— Строк «на певний день» (наприклад, «ЗО травня 1998 р.»).
— Строк «у такий-то час від складення векселя» (наприклад, «через шість місяців після складення цього векселя»).
— Строк «за пред'явленням».
— Строк «у визначений строк після пред'явлення» (наприклад, «через два місяці після пред'явлення векселя платникові»).
Тривалість строку платежу за векселем не обмежується. Водночас векселедавець має право робити особливі застереження стосовно векселів строком «за пред'явленням». Наприклад, строк платежу може настати «за пред'явленням, але не пізніше 1 грудня 1998 р. » Вексель, в якому строк платежу не зазначено, розглядається як такий, що підлягає оплаті «за пред'явленням».
— Зазначення місця, в якому має здійснитися платіж. Вексель може підлягати оплаті за місцем проживання трасата (за пе-реказним векселем), за місцем проживання векселедавця (за простим векселем) чи в іншому місці, визначеному у векселі.
— Найменування того, кому або за наказом кого платіж має бути здійснений.
— Зазначення дати і місця складення векселя. Вексель, в якому не зазначено місце його складення, визнається підписаним у місці, визначеному поряд з найменуванням векселедавця.
— Підпис того, хто видає документ (векселедавця). Відсутність такого підпису в простому векселі і трасанта в переказному векселі робить цей цінний папір беззмістовним. Без підпису немає письмового зобов'язання. На відміну від тексту векселя підпис векселедавця має бути поставлений власноруч.
Над підписом, якщо вексель складено юридичними особами, потрібно зазначити найменування юридичної особи, посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка підписує вексель від імені суб'єкта підприємницької діяльності.
Передача векселя______________
Порядок передачі векселя регулюється п.п. 11—20 Положення про переказний і простий векселі. До безумовних переваг векселя можна віднести спрощений спосіб передачі прав по ньому з допомогою здійснення особливого передатного напису на звороті векселя — індосаменту. Особа, яка уступає свої права, називається «індосант». Особа, яка набуває права, називається «індосат». Передача векселя за допомогою індосаменту суттєво відрізняється від цивільно-правової уступки права вимоги. Це такі відмінності.
— Індосамент має бути здійснений тільки на звороті векселя чи на особливому додатковому аркуші — алонжі. Договір уступки права вимоги може бути здійснений як на самому доку-
202
менті, права якого передаються іншікг особі, так і окремо він ньоіО. Для здійснення уетупки права вимоги за цивільно-правовою угодою слід укласти окремий двосторонній договір (ст. 197—202 Цивільного кодексу України), Для передачі векселя досить здійснити односторонню угоду — індосамент.
— Вексельне законодавство допускає здійснення бланкового індосаменту, який не містить імені нового набувача. Уступка права вимоги не може бути здійснена шляхом бланкового напису, вона може бути тільки іменною;.-.;
— Здійснюючи індосамент, індосант бере на себе абстрактне зобов'язання, подібне до того, яке робить векселедавець при видачі векселя. Тому індосат отримує самостійне право вимо-» т за векселем, незалежно від прав його попередників. Проти вимог нового векселедержателя не можуть бути висунуті заперечення, зв'язані з дефектом прав попередніх держателів векселя. Наприклад, якщо держателем векселя є недієздатна особа, то перший векселедержатель не може висунути до неї ніяких вимог. Водночас, якщо недієздатна особа передасть такий вексель за індосаментом, індосат може вимагати від індосанта виконання своїх обов'язків. Таким чином, здійснення індосаменту на звороті має такі самі правові наслідки, як і видача нового векселя. Така ситуація у разі уетупки права вимоги неможлива.
— У результаті здійснення індосаменту індосант, як і векселедержатель, бере на себе абстрактне зобов'язання перед будь-яким наступним векселедержателем. При уступці права вимоги кредитор відповідає, тільки перед своїм безпосереднім наступником. Індосант; як і векселедержатель, відповідає не тільки за дійсність переданої вимоги, а й за платіж, за його фактичне здійснення. Звільнення від цього зобов'язання можливе тільки шляхом включення до тексту індосаменту спеціального застереження.
Протест векселя і стягнення по ньому
Під вексельним протестом розуміють офіційно засвідчену вимогу платежу і його неодержання.
Існують такі види вексельного протесту:
— протест переказного векселя про неакцепт. Мета протесту — створення у^ов для дострокового задоволення вимог кредитора;
— протест у неплатежі за простим і переказним векселем. Юридична мета протесту ттг збереження прав зворотних вимог до зобов'язаних за векселем осіб.
