Смекни!
smekni.com

Верховенство права в конституційному правосудді (Селіванов) (стр. 1 из 33)

Селіванов А. О. Верховенство права в Конституційному правосудді: Аналіз конституційної юрисдикції.– К.; Х.: Акад. прав. наук України, 2006.– 400 с.

Вступ

До уваги читачів

Ця робота має теоретичну і практичну спрямованість, зважа­ючи на те, що публікацій на цю тему ще не було, але увага до діяльності Конституційного Суду України зростає і важливість його рішень позначається на регулюванні суспільних відносин. Конституційне правосуддя є найефективнішим засобом захисту Конституції України, гарантією її дотримання і виконання у всіх сферах функціонування державної влади і суспільного буття.

Ідея верховенства права не залишає байдужим жодного громадянина, жодну особу, яка прагне жити у демократичній, правовій державі. Покликання вчених-юристів — збагачувати своїми працями теорію конституційних принципів, поясню­ючи складні конституційні категорії, їх застосування в реаліях життя суспільства.

Конституційне правосуддя — знахідка двадцятого століття — мало на меті захистити правовим шляхом Конституції держав, у яких суспільство сприйняло цінності демократії, яку потрібно за­хищати правом судової влади. В цих державах Конституції пере­творено у безпосередньо діюче право, визнано соціальні пріорите­ти: народ як джерело влади; права і свободи людини і громадянина; суверенітет і цілісність території; демократична влада і судовий контроль; рівність кожного громадянина перед законом та ін.

Заснування Конституційного Суду України виявило вели­чезний внутрішній потенціал у забезпеченні безпосередньої дії Конституції України, формуванні внутрішнього переко­нання всіх суддів загальних і спеціалізованих судів у застосу­ванні права, дотриманні конституційних принципів і вимог у процесі законотворчої діяльності Верховної Ради України, вирішенні складних політико-правових колізій у взаємосто­сунках Президента України, Верховної Ради України і Кабіне­ту Міністрів України. Рішення Конституційного Суду Украї­ни все більше стали претендувати на нове змістовне правове

3

ВСТУП

регулювання, але беззаперечно дедалі більше проявляється їх величезний вплив на створення цілісної правової системи, гармонізованої з Конституцією України, яка є основою фор­мування законодавчої системи в Україні, функціонування ор­ганів державної влади і місцевого самоврядування, політич­них партій і громадських об'єднань.

Феномен конституційного правосуддя знайшов свій яскра­вий прояв у проведенні змістовного політико-правового аналізу законопроектів щодо внесення змін і доповнень до Конститу­ції України, виходячи з непорушного правила — бути неупередженим органом держави і суспільства, який перевіряє будь-які запропоновані парламентом зміни щодо можливих обмежень чи скасування прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Висновки Конституційного Суду України з цих питань підтверджують непохитність конс­титуціоналізму в Україні, демократичного ладу і високу ступінь захисту закріплених в Конституції України прав і свобод люди­ни і громадянина.

Конституційний Суд України не може бути творцем консти­туційних реформ в державі, але його унікальна роль знаходить прояв як суб'єкта конституційного сприяння демократії і ста­більності в державі, які мають відповідати загальновизнаним стандартам державного устрою і державного правління, побу­дованих на демократичних засадах в інтересах Українського на­роду. Конституційний Суд України, застосовуючи юрисдикцію конституційного контролю, виходить з визнання верховенства права і найвищої юридичної сили і прямої дії Конституції Ук­раїни, демонструючи обов'язок держави чи будь-якої посадової особи підкорятися Конституції, відповідати за виконання її та законів України. Це означає, що будь-який суб'єкт права пови­нен діяти так, як вимагає Конституція (стаття 19), лише на під­ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені консти­туційним правопорядком.

Рішення Конституційного Суду України дають оцінку ак­там і діям будь-якого державного органу, коли виникає спір про право і правозастосування, а проведене дослідження правових умов і обставин реалізації функцій та повноважень суб'єкта права завжди перевіряється щодо їх відповідності ви-

___________________________ 4___________________________________

ВСТУП

могам Основного Закону держави. Конституція України є не­обхідною правовою підставою для відміни актів, які визнані неконституційними, і припинення дій, що виходять за межі конституційно-правової компетенції органу держави чи дер­жавного органу.

