Останнім часом у всіх європейських країнах активно приймається спеціальне законодавство в сфері боротьби з «відмиванням» капіталів. Як зазначалося, це пов'язано з удосконаленням правового регулювання цих питань на міжнародному рівні. У зв'язку з цим основним зобов'язанням для кредитних установ та інших фінансових посередників є встановлення особистості своїх клієнтів та особистості третіх осіб, на користь яких вони мають намір діяти. Крім того, кредитні установи повинні повідомляти спеціальним адміністративним органам про суми, що викликають підозру щодо проведення розрахунків, які можуть бути пов'язані з наркотиками чи іншими злочинними видами діяльності. Професійна таємниця банкірів має обмеження, і в разі проведення банком явно сумнівної операції без повідомлення про це компетентних органів банк та його службовці можуть бути притягнуті до відповідальності.
Варто зауважити, що законодавство багатьох країн передбачає не тільки наявність зобов'язань щодо збереження банківської таємниці, а й застосування певних санкцій за порушення порядку використання інформації, що становить зміст цієї таємниці. При цьому основними санкціями є накладення досить високих штрафів та позбавлення свободи на певний строк.
Література
1. Бубнов И. Л., Беляев А. Е. Правовое регулирование банковской тайни // Информационно-аналитическиє материальї // Научно-исследо-вательский институт ЦБ РФ. — М, 1997. — Вьт. 4(17).
2. Гавальда К., Стуфле Ж. Банковское право. Учреждения. Счета. Опе-рации. Услуги. — М., 1996.
3. Олейник О. М. Основьі банковского права. — М., 1997.