2.2. Неврахування банком витрат на злиття 30%
2.3. Неврахування можливості змін економічних умов 20%
2.2 Дослідження узагальнюючих показників банківських злиттів та поглинань
Однією з найголовніших проблем вітчизняної банківської системи є активна експансія іноземного капіталу (Див. дод. А).
На відміну від країн Центральної та Східної Європи і Прибалтики, для яких активний прихід іноземного капіталу в банківський сектор почався ще в середині 1990-х, присутність іноземного капіталу в Україні стрімко зросла торік: число банків з іноземним капіталом збільшилося до 23, питома вага сплаченого статутного капіталу банків з іноземним капіталом у сукупному капіталі чинних банків виросла з 13,2 % до 22,4 % (табл. І). У І кварталі поточного року вже укладено нові угоди про купівлю акцій вітчизняних банків: Banca Intesa (Італія) уклав угоду про купівлю 85,42 % акцій Укрсоцбанку, "Credit Agricole S. A." (Франція) — про купівлю 98 % статутного капіталу "Індекс-банку". Очікується, що після завершення усіх оголошених угод питома вага іноземного капіталу підвищиться до 30 %, при цьому під контролем іноземного капіталу перебуватиме 4 банки з першої десятки — АППБ "Аваль" (2-ге місце за обсягом активів), УкрСиббанк (4-те), Укрсоцбанк (5-те) і "Райффайзенбанк Україна" (8-ме).
За інформацією НБУ, найбільші частки в загальній сумі іноземного банківського капіталу, що працює в Україні, належать інвесторам з Австрії (21,2 %), Росії (18,4 %), Польщі (8,8 %) та Нідерландів (8,3 %).
В умовах існування в Україні заборони на відкриття філій іноземних банків основними методами проникнення іноземного капіталу у вітчизняний банківський сектор є купівля повного пакета акцій (як правило, 85—90 %) або портфельна купівля акцій (10—20 %). За першою схемою були продані банки "Ажіо", АППБ "Аваль", "НРБ-Україна", АКБ "Мрія", Укрсоцбанк, "Індекс-банк", за другою відбувся продаж 10 % акцій банку "Форум", 20 % акцій "Мегабанку", 18,9 % акцій "Родовід Банку". Дещо інший підхід (залучення фінансового донора) було обрано при продажу 51 % капіталу УкрСиббанку банківському холдингу BNP Paribas та майже 27 % статутного фонду ВАбанку нідерландському фінансовому холдингу ТВІF Finansial Service, який входить до багатопрофільної ізраїльської ФПГ Каrdan.
Серед основних чинників, які інтенсифікують мотиви входження іноземного капіталу до банківського сектору України, — отримання ринкових переваг за рахунок місткості вітчизняного ринку банківських послуг і перспектив його розширення; приваблива дохідність операцій.
Основний чинник, який прискорює входження іноземного капіталу до банківського сектору України – це можливість отримання іноземними банками ринкових переваг за рахунок(Див. дод. Б, В):
1. Місткості вітчизняного ринку банківських послуг.
2. Перспектив його розширення.
3. Привабливої дохідності операцій.
У відповідь на проблематику капіталізації в умовах сьогодення, ми проаналізували іноземний та вітчизняний досвід і прийшли до висновку, що найкращим вирішенням питання достатності капіталу для вітчизняної банківської установи є банківське злиття.
Шляхом наступних логічних міркувань:
- Іноземний та вітчизняний досвід показує, що переважною формою участі іноземного капіталу на закордонних та вітчизняному ринку є банківські поглинання (відкриття дочірніх банків).
- Проаналізувавши світовий та український досвід, ми прийшли до висновків, про те, які ж позитивні та негативні сторони для вітчизняного банківського сектору несуть в собі іноземні банківські поглинання.
- На основі цього аналізу ми визначили оптимальний рівень участі іноземних банківських поглинань у вітчизняному банківському секторі та визначили головні інструменти регулювання цього рівня.
- Ми розглядаємо законодавство, як недостатньо ефективний засіб регулювання рівня участі іноземних банківських поглинань на вітчизняному банківському ринку, оскільки, в рамках підготовки вступу України до СОТ, вже підписано 32 закони про доступ іноземного банківського капіталу на український банківський ринок, а також беззастережно підписано понад 130 двосторонніх угод про доступ іноземного капіталу на вітчизняні ринки послуг – показник, до якого не дозволила собі наблизитись жодна держава світу.
- Тому ми бачимо стимулювання державою створення банківських об’єднань, як найбільш ефективної міри захисту вітчизняної банківської системи, не забороненої нормативними актами СОТ.
- Проаналізувавши здобутки та втрати від створення вітчизняних банківських об’єднань як на рівні держави, так і на рівні банківських установ, учасників цих об’єднань, ми прийшли до висновку, що найкращою формою банківської консолідації в Україні, враховуючи наші реалії та менталітет, є банківські злиття.
Інструментом ефективного регулювання частки іноземного капіталу на вітчизняному банківському ринку є банківська консолідація.
