Зазначені принципи безпосередньо втілені в конкретних конституційних нормах. Проте наука визнає й інші, які випливають із їх змісту та змісту положень багатьох норм Конституції України.
Наука банківського права класифікує конституційні принципи, які охоплюють банківську сферу за двома типами: перший — охоплює організаційно-правові засади банківської системи України; другий — стосується порядку здійснення банківської діяльності [4, 46-47].
Конституційні принципи закріплювалися, виходячи з досвіду банківської діяльності у вигляді правових аксіом і постулатів. Це пояснюється тим, що зв'язок між принципами і відбитими в їх змісті суспільними закономірностями, які існують у фінансово-економічній сфері, не завжди має безпосередній характер. Ряд відправних положень банківського права є прямим відображенням емпіричних фактів. Насамперед це стосується порушення принципу незалежності центрального банку держави, якщо він буде підпорядкований уряду, обслуговуючи фінансовими ресурсами його виконавчо-розпорядчу діяльність. Отже, конституційні принципи є принципи-аксіоми, принципи-постулати, в яких фіксуються найважливіші зв'язки і відносини монетарної дійсності.
Відображення у принципах закономірностей існування і розвитку суспільних відносин стосовно кредитних і банківських установ відбиває генезу банківського права. Воно проходить шлях
39
від казусу до конституційної норми, коли синтез накопиченого матеріалу в банківській сфері дає можливість перевести виявлену закономірність у відповідні конституційні положення, а вимоги найбільш загального, абстрактного характеру — у конституційні принципи у власному розумінні їх змісту. У цьому разі індикаторами реальної наявності того чи іншого принципу банківського права стають не стільки об'єктивні кредитно-фінансові правовідносини, скільки юридична, фінансова практика, банківська справа та інші чинники.
Конституційні принципи отримують своє втілення у безпосередньому змісті банківського законодавства. Це дає підстави розглядати його як самостійну систему законодавства, а банківське право — відповідно як окрему галузь права, що безпосередньо регулює суспільні відносини. Ця позиція була обгрунтована у попередньому розділі.
Важливо підкреслити, що регулятивні властивості конституційних принципів не можна ототожнювати з регулятивними можливостями норм банківського права, тому що у принципах вони більш абстрактні, але стають матеріальними у нормах. Конституційний рівень регулювання банківських відносин — це регулювання суспільних відносин з більш високих позицій. Хоча Конституція України закріплює принцип-аксіому про те, що конституційні норми — це норми прямої дії, все ж слід мати на увазі, що за допомогою одних лише принципів права не можна у всіх випадках урегулювати конкретні правовідносини. Оригінальною у зв'язку з цим є думка В. М. Семенова, який стверджував, що «принципи регулюють остільки, оскільки регулює само право» [5, 150].
Розглядаючи роль і значення конституційних принципів для розвитку банківського права, важливо уявити їх реальну цінність. Вони дають можливість взаємоузгоджувати елементи банківської структури через механізм правового регулювання. Ще в Законі Української РСР від 3 серпня 1990 р. «Про економічну самостійність Української РСР» визначалось, що «держава на своїй території самостійно організовує банківську справу і грошовий обіг».
У Конституції України закріплено, що «забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави». Текстуально порівнюючи ці принципи, можна помітити, що конституційний рівень формулювання принципу відображає вже більш важливий для держави і суспільства орієнтир розвитку банківської системи та її зв'язок з національною грошовою системою.
Таким чином, поняттям конституційного принципу охоплюються загальнофінансові та специфічно-юридичні засади організації функціонування банківської системи в Україні. Тому можна стверджувати, що конституційні принципи банківського права мають самостійне значення і виступають не тільки як ідеї, вимоги, що висуваються в Основному Законі до банківського права як системи, а й мають регулятивне значення, оскільки сти-
40
мулюють процес банківського правоутворення. Тому доцільно сформулювати поняття «конституційний принцип банківського права».
