­вових норм (принципів, понять), але ними вони не стають».

Навряд чи хто буде сумніватися, що конституційне право­суддя є сьогодні одним із визначальних чинників формування сучасної законодавчої системи, і критерієм її перевірки має бути верховенство права в конституційному порівнянні від­повідності принципів і понять чинних законів та інших нор­мативно-правових актів засадам правового статусу громадя­нина, держави, суспільства.

Не можливо наблизитися до розуміння діяльності Консти­туційного Суду, який щодо кожної справи шукає право, якщо для цього не приділити належної уваги вивченню таких ка­тегорій, які містяться у рішеннях — це висновок Суду і його правової позиції.

Висновок Конституційного Суду — це узагальнюючий ре­зультат всебічного, об'єктивного дослідження нормативно-правового акта, який оспорюється на предмет його конститу-ційності, або коли Суд проводить офіційне тлумачення норм Конституції та законів України.

Висновок Конституційного Суду міститься в мотивуваль­ній або резолютивній частині рішення, і в ньому формується остаточний юридичний підсумок послідовного викладення аргументів І пояснень, які складають констатацію і підсумо­вуючу частину кожного рішення.

--------------------------------------------------------- 103------------------------------------ :--------


Частина І

Разом з тим Конституційний Суд висловлює в рішеннях і власну правову позицію, яку ми розуміємо як оціночну кате­горію, як цінність виявлення ознак і змісту того, що таке є пра­во з точки зору Конституції в конкретних правовідносинах.

У процесі тлумачення можна спостерігати,— слушно відзначає професор Ю.М. Тодика,— як суд досягає модернізації уявлень про юридичний зміст конституційної норми (при незмінності тек­стуальної форми)38. Проте як у російських наукових джерелах, так і в спеціальній українській юридичній літературі відсутня легальна дефініція категорії «правова позиція Конституційного Суду», і тому немає єдиної думки відносно цього поняття. Про­те, якщо застосовується поняття «висновок Суду», це не викли­кає спорів, а при використанні вченими, народними депута­тами України, політологами поняття «правова позиція Суду» одразу можна спостерігати різні підходи до його визначення.

В окремих наукових працях російських вчених вважаєть­ся, шо правова позиція Суду — це фрагмент мотивувальної частини його остаточного рішення, який зв'язаний з резолю­тивною частиною рішення, тобто з остаточним висновком. Але в той же час професор М.В. Вітрук вважає, що правові позиції Конституційного Суду — це його правові уявлення загального характеру, що вони з'являються в результаті тлу­мачення Судом норм права і виявлення ним конституційно­го смислу положень законів та інших нормативно-правових актів в межах компетенції Суду. Вони усувають конституцій­но-правову невизначеність і дають правові підстави для ос­таточного прийняття рішень щодо справи Суду.

У правових позиціях Суду ми маємо його відношення до певних правових проблем, яке закріплюється у рішеннях. Сформулювати правову позицію означає дослідити аргумен­ти та висновки Суду, які створюють його інтелектуально-юридичний зміст, а цього можна досягти шляхом тлумачен­ня конституційних норм у системному зв'язку з галузевим правом. Характерною особливістю є те, що правова позиція, яка висловлюється Конституційним Судом, не тільки повин­на застосовуватись до всіх інших аналогічних випадків, але й пов'язує, власне, подальші дослідження і висновки Суду у но­вих його рішеннях, тобто застосовується посилання на пра~

---------- ------------------------------------ Ю4-----------------------------------------------


КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

вову позицію, яка була раніше сформульована Судом з анало­гічного аналізу правових явищ. Але таку практику не можна вважати прецедентом, а скоріше це буде обов'язкове застосу­вання вирішеного Судом питання з подібних правовідносин.

Цілком правильно органи державної влади, громадяни, які звертаються до Суду, розцінюють правову позицію як уже встановлений факт, що означає, наприклад, що факт визнан­ня норми закону неконституційною не може встановлюватися повторно, ані Конституційним Судом, ані будь-яким іншим органом державної влади.

Підсумовуючи, можна відзначити, що правові позиції Конс­титуційного Суду України можуть міститися як у рішеннях, так і у висновках і ухвалах про відмову в розгляді конституційного подання або звернення. Наприклад, в Ухвалі Конституційного Суду України «Про відмову у відкритті конституційного про­вадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положень частин четвертої, шостої статті 17 Закону України «Про Всеукраїнсь­кий та місцеві референдуми» від 6 червня 2002 року Суд вка­зав: «відповідь на порушені у клопотанні Центральної виборчої комісії питання містяться у Рішенні від 27 березня 2000 року № З-рп/2000 (справа про всеукраїнський референдум за народ­ною ініціативою), в абзаці п'ятому підпункту 4.2. пункту 4 цьо­го Рішення сформульовано правову позицію Конституційного Суду України, згідно з якою Президент України, Центральна виборча комісія, інші державні органи «мають здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції України питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум, зокрема за народною ініціативою. ... Виходячи з наведеного Конститу­ційний Суд України вважає, що в аспекті питань, порушених у конституційному поданні ... відсутні підстави для відкриття конституційного провадження у справі за невідповідністю по­дання вимогам, передбаченим Конституцією України та Зако­ном України «Про Конституційний Суд України».

Серед вчених та практиків існує думка, що правова позиція, яка висловлена у резолютивній частині цього Рішення, має обов'язкову силу, а якщо вона міститься у мотивувальній час­тині, то правова позиція є лише рекомендаційною відносно її

--------------------------------------------------------- 105------------------------------------- ---------


Частина І

правозастосування і виключає інше розуміння в практичній діяльності судів та інших органів державної влади і управління, а також фізичних осіб. Без сумніву про це висловився відомий практик-конституціоналіст Л.В. Лазарєв, який зазначив, що «правові позиції Конституційного Суду як нормативно-інтер-претаційні встановлення ... є результатом судового конститу­ційного тлумачення, правовою підставою підсумкового рішен­ня Конституційного Суду, вони мають загальний і обов'язковий характер»39. На підставі такого результату тлумачення обґрун­товуються (виявляються) правові позиції, які містяться, як пра­вило, у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду. На всіх правозастосувачів, у тому числі і на суд загальної юрис­дикції, покладено обов'язок діяти відповідно до правових по­зицій Конституційного Суду України.

Особливе значення правової позиції полягає у тому, що вона є найвагомішим аргументом, який приймається до ува­ги при проведенні наукової експертизи у парламенті, на неї посилаються народні депутати України як на незаперечний доказ щодо забезпечення конституційності законопроектів, які вносяться на розгляд Верховної Ради України. Фактично можна переконатися із стенограм виступів народних депу­татів України і прийнятих ними рішень щодо законопроектів у тому, що правові позиції створюють конституційну чистоту смислу і тексту законів, які приймаються парламентом. Але не все так бездоганно, коли системний аналіз виявляє шляхом тлумачення інший порядок щодо прийняття законів, ніж та­кий, що обумовлений положенням Конституцією України і головне — верховенством права.