А — Хвороби працівника, що перешкоджає виконанню роботи за договором.
Б — Інвалідності, що перешкоджає виконанню роботи.
В — Порушення власником законодавства про працю або умов трудового договору.
Г — Досягнення обопільної угоди сторін трудового договору.
Тест 61. Випробування під час прийняття на роботу не встановлюється:
А — Особам, звільненим у запас із військової служби.
Б — Інвалідам, направленим на роботу за рекомендацією медико-соціальної експертизи.
В — У разі прийняття на роботу в іншу місцевість
Г — У разі прийняття на роботу молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів.
Д — У разі переведення на роботу на інше підприємство.
Тест 62. Підстави для припинення трудового договору:
А — Призов працівника на альтернативну (невійськову) службу.
Б - - Вимога профспілкового чи іншого органу, уповноваженого трудовим колективом.
В — Попередження працівником власника письмово за два тижні, якщо трудовий договір є безстроковим.
Г — Підстави, що передбачені трудовим контрактом.
Тест 63. Звільнення працівника з ініціативи власника не допускається у період:
А — Тимчасової непрацездатності працівника.
Б — Перебування працівника у відпустці.
В — Нез'явлення на роботу більше двох місяців
підряд унаслідок хвороби.
Г — Невиходу на роботу більше чотирьох місяців підряд.
Тест 64.Відновлення соціально-побутових пільг, які працівники мали до їх звільнення з роботи, визначається:
А — Власником разом із профкомом.
Б — Трудовим колективом на загальних зборах.
В — Колективним договором.
Тест 65.Відсторонення працівника від роботи допускається у разі:
А — Появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Б — Ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу.
В — Ухилення від перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки.
Г — Невиконання норм виробітку з вини працівника. Д — Прогулу більше трьох днів.
Тест 66. Обмеження щодо спільної роботи на одному підприємстві передбачені:
А — Стосовно осіб, які є близькими родичами чи свояками.
Б — Стосовно батьків, подружжя, братів, сестер, дітей, а також батьків, братів, сестер і дітей подружжя.
В — Лише тоді, коли родичі безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.
Г — Чинним законодавством лише для державних підприємств.
Д — Чинним законодавством незалежно від форми власності.
Тест 67. У разі зміни власника підприємства:
А — Трудові відносини, як правило, припиняються.
Б — Трудовий договір припиняється за скороченням штатів.
В — Дія трудового договору працівника продовжується.
Г — Дія трудового договору переходить у стан тимчасового.
Тест 68.Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника не реалізуються в разі:
А — Тимчасової непрацездатності працівника.
Б — Перебування працівника у відпустці.
В — Відсутності попередньої згоди профкому.
Г — Пропущення місячного строку порушення трудових обов'язків.
Тест 69. Трудовий договір має бути розірваний:
А — На вимогу будь-якого профспілкового органу.
Б — На вимогу профкому, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір.
В — Тільки з керівником, який порушує законодавство про працю та колективний договірГ — На вимогу іншого органу, крім профкому, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір.
Тест 70. Власник повинен звільнити працівника за його заявою у вказаний ним строк у разі:
А — Неможливості проживання в даній місцевості.
Б — Наявності дитини-інваліда.
В — Необхідності догляду за хворим членом сім'ї.
Г - - Прийняття на роботу за конкурсом.
Д — Вступу до навчального закладу.
Тест 71. Дія строкового трудового договору продовжується в такому разі:
А — Строк закінчився, але сторони не вимагають його припинення.
Б -- Строковий трудовий договір був переукладений один чи кілька разів.
В — Переукладення на новий строк.
Тест 72. Без попередньої згоди профкому власник має право звільнити працівника:
А — Який вчинив за місцем роботи розкрадання (у тому числі й дрібне) майна власника.
Б — За наявності вироку суду, що набрав законної сили.
В — За наявності адміністративного стягнення компетентного органу.
Г — У разі застосування заходів громадського впливу до працівника, який вчинив розкрадання майна власника.
Тест 73. Строковий трудовий договір укладається у випадках:
А — Коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк.
Б — Обов'язкового врахування характеру, умов роботи та інтересів працівника.
В — Обопільної домовленості сторін без будь-яких винятків.