Конституційному Суду України притаманний системний під­хід у дослідженні будь-якого закону, правової норми, окремого положення і навіть термінів і понять, які містяться в Конституції та законах України. Це стиль і спосіб оцінки правової категорії, правового явища, правових відносин, які становлять предмет розгляду Конституційного Суду України. Процедура системно­го дослідження правової норми чи закону в цілому дуже склад­на і нагадує швидше державознавчу і правознавчу експертизу, до якої залучаються в обов'язковому порядку органи, акти яких оспорюються або підлягають офіційному тлумаченню. Це Вер­ховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів Ук­раїни, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Висновки Верховного Суду України, Генеральної прокура­тури України, Міністерства юстиції України, академічних пра­вових установ і юридичних навчальних закладів розширюють емпіричну базу знань про предмет дослідження в Конституцій­ному Суді України, а теоретичні міркування і наукові обґрунтування дають можливість охопити сферу пізнання складних конституційно-правових категорій. Це дозволяє виявити не тільки переваги, але й недоліки закону чи правової норми, яка досліджується в конституційному провадженні, з'ясувати її гармонічну єдність з принципами та вимогами відповідних конституційних положень, дослідити в порядку системного порівняння відповідність закону духу і букві конституційних джерел права. Застосовуючи інструментарій конституційного правосуддя, досягається головна мета правового захисту Кон­ституції України — проголошується висновок щодо конституційності (неконституційності) закону або Іншого нормативно-правового акта як в цілому, так і стосовно назви акта, окремих норм, положень понять і термінів. Таким чином, Конституцій­ний Суд України забезпечує верховенство і пряму дію Консти­туції як реально діючого правового гаранта дотримання прав і свобод людини, компетенції державного органу щодо прий-

5

ВСТУП

нятих ним актів та багатьох інших питань, які віднесені до їх компетенції.

Конституційний контроль реалізує юрисдикцію Конституцій­ного Суду України у всіх випадках здійснення конституційного правосуддя, оскільки перевіряються не тільки норми, окремі по­ложення, але й закон в цілому, і у разі виявлення суперечностей з конституційними нормами він підлягає бути визнаним таким, що втрачає свою юридичну силу в певній галузі законодавства. Таким чином, контрольна функція Конституційного Суду Украї­ни щодо конституційності законів та інших правових актів має забезпечувати корегування законодавства через джерело вищо­го права — Конституцію України. Це дає можливість зміцнювати конституційно-правову основу діяльності всіх державних органів і посадових осіб, попереджувати законодавця щодо уважного ставлення до нормотворчості у сфері підготовки законопроектів, які мають бути схвалені парламентом, або визнавати помилки у перевищенні компетенції, невідповідному правозастосуванні чи обмеженні прав і свобод громадян в актах Уряду та центральних органів виконавчої влади.

Таким чином, рішення і висновки Конституційного Суду Ук­раїни мають обов'язковий характер для їх виконання всіма орга­нами державної влади і місцевого самоврядування, громадянами та судами щодо конкретних правовідносин, які складаються в процесі правозастосовчої, правоохоронної і нормо регулятивної діяльності вказаних суб'єктів права, захисту прав та інтере­сів громадян, а також юридичних осіб, що в кінцевому підсумку сприяє втіленню в життя і безпосередньому впливу норм і прин­ципів Конституції на діяльність держави та суспільства. В рі­шеннях і висновках Конституційного Суду України, як правило, можна знайти цілісні за своєю формою і теоретично вивірені за суттю конституційного права правові прецеденти, які прийня­то іменувати правовими позиціями (конституційно-правовими узагальненнями), що наближує їх до нормативного значення і регулятивного впливу на суспільні відносини, які були предме­том розгляду Конституційним Судом України. Все частіше мож­на зустріти також правові прецеденти в ухвалах Конституційного Суду України, які приймаються на відмову у розгляді конститу­ційних подань та звернень. Це може бути одна генеральна пра-

6

ВСТУП

вова позиція або декілька різних правових позицій стосовно суті питання, яке розглядалося Конституційним Судом і сформу­льоване для розуміння конституційної норми або норми закону. При дослідженні певних суспільних відносин у розумінні пра­ва виявляється співвідношення конкретного поняття з понят­тям конституційного тлумачення. Правова позиція (висновок) Конституційного Суду — це результат, який досягається шляхом системного тлумачення норми закону відносно конституційних принципів та постулатів. Лише за таких умов може народжува­тись узагальнення щодо конституційно-правового регулювання суспільних відносин у конкретній справі і Конституційний Суд офіційно оприлюднює свою позицію, яка має обов'язкове зна­чення для вирішення наступних правових спорів, конкретних справ правозастосування суб'єктами права, особливо судами.