Чинне законодавство передбачає необхідність пред'явлення векселів у нотаріальні контори для здійснення протесту про неплатіж на наступний день після закінчення строку платежу за векселем, але не пізніше 12 годин наступного після цього строку дня. ,;..„ . 203
Нотаріальна контора у день прийняття векселя, до протесту пред'являє платникові вимоги про платіж чи акцепт цього векселя. Якщо після цього робиться платіж, то нотаріальна контора не робить протесту, а повертає вексель платникові з написом встановленої форми на самому векселі про одержання платежу. Якщо платник робить помітку про акцепт на переказному векселі, вексель також повертається векселедержателю без протесту.
Якщо протест здійснено своєчасно, то настають такі наслідки:
— судові органи мають право виносити рішення за позовами, які грунтуються на опротестованих векселях;
— настає відповідальність за простим векселем осіб, які їх підписали, а за переказним векселем — осіб, які їх підписали і протестанта (векселедавця).
Усі ці особи, крім індосантів, які написали перед своїм підписом слова «без звернення на мене», є солідарними відповідачами перед векселедержа'гелем. Векселедержатель має право пред'явити позов до всіх зобов'язаних за векселем осіб (право регресу) чи до одного з них, незважаючи «а порядок розміщення підписів цих осіб на векселі, Особа, яка оплатила вексель, звертається з вимогою до інших осіб і, отримавши гроші, передає особі, яка їх сплатила, опротестований вексель,
Векселедержатель за опротестованим, векселем може вимагати сплати:
— несплаченої суми векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені;
— 6 % річних з дня строку платежу;
— витрат за протестом, поштових та інших витрат;
— пені в розмірі 3 % за день.
Право на пред'явлення позову обмежується певним строком, який називається вексельною давністю. Чинне законодавство встановлює різні строки для різних учасників вексельних- ораво-відносин. Так, позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу.
Позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і векселедавця погашаються після закінчення одного року з дня протесту, здійсненого у визначений строк, або з дня строку платежу, у разі застереження про оборот без витрат. -
Позовні вимоги індосантів один до одного і до векселедавця погашаються після закінчення шести місяців, рахуючи з того дня, в який індосант оплатив вексель, або-з дня пред'явлення йому позову....
Перерва давності має силу лише- щодо того, проти ааагобуло вчинено дію, яка переривав давність.
204
9.3. Операції комерційних банків з векселями
Комерційні банки здійснюють операції з векселями відповідно до «Порядку проведення банками операцій з векселями», затвердженого Головою Правління Національного банку України 25 лютого 1993 р. із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 2 червня 1997 р. № 171.
Відповідно до цієї постанови комерційні банки мають право здійснювати з векселями такі операції:
1. Кредитні:
— врахування (дисконт) векселів;
— видача позичок до запитання під забезпечення векселів;
— рефінансування вексельних операцій.
2. Комісійні:
— прийняття векселів на інкасо для одержання платежів і оплати векселів у строк;
— зобов'язання оплатити вексель за платника (доміциляція);
— гарантування оплати векселя (авалювання).
Вексельні кредити — це банківські операції по врахуванню (дисконту) векселів і видачі позичок до запитання під забезпечення векселів. Кредит надається за заявою векселедержателя, яка подається, як правило, до банку, в якому йому відкриті рахунки.
Врахування векселів і позички під заставу векселів є активними операціями банку.
При розгляді можливості надання вексельного кредиту банк зобов'язаний переконатися, що клієнт буде спроможний своєчасно повернути кредит. Для оцінки і аналізу платоспроможності використовуються дані бухгалтерського обліку і звітності осіб, зобов'язаних векселями, дані інших банків, послуги незалежних аудиторських служб. Підприємствам, які допустили векселі до протесту, вексельні кредити, як правило, не надаються.
Векселі подаються до банку з реєстром, форма якого встановлюється банком. Векселі у реєстрах мають бути розташовані, у порядку строків їх оплати, починаючи з найближчого.
Держатель векселя при внесенні векселя до реєстру зобов'язаний зробити іменний індосамент на користь банку. Якщо на векселі останній індосамент був бланковий, то він переводиться в іменний на ім'я банку також бланковим індосаментом, перед яким має бути залишено достатньо місця для того, Щоб банк міг поставити штамп (напис): «Сплачуйте за наказом ... банку». Напис на ім'я банку доречно робити ще й для того, щоб унеможливити використання векселя при його втраті або викраденні.
Подані векселі перевіряються з позиції їх юридичної та економічної надійності. З юридичної точки зору перевіряються правильність заповнення усіх обов'язкових реквізитів, повнота спла-