Тест 74. До осіб, з якими допускається розірвання трудового договору за одноразове порушення трудових обов'язків, належать:
А — Керівники підприємств і їхні заступники.
Б — Головні бухгалтери підприємств і їхні заступники.
В — Службові особи митних органів і податкових інспекцій.
Г — Службові особи контрольно-ревізійної служби. Д — Службові особи органів державного контролю за цінами.
9.РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ
1. Робочий час. Будь-яка трудова діяльність робітника чи службовця відбувається протягом певного часу. А конкретна тривалість виконуваної працівником роботи вимірюється його робочим часом.
У законодавчому порядку поняття робочого часу не закріплено, а в юридичній літературі є різні його визначення. Тому доцільно підкреслити, що правовому регулюванню підлягає лише той час, коли працівник виконує відповідну роботу. Саме в такому розумінні "робочий час" як правовий термін включає: а) певну норму тривалості праці, встановлену законом або на його основі; б) час, протягом якого працівник повинен виконувати обумовлену трудову функцію; в) фактичне перебування працівника на робочому місці в розпорядженні власника. З урахуванням зазначеного, робочий час — це встановлений законом або на його основі час (неповний робочий час), коли працівник повинен бути на робочому місці й виконувати обумовлену трудову функцію.
Отже, в основі визначення робочого часу є встановлення його законом або на основі закону. Від цього залежить і тривалість робочого часу, яку можна поділити на такі види: 1) нормальна тривалість робочогочасу, що не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП України). Вона встановлена Законом України "Про внесення змін до КЗпП України" від 17 листопада 1993 р. і закріплена в ст. 45 Конституції України 1996 p., в якій вказується, що максимальна тривалість робочого часу визначається законом; 2) скорочений робочий час, який за тривалістю менше нормального, але з оплатою праці як за нормальну тривалість і має такі особливості: а) встановлюється лише законом; б) поширюється тільки на окремі категорії працівників (з урахуванням їх .віку, умов та інтенсивності праці, специфіки трудових функцій тощо). Наведемо кілька прикладів.
1. Для неповнолітніх тривалість робочого часу встановлюється 36 годин на тиждень, а для осіб віком 15-16 років і учнів віком 14-15 років, які працюють, — 24 години на тиждень.
2. Для працівників, які працюють у несприятливих умовах (шкідливих, важких), залежно від рівня шкідливого впливу на їхнє здоров'я тривалість робочого часу встановлюється 24 години на тиждень.
3. Для окремих працівників з підвищеним нервовим чи розумовим навантаженням (лікарів, викладачів закладів освіти тощо) тривалість робочого часу встановлюється 24 години на тиждень.
4. Для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій
Має певні особливості й такий вид робочого часу, як неповний робочий час, який менший від нормального нормованого та скороченого. Як правило, неповний робочий час встановлюється як під час прийняття на роботу, так і пізніше. Характерні ознаки цього виду робочого часу: а) як правило, він встановлюється за угодою сторін трудового договору; 6) оплата праці здійснюється згідно з нормами виробітку чи залежно від відпрацьованого часу; в) обсяг трудових прав працівників не обмежується; г) може встановлюватись якнеповний робочий день і як неповний робочий тиждень; д) для окремих працівників власник зобов'язаний встановити неповний робочий час (це вагітні жінки, а також жінки, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда).
У правовому регулюванні робочого часу особливе місце займають режим і облік тривалості праці. Режим праці чи робочого часу — це певний порядок розподілу норми часу, зокрема його початку, закінчення та перерв у роботі. Режим праці включає певну тривалість робочого часу за відповідний період: робочий тиждень, робочий день, робочу зміну — поділ робочого часу на частини, ненормований робочий час, нічний робочий час, надурочні роботи, чергування та облік робочого часу.
Робочий тиждень — це розподіл робочого часу протягом календарного тижня. Розрізняють два види робочого тижня: з одним та двома вихідними днями (як правило, субота і неділя).
Робочий день — це встановлений законом робочий час протягом доби. Тривалість щоденної роботи на конкретному підприємстві (в установі, організації) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності в разі змінного режиму роботи.
Робоча зміна — це тривалість робочого часу протягом доби відповідно до графіка чи розкладу роботи. Графіки змінності можуть бути дво або тризмінними, а на безперервно діючих підприємствах — і чотири-змінними. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень у години, визначені графіками змінності.