У навчальному посібнику враховано необхідність грунтовно ознайомити читача з чинними правовими нормами, якими регулюються банківські послуги, що обумовлено видозміненням функцій сучасних кредитних установ, коли банки працюють з великою кількістю невеликих вкладів і видають вагомі кредити, здійснюють трансформацію ризиків.
Навчальний посібник допоможе банківському юристу грунтовно поповнити запас фахових знань, необхідних у практичній діяльності для здійснення банками різних форм власності своїх функцій щодо обслуговування ринку. Для цього авторський колектив роз'яснює проблеми сучасної системи регулювання банківської справи, новітні зміни у цій галузі. Ця система в Україні складається, починаючи з часу створення її як незалежної держави, яка одним із перших своїх законів прийняла Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 р., створила юридичні гарантії досягнення банками мети їх комерційної політики шляхом забезпечення ліквідності, довіри до банківської установи, надійного банківського нагляду.
Навчальний посібник ставить за мету досягти зрозумілості складних категорій, наочності й доступності викладення матеріалу у поєднанні з ґрунтовністю аналізу. Для тих, хто готував цей навчальний посібник, було важливим якнайповніше передати характер тенденцій у нормотворчій діяльності та правозастосуванні в банківській сфері. Таким чином, саме викладення теорії банківського законодавства спрямовано на мислячого читача, який прагне збагатити свої знання сучасними теорією та практикою правового регулювання у банківській сфері.
Далі цікавим є те, що підготовка банківського юриста передбачає засвоєння в процесі навчання як загальних засад, так і особливих інституцій банківського законодавства, оскільки це стосується активних функцій регулювання державою банківської діяльності. Криза багатьох українських банків, які знехтували зоною ризику, була обумовлена грубими порушеннями в управлінні балансами, ризиками (ліквідності, кредитним, процентним, валютним, фондовим та іншими). Українським банківським законодавством встановлено ряд обов'язкових нормативів, систему бухгалтерського обліку та банківську статистику, що є обов'язковими стандартами функціонування будь-якого банку або фінансово-кредитної установи. Ці аспекти банківського права набувають чим далі важливішого значення, і тому в пропонованому навчальному посібнику на них звертається особлива увага фахівців, які цікавляться новітніми тенденціями в застосуванні банківського права.
Безперечно, правове регулювання банківської діяльності — дуже різноманітне, і охопити в навчальному посібнику ґрунтовним аналізом усі інституції і норми банківського права неможливо. Такого завдання автори й не ставили перед собою, вони визначили за мету — викласти концепцію і структуру банківського права як комплексної галузі і правової дисципліни, яка складається із Загальної та Особливої частин. Тому окремі напрями банківської діяльності залишаються поза змістом посібника до того часу, поки правове регулювання їх досягне законодавчого рівня, що буде враховано авторами у наступних виданнях.
Банківське право в умовах України як самостійної держави — нова навчальна дисципліна, і тому воно закономірно викликає підвищений інтерес широкого кола спеціалістів та всіх, хто обрав для себе фах банківського юриста. Автори навчального посібника сподіваються, що їх праця збагатить індивідуальний потенціал, творчі можливості кожного, хто поділяє спільні погляди на банківське право, яке покликане сприяти процвітанню кожного банку і всієї банківської та кредитної системи на благо суспільства.
Перспективи банківської системи в Україні пов'язані з законотворчою діяльністю і грошово-кредитною політикою Національного
12 ===== Передмова
банку України, який Конституцією України вперше наділено правом законодавчої ініціативи. Конституційний статус Національного банку як органу держави знайшов своє втілення у повноцінному Законі України «Про Національний банк України», який через п'ять років наполегливої законотворчої роботи був прийнятий Верховною Радою України 20 травня 1999 року. Активну участь у його розробці брали автори навчального посібника. Завдяки двом архітекторам банківської системи — В. Гетьману і В. Ющенку — Україна отримала класичний коституційно-правовий акт діяльності Національного банку, який незалежно забезпечує мету, визначену політичною владою, і відповідає за стабільність національних грошей. Розвиток банківської системи на конституційних засадах відкриває реальні можливості створення правових умов становлення і розвитку банківського права як самостійної галузі.
