№ 38. Форми власності та їх класифікація законодавством України.
Новий ЦК, Конституція визначають приватну, державну, комунальну власність. ЗУ “Про власність” визначає ще й колективну. Приватна власність виникає не тільки тоді, коли майно належить 1 громадянинові, але й тоді, коли мова йде про майно селянського господарства, оскільки вони не мають статусу юридичної особи. Всі форми власності є рівними. Право приватної власності: право власності юридичних осіб; фізичних осіб. Право державної власності: право оперативного управління; повного господарського відання. Право може належати не 1 особі, а декільком (спільна): сумісна (подружжя, селянське господарство); часткова.
№ 39. Поняття зобов’язання, зобов’язального права.
Поняття зобов'язання: в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Ознаки зобов'язань: 1)в зобов'язаннях суб'єкти мають юридична рівне положення - кожний із суб'єктів у зобов'язанні має права та обов'язки і не підпорядкований іншому суб'єкту. 2) переважна більшість зобов'язань за участю громадян виникає з договорів; 3) зміст прав і обов'язків суб'єктів зобов'язань визначається не тільки згідно з вимогами імперативних (обов'язкових) норм цивільного законодавства, а й за розсудом суб'єктів зобов'язання. 4) зобов'язання мають санкції. Для реалізації санкції суб'єкт зобов'язання, чиє право порушено, вправі звернутися з позовом у суд або арбітражний суд. Зобов'язальне право — це система цивільно-правових норм, які на засадах юридичної рівності регулюють майнові відносини в галузі товарообороту(обігу), а також майнові відносини по відшкодуванню заподіяної шкоди за участю організацій і громадян. Норми зобов'язального права є важливою і найбільш значною частиною цивільного законодавства. Зобов'язальне право має загальну і особливу частини. Загальна частина містить норми, які передбачають правила, що поширюються на всі зобов'язання: норми про поняття і підстави виникнення зобов'язань, виконання зобов'язань, про відповідальність суб'єктів за порушення зобов'язань та припинення зобов'язань. Особлива частина зобов'язального права містить норми, які регулюють окремі види зобов'язань.
№ 40. Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності.
Цивільно правова відповідальність може бути повна, обмежена і підвищена. За загальним правилом, цивільне законодавство передбачає обов'язок боржника (заподіювана) перед кредитором (потерпілим) відшкодувати збитки у повному обсязі. Це стосується як витрат, що зроблені кредитором, втрати або пошкодження його майна, так і не одержаних кредитором доходів, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником. Шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Відповідальність у цих випадках вважається повною. По окремих видах зобов'язань законодавством може бути встановлена обмежена відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (капітальне будівництво, перевезення, проектні роботи, постачання газом...). Це означає, що за порушення обов'язку сплачується лише неустойка, а збитки не відшкодовуються, або хоч і відшкодовуються, але не в повному обсязі. Також законом чи іншими правовими актами може встановлюватися підвищена відповідальність за порушення цивільних прав та обов'язків (розмір відшкодування більше вартості майна).
№ 41. Захист авторських прав.
Захист інтересів автора та його правонаступників в Україні і за кордоном здійснює Державне агентство України з авторських і суміжних прав, яке наділене широкими повноваженнями (захищає інтереси авторів у взаємовідносинах з видавництвами, збирає від усіх видовищних підприємств винагороду за публічне виконання творів на території України і за кордоном та виплачує її авторам чи їх правонаступникам, тощо). Представники ДААСП України виступають у суді від імені авторів та їхніх правонаступників у позовах, що випливають з авторського права. Закон чітко визначає, що є порушенням авторського права і суміжних прав: — будь-яке відтворення, розповсюдження та інше використання, а також ввезення в Україну без дозволу осіб, які мають авторське право чи суміжні права, примірників творів, фонограм, програм мовлення; — ввезення на територію України примірників творів і фонограм, які в Україні охороняються, із країн, де ці твори і фонограми не охороняються. У разі порушення авторського права і суміжних прав суд може постановити рішення чи ухвалу про заборону випуску твору, його виконання, розповсюдження; про вилучення всіх примірників твору або фонограм та обладнання для їх виготовлення. У разі порушення авторського права і суміжних прав потерпілі мають право вимагати: — відшкодування збитків, завданих порушенням, у тому числі втраченої вигоди; — вилучення та спрямування на їх користь прибутків порушника, одержаних ним у результаті порушення авторського права і суміжних прав, замість відшкодування збитків; — виплати компенсації замість відшкодування збитків чи стягнення прибутків. Остаточну суму визначає суд. Крім зазначених санкцій суд чи арбітражний суд за порушення авторського права або суміжних прав стягує з порушника штраф в розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача. Потерпілі мають також право вимагати відшкодування моральної шкоди в розмірі, що визначається судом.
