— принцип свободи економічної та комерційної діяльності;
— принцип недоторканності і гарантованості права власності;
— принцип національного правового режиму та верховенства права;
— принцип відчуження власності на підставі закону і виключно в судовому порядку;
— принцип соціальної функції банківської власності;
— принцип паритетності (рівності) інтересів усіх суб'єктів банківського права;
— принцип існування ринкових кредитних, інвестиційних, грошових та фінансових відносин у банківській діяльності;
— принцип проведення Національним банком України єдиної грошово-кредитної політики в державі та забезпечення державних інтересів з боку центральних банківських установ;
42
— принцип єдиної території у реалізації та застосуванні банківського права;
— принцип загальності і обов'язковості виконання податкових зобов'язань суб'єктів банківського права.
До другої групи ознак, які характеризують спеціально-юридичні принципи банківського права, належать такі конституційні засади:
— принцип вільного договору і обов'язковості його виконання;
— принцип колективної самоорганізації, саморегулювання і самоврядування банківської системи в Україні;
— принципи організації, регулювання і керівництва банківської системи з боку держави в інтересах людини і суспільства;
— принцип майнової відповідальності суб'єктів банківського права;
— принцип дворівневої побудови банківської системи в Україні;
— принцип забезпечення представництва центрального банку України за адміністративно-територіальним устроєм та надання банківських послуг з урахуванням інтересів громадян і суб'єктів підприємницької діяльності;
— принцип здійснення Національним банком України від імені держави владно-розпорядчих повноважень у фінансово-кредитній сфері;
— принцип монопольного права Національного банку України на емісію коштів та організацію їх обігу;
— принцип незалежності і самостійності Національного банку України при здійсненні повноважень у межах, визначених законодавством України;
— принцип нормативності актів центрального банку України та інтерактивний характер регулювання банківських відносин;
— принцип монополії валютного контролю в діяльності Національного банку України;
— принцип дозвільності у банківському регулюванні та реєстраційний порядок здійснення банківських операцій;
— принцип самостійності та незалежності оперативної діяльності банківських та кредитних установ в Україні;
— принцип банківської таємниці і банківського нагляду;
— принцип невтручання органів державної влади та місцевого самоврядування у виконання функцій комерційних банків та їх представництв;
— принцип стандартизації єдиного бухгалтерського обліку в банківській системі;
— принцип забезпечення Національним банком України єдиного накопичення, зберігання і використання золотовалютних резервів держави;
43
— принцип юридичної рівності всіх суб'єктів банківської системи перед законом і судом.
Класифікація і послідовність розташування названих конституційних принципів банківського права зумовлені певними критеріями (ознаками) і логічним взаємозв'язком. Сам термін «принципи» є умовним, оскільки його зміст може уточнюватись залежно від ознак його існування та функціональної спрямованості. Проте не слід це сприймати спрощено, оскільки конституційні принципи відносно самостійні і є орієнтирами для розвитку банківського права.
Конституційні принципи сприймаються нами залежно від способу їх матеріалізації в банківському праві. Вони безпосередньо формуюються у нормах банківського права, адже в Конституції України прямо закріплено принцип як обов'язкову вимогу при її реалізації у законодавстві України.
Інший спосіб вираження конституційних засад банківської діяльності є їх змістовне закріплення, тобто виведення принципів із змісту норм Конституції України. Такі принципи формулюються як юридичні категорії спеціального застосування щодо суб'єктів банківського права. У механізмі банківського регулювання вони отримують своє практичне втілення, оскільки організовують і спрямовують діяльність людей і банківських установ у кредитно-фінансовій сфері.
Спеціально-юридичні принципи є важливою складовою конституційних засад формування банківської системи і банківського права. Ось чому можна стверджувати, що визначення і реалізація конституційних засад банківського права є необхідним елементом побудови структури банківського права у кодифікаційних та інших корпораційних формах його закріплення і вираження.
Продовжуючи цю думку, варто звернути увагу на те, що конституційні принципи також зазнають відповідної еволюції пра-возастосування, і це зумовлено як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками і умовами розвитку держави і суспільства.
