Інформаційна система Промінвестбанку і надалі буде розвиватись, акумулюючи в собі найсучасніші науково-технічні досягнення.
Розділ 2. Комплексний аналіз використання банками мережі інтернет в комерційних цілях
2.1 Переваги та недоліки Интернет як середовища передачі фінансової інформації
Зручності і для клієнта, і для банку в використанні Інтернет-простору очевидні. Розглянемо основні переваги даної системи:
Нехтування «географічної складової» при роботі з клієнтами. Останнім часом зросли об'єми міграції, пов'язані із зміною місць постійного проживання і роботи, і це могло б позбавити банк тієї частини клієнтів, що користувалися послугами того або іншого банку, тільки тому, що банк знаходився в безпосередній близькості від їхнього місця проживання або роботи. Банк міг втратити клієнтів, що довіряли «імені» банку, і яким довелося б залишити «свій» банк, переїжджаючи в іншу країну або регіон, де немає філії цього банку. Таким чином, при дистанційному обслуговуванні банк може давати свої послуги клієнтам, що знаходяться в будь-якій точці земної кулі.
Усунення часового чинника. З кожним днем фактор часу набуває все більшої цінності, і це особливо актуально для ділових сфер. Глобалізація діяльності різних бізнес-структур, що знаходяться в різних часових поясах, зобов'язує їх рахуватися з різницею в часу при прийнятті рішень. Найчастіше в клієнта банку ухвалення рішення про користування послугами прямо залежить від наявності часу, необхідного для цього. У цьому зв'язку величезну роль грає також швидкість комунікаційних процесів і якість переданої інформації. Очевидно, що з погляду тимчасових витрат, для клієнтів набагато вигідніше користуватися цілодобовою системою дистанційного обслуговування.
Підвищення якості комунікаційних процесів. Процес обміну даними однаково важливий і для клієнта і для банку, тому окремої уваги заслуговує питання якості комунікаційного процесу. Комунікації при дистанційному банківському обслуговуванні через Інтернет характеризуються високим ступенем інтерактивності і зменшенні часу, необхідного для передачі, збереження й опрацювання даних.
Підвищення конкурентноздатності. Інтернет-банкінг дозволяє легко прирощувати бізнес-процеси, оскільки кількість «віртуальних» філій при такій системі обслуговування не залежить ані від росту числа клієнтів, ані від зниження. Крім цього інтерактивне середовище глобальної комп'ютерної мережі дозволяє створювати принципово нові банківські продукти і формувати попит на них за допомогою специфічних маркетингових Інтернет-комунікацій.
Зниження витрат. Використання Інтернету для пропозиції банківських послуг приносить реальну економію коштів. Це зменшення операційних витрат за рахунок зниження накладних витрат на управління філіями, економія на оплаті праці. Jupiter Communications обчислив, що середні витрати по проведенні операції через філію складають 1.07 дол, поштою - 0.73 дол. , по телефоні - 0.54 дол. , у банкоматі - 0.27 дол. , а в Інтернеті - 0.02 дол.
Інтеграція бізнесів-процесів з іншими фінансовими продуктами і послугами, що використовують віддалений доступ до грошових рахунків. Вона є ще однією з основних умов ефективної роботи, і, отже, «виживання» системи дистанційного банківського обслуговування через глобальну інформаційну мережу Інтернет.
Упорядкування баз даних про клієнтів. У поле зору банку потрапляє не тільки щомісячний прибуток клієнта, але і вся інформація про оподатковування, виплату відсотків за кредит, переміщення коштів на рахунках, одержання кредиту і трастові операції клієнта, а також про купівельні звички і переваги. Цієї інформації досить, щоб скласти вичерпний профіль клієнта.
Необхідно згадати і недоліки. Використання каналів дистанційного доступу неминуче відчиняє нові можливості для зловживань, тому питання безпеки повинні займати при розробці стратегії телебанкінга важливе місце. Віддаляючись від клієнта, банк втрачає можливості, пов'язані з людським спілкуванням.
Бажано тому передбачити в структурі сервісів «точки контакту», наприклад, поряд із дистанційним обслуговуванням пропонувати послуги, що вимагають візиту клієнта в банк.
Проблем, властивих Інтернет-банкінгу, звичайно ж, більш ніж досить. Частина їх зв'язана зі специфікою банківської справи, частина обумовлена своєрідністю мережі Інтернет. Серед цих проблем є філософські, організаційні, фінансові, технічні, кадрові, юридичні і навіть суспільні і психологічні. Спробуємо розглянути найбільш істотні.
Організаційні проблеми. Розробка і впровадження програмних систем, за винятком найпримітивніших, завжди вимагає значних організаційних зусиль. У випадку розподілених комплексів обсяг таких зусиль багаторазово зростає, а для платіжних систем стає воістину величезним, оскільки в них до списку обов'язкових організаційних заходів добавляється координація дій між усіма її учасниками (а їх, як правило, чимало, і вони різнорідні) або навіть забезпечення умов для ведення спільної розробки. Крім того, професійних дій вимагає притягнення нових учасників платіжної системи. Вистачає турбот і в області контактів із владою.