№ 42. Зміст правоздатності громадян.
Цивільна правоздатність має свій зміст - сукупність цивільних прав і обов'язків, що може мати особа відповідно до діючого цивільного законодавства. Зміст цивільної правоздатності визначається потребами економічного і соціального розвитку. Цивільна правоздатність визначається однаковою мірою за всіма громадянами незалежно від віку, стану здоровя... Виникає з моменту народження. Під змістом розуміють перелік цивільних прав і обов’язків, які можуть належати громадянинові на підставі ЦК, ЗУ “Про власність”... Допускається 2 види обмеження правоздатності: 1) добровільне (громадянин стає ченцем); 2) примусове – допускається лише у випадках чітко зазначених в законі: а) випадки, передбачені у законі (позбавлення волі); б) застосовується компетентними органами (суд, начальник органу ВС, органи охорони здоров’я); в) є реакцією на протиправну поведінку; г) не перевищує строків, передбачених законом; д) виконується під контролем спеціальних державних органів.
№ 43. Угоди, при укладенні яких мали місце пороки волі учасників цих угод.
Угода, укладена внаслідок обману, насильства погрози, злочинної угоди представника однієї сторони з іншою стороною, а також угода, що громадянин був змушений учинити на вкрай невигідних для себе умовах у наслідок збігу важких обставин, може бути визнана недійсною по позову потерпілого або по позову державної чи громадської організації (заперечні угоди). Якщо угода визнана недійсної по одному з зазначених основ, то потерпілому повертається іншою стороною отримане по угоді, а при неможливості повернення отриманого в натурі - його вартість у грошах. Майно, отримане по угоді потерпілим від іншої сторони, звертається в доход держави, при неможливості стягнення в натурі - стягується вартість. Крім того, потерпілому відшкодовуються іншою стороною понесені ними витрати, втрату чи ушкодження його майна. Юридичні наслідки - одностороняя реституція, відновлення однієї сторони в первісне положення; винна сторона на одержання майна назад права не має, воно стягується в доход держави так само як і майно яке вона зобов'язалася передати по угоді.
№ 44. Поняття цивільної правоздатності.
Цивільна правоздатність має свій зміст - сукупність цивільних прав і обов'язків, що може мати особа відповідно до діючого цивільного законодавства. Зміст цивільної правоздатності визначається потребами економічного і соціального розвитку. Цивільна правоздатність визначається однаковою мірою за всіма громадянами незалежно від віку, стану здоровя... Виникає з моменту народження. Під змістом розуміють перелік цивільних прав і обов’язків, які можуть належати громадянинові на підставі ЦК, ЗУ “Про власність”... Допускається 2 види обмеження правоздатності: 1) добровільне (громадянин стає ченцем); 2) примусове – допускається лише у випадках чітко зазначених в законі: а) випадки, передбачені у законі (позбавлення волі); б) застосовується компетентними органами (суд, начальник органу ВС, органи охорони здоров’я); в) є реакцією на протиправну поведінку; г) не перевищує строків, передбачених законом; д) виконується під контролем спеціальних державних органів.