Прикладом цього є розгляд Конституційним Судом України конституційного подання Національного банку України про необхідність тлумачення частини першої ст. 58 Конституції України. У рішенні Конституційного Суду України визначено, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб [3]. Отже, офіційним тлумаченням суду конституційної юрисдикції дано нову офіційну інтерпретацію принципу неприпустимості для юридичних осіб зворотної сили нормативно-правового акта, який встановлює нову чи більш сувору юридичну відповідальність. Це у свою чергу ставить закон або інший нормативно-правовий акт над правом юридичних осіб (банків, кредитних установ) вимагати від держави дотримання раніше встановлених юридичних гарантій проти суб'єктивного та адміністративного свавілля державних органів, їх посадових осіб до визначення матеріальних правовідносин і ви-
44
конання майнових зобов'язань. Хоча рішення Конституційного Суду України мають відносний характер як джерело права, їх обов'язковість є умовою для існування чи застосування норм чинного законодавства України.
Таким чином, можна зробити висновок, що конституційні засади банківського права характеризують його як галузь права:
— загальносоціальними ознаками предмета правового регулювання;
— спеціально-юридичними вимогами щодо структури правової галузі;
— наявністю у банківському праві публічних та приватних інтересів, матеріальних і процесуальних норм, об'єктивного і суб'єктивного права, єдності норм та інститутів правового регулювання.
Конституційні принципи права в концентрованому вигляді відбивають засади, на яких у ньому відображаються економічні і соціально-політичні відносини. Вони є синтезуючими засадами, об'єднуючими зв'язками, практичною основою виникнення, становлення і функціонування багатьох правових явищ у банківській діяльності. Конституційні принципи визначають правотвірну і правореалізаційну банківську діяльність, координують функціонування правового механізму банківського регулювання, є в остаточному підсумку критеріями оцінки правомірності чи неправомірності дій суб'єктів банківського права, формують правове мислення і правову культуру як представників єдиного законодавчого органу, так і банківського персоналу.
Отже, теоретичне і практичне значення конституційних засад полягає у тому, що вони є відображенням політики держави у банківській сфері. У цій сфері здійснюється об'єктивно необхідне для економіки право спеціалізованих, економічно незалежних від органів державної влади та місцевого самоврядування банківських та кредитних установ управляти грошовими ресурсами, визначати їх обсяг і призначення у суспільних відносинах відповідно до єдиної грошово-кредитної політики.
Тепер перейдемо до з'ясування поняття і ролі банків у суспільстві, їх економічно-фінансового призначення у житті держави.
Література
1. Агарков М. М. Основи банкового права: Курс лекций. — М., 1994.
2. Гетьман В. П., Килимник Ю. В. Національний банк у системі влади: Бесіда про Конституцію. — К., 1997.
3. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 р.
4. Селіванов А. О. Статті 95—100 // Коментар до Конституції України: 2-е вид. - К., 1998.
5. Семенов В. М. Конституционньїе принципи гражданского судопрош-водства. —М., 1982.
6. Тосунян Г. А., Викулин А. Ю. Принципи банковского права // Госу-дарство и право. — 1998. — № 11.
7. Ющенко В. А. Стабільні ціни можуть забезпечуватися тільки незалежним центральним банком // Урядовий кур'єр. — 1999. — 20 лют.
46
Розділ 4
Поняття і роль банків у суспільстві
^ Поняттяірольбанківвумовахпереходу доринковоїекономіки
^ функціїбанків
^ Видибанківськихоперацій
^ Банкякоб'єкткомунальноївласності
^ БанківськістандартиIS0
^ Видибанківськоїдіяльності, якімоглиббути дозволенимидлярозширенняфінансовихпослуг вУкраїні
^ Концепціяорганізованогобанку—«LеаnВапК»
Щоб з'ясувати мету регулювання та сутність банківського права, потрібно насамперед дослідити зміст понять «банк» та «фінансово-кредитна установа». Мова науки банківського права складається саме з таких спеціальних термінів та загальновживаних слів. Терміни, зв'язані з певними поняттями та категоріями, необхідні для відображення кредитно-фінансових відносин, а це — реалії життя, в якому важливу роль відіграють гроші.
Поняття «банк» ще не знайшло достатньої визначеності і чіткого розуміння в науці банківського права. Не досягнуто цього і в законодавстві України. У Законі України «Про Національний банк України» дається також і визначення поняття фінансово-кредитної установи — це юридична особа, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком залучення вкладів населення. Окремо вживається поняття «кредитна установа» (п. 1 ч. 1 ст. 42), хоча в глосарії зазначеного Закону поняття «банк» означає юридичну особу, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах. Відмітні риси банківської установи іноді ігноруються саме у правовому розумінні, про що свідчить термінологія деяких законів, у яких поняття «банки» охоплюються загальними визначеннями, наприклад, щодо суб'єктів оподаткування. Вживаються загальні терміни: підприємства, організації та установи або підприємницькі особи.