Фінансові проблеми. Про те, що нові технології виявляють собою активних споживачів фінансових ресурсів, знають усі, але от масштаби споживання уявляє собі не кожний. По визнаннях піонерів російського Інтернет-банкінга -- представників ГУТА Банку й Автобанка, їхні уже досить розкручені платіжні комплекси зможуть окупитися тільки через 2--3 роки при зберіганні динаміки росту кількості клієнтів і збільшенні обороту коштів.
Якщо рубіж рентабельності платіжних систем поки не пройдений, то з продуктами класу «Інтернет--Клієнт» інша справа -- вони споконвічно не замислювалися як засоби прямого підвищення прибутку. Їхнє завдання -- забезпечити якісне обслуговування клієнтів. Оцінити інтегральну віддачу від «Інтернет--Клієнта» досить складно, тому що основна її частина -- непряма вигода. У будь-якому випадку той, хто впроваджує систему Інтернет-обслуговування, повинний бути готовий до серйозних витрат. Надзвичайно важливо тут уникнути помилкової спроби досягти рентабельності проекту в короткі терміни -- за рахунок збільшення вартості обслуговування клієнтів. Інтернет не виносить дорогих рішень -- він розрахований на масовість і дешевість сервісу. А от вартість самої системи Інтернет-банкінга може бути дуже високою.
Є ще один важливий фінансовий аспект Інтернет-банкінга -- учаснику системи електронних розрахунків, як правило, потрібно резервувати (тобто заморожувати) деяку грошову суму. Так, у випадку міжбанківських розрахунків зарезервовані кошти - це залишки на кореспондентських рахунках (розміри залишків можуть регламентуватися), для клієнтів банку -- це ліміти залишків на рахунках і т.д. Іншими словами, заради зручності онлайнових розрахунків частину коштів доводиться виключати з активного обігу. Красиво вирішити цю проблему можна за рахунок упровадження такого платіжного засобу, за допомогою якого можна розраховуватися всюди (як у віртуальному, так і в реальному світі). Подібні пропозиції -- вони вже з області електронних грошей і смарт-карток - зустрічаються на ринку, але їм поки бракує головного - масовості.
До фінансових відноситься і проблема рентабельності і вартості мікроплатежів. Відомо, що через Інтернет зручно робити невеликі придбання. Сума мікроплатежів по сформованої нині традиції не перевищують 1 долару. Уміння здійснювати подібні транзакції при невисокій процентній (а не високій фіксованій) ставці представляється важливою перевагою системи з позиції клієнтів, але для її власників це означає головну біль із погляду рентабельності. Проте є зразки систем, що успішно справляються з даною проблемою, наприклад ASSIST або PayCash.
Кадрові проблеми. Якість і оперативність вирішення будь-якої задачі прямо залежить від кваліфікації фахівців, що за неї беруться. Для розробки і супроводження систем Інтернет-банкінга сьогодні життєво необхідні програмісти (причому такі, що працюють не тільки в області Інтернет-технологій), системні адміністратори, Веб-дізайнери, Веб-програмісти, експерти по комп'ютерному і комунікаційному захисту, економісти, маркетологи, юристи. Всі вони повинні добре уявляти собі світ Інтернету, що зараз далеко не завжди легко досягти. Дуже важко, наприклад, знайти юриста, що є до того ж знавцем електронних комунікацій, та й коштувати він буде недешево. Те ж саме відноситься до професіоналів мережної безпеки.
Думаю, що в міру проникнення Мережі в повсякденне життя поступово з'являться суміжні професії, необхідні для діяльності в сфері Інтернет-банкінга. Але це - у майбутньому. Сьогодні ж часом доводиться налагоджувати навчання або донавчання співробітників, щоб вони одержали потрібну для цієї справи кваліфікацію.
Згадуючи проблеми, що виникають при використанні Internet, маємо привести їх можливі рішення.
Невизначеність стандартів захисту даних від несанкціонованого доступу і стандартів електронних платежів (можна чекати затвердження необхідних стандартів в найближчому майбутньому).
Перевантаженість мережі, необхідність в підвищених вимогах до продуктивності серверів і пропускної спроможності каналів зв'язку через об'єм передаваних даних і необхідності їх постійного оновлення, що росте (ця проблема іноді розв'язується шляхом використовування виділеної смуги пропускання в межах каналів Internet загального призначення).
Різні обмеження можливостей обробки інформації стандартними засобами доступу (існує декілька рішень цієї проблеми. Одне з них вже широко поширене в світі і полягає в написанні спеціалізованого програмного забезпечення, що використовує стандарти Internet, інше зв'язане з використанням мови програмування Java, розробленого компанією Sun Microsystems спеціально для використання в середовищі Internet).
2.2 Взаємодія з клієнтами банку через Интернет. Фінансова інформація в мережі Інтернет