Найбільш прийнятною та ефективною формою консолідації у вітчизняному банківському секторі є банківські злиття, оскільки ця форма, при розумному підході, може стати міцною платформою для якісного ривку, за рахунок об’єднання банку в єдину потужну силу.
2.3 Передумови для продажу частини акцій ВАТ „Укрексімбанк”
Капітальне злиття серед банків непопулярне. Приводом для занепокоєння банкірів може стати стрімке зростання курсу євро, яке автоматично зменшує розмір їхнього капіталу, виражений у єдиній європейській валюті. Цікаво, що в такий спосіб уникнути проблем з виконанням нових нормативів капіталізації, як реорганізація "з власного бажання", дрібні українські банки, які навіть не виконували нормативів, настійливо відкидали. Винятком можна назвати приєднання київського Інноваційно-промислового банку до харківського Українського банку торговельної співпраці (УБТС) на правах філії (злиття відбудеться на основі бренду "Інпромбанк", а головний офіс єдиного банку міститиметься у Харкові).
Перший заступник голови правління Інпромбанку Дмитро Соболєв, коментуючи злиття банків, зазначав, що проблему низького рівня капіталізації українських банків на нинішньому етапі можна вирішити лише шляхом утворення банківських об’єднань або шляхом об’єднання активів за рахунок злиття. "Враховуючи, що, на жаль, особливості законодавчої бази банківської діяльності в Україні сьогодні роблять економічно недоцільним і фінансово непривабливим створення банківських об’єднань, процедура злиття є оптимальним засобом підвищення капіталізації українських банків", - наголошував Дмитро Соболєв. Задля справедливості варто зазначити, що капітал обох банків і до злиття давав змогу виконати нові нормативи Нацбанку (те саме можна сказати і про інші торішні злиття - приєднання банку "Еталон" до "Авалю" і Народного банку – до Укргазбанку).
Річна фінансова звітність ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” станом на кінець дня 31 грудня 2005 р. складена у тисячах гривень.
Державний експортно-імпортний банк України (далі - Банк) засновано 3 січня 1992 р.відповідно до Указу Президента України. У 2000 р. Банк перетворено у відкрите акціонерне товариство із закріпленням у власності держави 100 відсотків акцій. Упродовж 2006 року розмір статутного капіталу було збільшено на 106 млн.грн. відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 12.05.04 №624 “Деякі питання збільшення статутного капіталу ВАТ “Укрексімбанк” та від 25.08.04 №1105 “Про збільшення статутного капіталу ВАТ “Укрексімбанк”. Статутний капітал Банку збільшено за рахунок чистого прибутку за 2003 рік шляхом випуску акцій у бездокументарній формі на суму 26 млн.грн. та за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом додаткового випуску акцій у бездокументарній формі на 80 млн.грн., із збереженням у власності держави 100 відсотків цих акцій. Станом на 1 січня 2006 року статутний капітал Банку становив 368 млн.гривень.
ВАТ “Укрексімбанк” здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, зокрема Законом України “Про банки і банківську діяльність”, нормативними актами Національного банку України, та у відповідності з ліцензією №2 від 25 грудня 2001 року, наданою Національним банком України.
До мережі Банку станом на 1 січня 2006 р. входить Головний банк, 29 філій та 54 відділення (у т.ч. протягом звітного року відкрито 10 відділень), загальна облікова чисельність працівників склала 3065 осіб і у порівнянні з 01.01.04 збільшилась на 193 особи.
Облікову політику, яка є основою для складання річної фінансової звітності, наведено у примітці 1 Звіту. Змін облікової політики банку протягом 2006 року не відбувалося. Помилок минулих років та пов”язаних з ними коригувань звітності не було. Банк складає окремо річну фінансову звітність Банку та консолідовану річну фінансову звітність, яка включає консолідовані показники діяльності Банку та його дочірнього підприємства “Лізингової компанії “Укрексімлізинг”.
Злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення банку та припинення (ліквідації) окремих видів банківської діяльності протягом звітного року у ВАТ “Укрексімбанк” не було. Обмежень щодо володіння активами у Банку немає (крім основних засобів, переданих в оперативний лізинг (оренду), первісна вартість яких станом на кінець дня 31.12.2005 року
складала 2 470 тис.грн.).
ВАТ “Укрексімбанк” – це універсальний банк, який на першокласному рівні надає своїм клієнтам повний спектр банківських послуг, дотримуючись незмінно високої чистоти та прозорості операцій, обслуговує значну частину розрахунків суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності. Банк стабільно входить до десятки найбільших банків України. Станом на 1 січня 2006г., серед банків України займає: третє місце - за обсягом отриманого прибутку, п'яте – за розміром статутного капіталу і обсягів кредитних вкладень в економіку України, шосте – за рівнем балансового капіталу і чистих активів, сьоме місце - за розміром зобов’язань, коштів клієнтів (суб’єктів господарської діяльності і населення).