Авторів навчального посібника об'єднувала спільна мета — підготувати з позицій сучасної юридичної науки універсальну за актуальністю теорію банківського права, яка б була корисною студентам та практикам-юристам. Нові знання завжди відкривають нові горизонти в банківській діяльності. А той, хто власну волю збагачує духом і знаннями, здатен бути першим і досягти успіху.
Людство вступило в третє тисячоліття — в добрий час до вершини знань!
А. О. Селіванов,
заслужений юрист України,
доктор юридичних наук, професор
Загальна частина
Розділ 1
Мета і завдання правового регулювання банківської системи України
•^ Банкиякосновнийкомпонентринковоїекономіки
•^ Центральнийбанкірозвитокбанківськогосектора
^ Нормативнізасадибанківськоїдіяльності
^ Метаізавданняправовогорегулювання банківськоїсистемиУкраїни
Зміст правового регулювання та його вплив на суспільні відносини в банківській сфері зумовлюються економічними чинниками. Право надає економічній діяльності юридичної форми, закріплює реальні виробничі відносини. Від успішного проведення науково обгрунтованих реформ залежить рівень добробуту народу. Банківська система, стимулюючи перехід до ринкових відносин усіх господарюючих суб'єктів та активно заощаджуючи їх кошти та кошти громадян, здійснюючи розрахунки і платежі, сприяє реформуванню економіки України. Це не тільки впливає на правову практику, а й підпорядковує правову думку її потребам, стимулює розвиток нових наукових галузей і відповідно формує нові правові засади кредитно-фінансового механізму в державі.
Банки як фінансово-кредитні установи є основним компонентом того економічного ладу, який називається ринковим господарством. У теорії банківського права поняття «банківська система» має різний зміст. Юридичні аспекти цього поняття відбивають організаційно-правову структуру банківських та фінансово-кредитних установ, яким притаманні внутрішня єдність, спільна мета та функції кредитування юридичних і фізичних осіб, єдині принципи організації банківської справи та верховенства Національного банку в регулюванні банківської справи на підставі Конституції та законів України.
В Україні створення незалежного від Кабінету Міністрів Національного банку, а також наміри швидкого переходу до ринкової економіки зумовлюють прискорений розвиток банківська -го сектора та швидке формування нової фінансової інфраструктури. Цей процес розпочався одразу після утвердження в І991 п. незалежної Української держави, що потребувало невідкладного формування власних банківської та грошової систем, нових механізмів фінансового обслуговування народного господарства та економіки в цілому.
15
Зрозуміло, що одразу перед правовою наукою постало завдання визначити мету та обсяг правового регулювання банківських відносин. Як же на це питання відгукнулась конструктивна наукова думка?
Банківська діяльність, виконуючи самостійну роль у фінансово-кредитних відносинах, сформувала свій реальний сектор відносин і знайшла свій предмет правового регулювання, оскільки кредитний механізм контролюється державою і не може обійтись без створення розгалуженої системи норм і відповідно — правовідносин, що охоплюються поняттям банківського права.
З прийняттям у 1996 р. Конституції України банківське право формується на нових конституційних засадах, які підтверджують наявність як власного предмета, так і методу правового регулювання, оскільки грошово-кредитні відносини потребують комплексного правового визначення і закріплення їх нормами права.
Віддаючи належне фінансовому праву, яке виконало, образно висловлюючись, «материнську роль» стосовно банківського права, наука не могла залишити без уваги потреби в нових підходах, осмисленні перспектив розвитку банківського права і як наукової галузі, і як галузі права у правовій системі України. Наука банківського права створювалась поступово на розвиток ідей теорії кредиту, теорії грошей, теорії банківської справи та банківських інститутів, інтегруючи наукові розробки в сфері державного управління фінансами та кредитом в Україні. Авторами наукових обгрунтувань правових інститутів здебільшого виступали відомі українські банкіри В. ГТ. Гетьман, В. А. Ющенко, В. С. Стельмах та інші, а цьому процесові допомагали системні погляди вчених-юристів Л. К. Воронової, І. В. Мартем'янова, П. С. Пацурківсько-го, Д. А. Бекерської, В. Л. Кротюка, Н. Ю. Пришви та інших.