Під конституційними принципами (засадами) банківського права слід розуміти закріплені прямо (текстуально) або опосередковано в Конституції України відправні ідеї існування банківської системи, які відображають найважливіші риси грошово-кредитної сфери, монетарної функції держави і вирізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальносуспільним значенням у сфері правового регулювання банківсько-кредитних відносин.
Як можна класифікувати конституційні принципи банківського права? Провести консолідацію принципів за певними ознаками — це означає з наукових позицій показати зміст банківського права. Конституційні принципи з наукового погляду поділяються на загальносоціальні (загальні для всіх без винятку галузей права) і спеціально-юридичні (мають значення для окремих галузей права). Уже зазначалось, що принципи спрямовують функціонування правового банківського механізму, який забезпечує обслуговування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, обіг національної валюти, платежі та розрахунки.
Конституційні принципи є необхідною об'єктивною основою для формування безпосередньо регулюючих принципів банківського права у вигляді принципів-відносин. Наприклад, конституційний принцип верховенства Національного банку України у банківсько-кредитній структурі означає, що його відносини з комерційними банками складаються, виходячи з соціально-економічної дійсності, коли об'єктивне право комерційних банків, закріплене у конституційно-правових актах, реалізується залежно від реальної політики Національного банку щодо регулювання випуску банкнот, видачі ліцензій на здійснення банківських операцій тощо.
Відповідно до конституційних принципів досить легко у банківській діяльності виявити відносини, які за певними ознаками потрібно поділяти на: публічні та приватні, матеріальні та процесуальні, регулятивні та охоронні тощо. Вони визначаються характером норм банківського права, яке тісно примикає до цивільного, фінансового, адміністративного та інших галузей правових систем. Ці галузі права теж мають свої спеціально-юридичні принципи, які обумовлюють зміст і спрямованість нормативних систем, регулюючи суспільні відносини шляхом прямого, безпосереднього впливу. Але саме інтегруюча роль конституційних принципів дає змогу встановлювати структурні зв'язки предмета, методу, механізму правового регулювання банківської діяльності, визначати процес банківського правотворення, право-реалізації і правоохорони.
Взагалі потрібно зазначити і пам'ятати, що конституційні принципи банківського права виконують складну і дуже необхідну функцію — поєднання суспільних (державних) і особистих
41
інтересів. Правове регулювання банківської системи як у минулому, так і нині грунтується на важливих загальноправових принципах — диспозитивності і імперативності банківських відносин. Це визначає метод регулювання, предмет правової галузі, форми зв'язків між різними суб'єктами правових відносин — юридичними і фізичними особами. Зазначені загально-правові принципи знайшли своє відображення у конституційних принципах банківського права. Це слід розуміти так, що банківська діяльність охоплює практично всі відносини з грошовим обігом, перетворенням грошей на товар та послуги, забезпеченням мобілізації грошових доходів і заощаджень та перетворення їх на капітал та в багатьох інших сферах грошового і кредитного ринків.
Конституційні принципи містять змістовну сторону банківського права, і тому його специфічні закономірності дістають відображення в юридичних принципах. Звичайно, у подальшому ці принципи деталізуються у банківському законодавстві. При цьому важливо усвідомлювати, що першоджерелом будь-якого правового явища у банківській сфері є конституційні принципи, які стосуються різних сторін організації і функціонування банківської системи і банківської справи. Юридична наука вивчає і вдосконалює їх, а законодавець — Верховна Рада України — своєю волею відображає існуючі в суспільному житті закономірності через конституційні принципи у вигляді нових понять та норм у конституційному праві. Саме такою є реальна картина ролі і місця конституційних принципів у банківському праві, що є своєрідним засобом досягнення мети правового регулювання банківської діяльності.
Отже, розглядаючи конституційні принципи банківського права, важливо класифікувати їх за ознаками загальносоціально-го і спеціально-юридичного значення.
Першу групу ознак — загальносоціальні принципи — становлять такі конституційні засади банківського права: