а) з припиненням забезпечувального зобов’язання;
б) у разі загибелі заставленого майна;
в) з придбанням заставодержателем права власності на заставлене майно;
г) У разі примусового продажу заставленого майна
Застава як засіб забезпечення зобов’язання застосовується у відносинах між громадянами,між громадянами і організаціями,а також між організаціями.Найчастіше застава застосовується у діяльності ломбардів та банків.[5]
Крім розглянутих способів забезпечення виконання зобов’язань існють ще такі способи як утримання і банківська гарантія, які, поки що, не знайшли у нас законодавчого закріплення.Мені здається немає необхідності дедально розглядати ці інститути, так як вищеописаних способів забезпечення виконання зобов’язань достатньо для правильного розуміння інституту забезпечення виконання зобов’язань вцілому.
Глава II. Неустойкаякспосібзабезпеченнявиконаннязобов’язань.
1.Поняттятафункціїнеустойки.
Починаючирозглядатипитанняпропоняттянеустойкиминеможемонезвернутиувагинахарактерністьтавиразністьсамогонайменуванняцьогоінститутунеустойкою, танезупинитися, хочабкоротко, напоходженніцьогонайменування, щовстановилосьщевперіодіснуваннядавньоруськогоправаіміцнозбереглосьвнашомуукраїнськомуправі. Вважають, щотерміннеустойкапоходитьвіддієслів “стоять” і “устоять”, яківрядіпам’ятниківдавньоруськогоправанаділялисьдвомазначеннями, асаме: по-перше, яккатегоріяфізичноїстабільності, наприклад, уфразі “устоялнаногах”; по-друге, урозуміннівірностісвоїйобіцянці, вірностіданомуслову; наприклад, вислів “устоятьнаслове” означаєвиконатидануобіцянку. Узв’язкузцимдругимзмістомдієслова “устоять” іменник, щоутворивсявідтогожкорня, асаме, слово “устойка” означаєвиконанняобіцянки. Приприєднаннідоцихслівзаперечення (“неустоять”, “неустойка”), словаозначають, щотой, хтодавобіцянкуїїневиконав, аякщоцяобіцянканосилаправовийхарактер, –невиконавприйнятогонасебезобов’язання. Зісловом “неустойка” уцьомуостанньомузначенні (невиконаннячиненалежневиконанняприйнятогонасебезобов’язання) минеодноразовозустрічаємосьвюридичнихактах минулого (договорах, записах, грамотахіт.п.). Слово “неустойка” вживалидляпозначенняфактуневиконання (чиненалежноговиконання) боржникомприйнятогонасебезобов’язання, заякеневиконанняборжникнесеневигіднідляньогоправовінаслідки, наприклад, обов’язоксплатитикредиторувказанувдоговоріпевнусумугрошей. Інакшекажучи, “неустойка” означаєлишесамунесправністьборжникаувиконаннізобов’язання, анетіправовінаслідки, якіповиннінастатидляборжникаузв’язкузцієюприпущеноюнесправністю. Нарівнізцим, зпочатку 18 століття, мипочинаємозустрічативзаконодавчихактахзісловом “неустойка”, щовживаєтьсязаконодавцемвженедляпозначеннятількифактуневиконаннячиненалежноговиконання, адляпозначеннясамихправовихнаслідків, настанняякихвикликанефактомневиконаннячиненалежноговиконаннязобов’язання.
Тимсамимслово “неустойка” отримуєтойзміст, якийзнайомийнамтепер, колислово “неустойка” якюридичнийтермінодночаснопідкреслюєпрямийзв’язокправовогоінституту, щонимпозначається, зфактомнесправностіборжникаувиконанніприйнятогонасебезобов’язанняівказуєнаосновнийхарактерізмістцьогоінституту, асаме - якнаправовийнаслідокцієїнесправності.[6]
“Неустойкою (штрафом, пенею) визнаєтьсявизначеназакономабодоговоромгрошовасума, якуборжникповиненсплатитикредиторовівразіневиконанняабоненалежноговиконаннязобов'язання, зокремавразіпростроченнявиконання” - такевизначеннянеустойкиданевст. 179 ЦивільногокодексуУкраїни. Незупиняючисьтутнадетальномуаналізіцьоговизначення, ябхотіввикористатицевизначеннятількидлятого, щобнайогоосновідатизагальнуправовухарактеристикунеустойки, асаме, підкреслитидвавластивихнеустойцімомента: їїзабезпечувальнуідодаткову (акцесорну) природу.
Першиймоментвиражаєтьсяутому, щоосновнаправовафункція, якувиконуєнеустойка, полягаєвукріпленнізобов’язальнихвідносиншляхомзабезпеченняінтересукредиторапозобов’язанню, тобтоналежногойомуправавимоги. Цейінтерескредитора, щозабезпечуєтьсянеустойкою, можепроявлятисьабоувиконанніборжникомпокладенихнаньогообов’язків, абоупокриттітихзбитків, якіможепонестикредиторвнаслідокневиконаннячиненалежноговиконанняборжникомцихобов’язків. Забезпеченняцьогоінтересудосягаєтьсяспонуканнямборжникадовиконаннясвоїхобов’язків, шляхомзагрозиплатежунеустойки, априїхневиконаннічиненалежномувиконаннінеустойкаслугуєпокриттямзбитків, щовиниклицимневиконаннямчиненалежнимвиконанням. ЗаслуговуєнаувагудумкаГ.Ф. Шершеневича, щодоцієїфункціїнеустойки: “Неустойкамаєдвоякезначення, якаєнетількиспособомзабезпеченнязобов’язання, алеіспособомвизначитирозмірвинагородизавідступвідзобов’язання. Неустойкамаєнаувазічи 1) спонукатиборжникадовиконаннязобов’язання, якбулозазначеновищечи 2) встановитипопередньорозмірспричиненоїневиконаннямшкоди, особливоколиєускладненняпридоведенніїївеличини (відшкодуваннязбитків). Відповіднодоподвійногосвогопризначення, неустойкамаєдвоякогородунаслідки: абоускладнюєтьсязобов’язальневідношення, шляхомтого, щонезвільнюючиборжникавідосновногообов’язку, покладаєнаньогощеновийтягар; абожзмінюєпопереднєзобов’язальневідношення, перетворюючийоговнове, альтернативне, всилуякогоборжникможеабовиконатиобумовленудіючизаплатитипевнусумугрошей.”[7]
Нашезаконодавстворозумієнеустойку, якзагальнеправило, впершомуйогозначенні. ЦивільнийкодексУкраїнивизначаєнеустойку, насамперед, якодинізшляхівзахистуцивільнихправ, якийвідповіднодост. 6 ЦКУздійснюється, зокрема, шляхомстягненнязпорушниканеустойки (штраф). Вбачаючивнеустойцілишесанкцію. Томузаконодавецьвідноситьїїтакождоодногозвидівзабезпеченнявиконанняцивільно-правовихзобов’язань (ст. 178 ЦКУкраїни).
Неустойкоюможезабезпечуватисьбудь-якецивільнезобов’язаннявгосподарськихправовідносинах, незалежновідпідставїхвиникнення (ст. 4 ЦКУкраїни). Згіднозч. 2 ст. 179 цьогокодексунеустойкоюможезабезпечуватисялишедійснавимога, атомуїїзастосуванняєможливимлишеприпред’явленнітакоївимоги.
Другиймомент, асаме, акцесорнийхарактернеустойкибезпосередньовитікаєзпершогомоменту. Дійсно, якщоосновнамета, функціянеустойкиполягаєвтомущо, воназабезпечуєінтерескредиторапозобов’язанню, тонеустойкаможливалишетамітількитам, деіснуєяке-небудьзобов’язання, щоможебутизабезпечене, деіснуєправокредиторанавимогу, щоналежитьйомувсилузобов’язання. Отже, неустойказавждипередбачаєіснуванняякого-небудьзобов’язання, якенеюізабезпечується. Цейдодатковийхарактернеустойкиотримуєсвійпрояв, зособливоюрельєфністюсаме, хочабутому, щозоглядунатакузалежністьнеустойкивідголовногозобов’язаннянедійсністьостанньогонеминучепризводитьдонедійсностінеустойки.
Дляпозначеннязобов’язаньнеустойки, щоносятьакцесорнийповідношеннюдоосновногозобов’язанняхарактер, взаконодавствівикористовуютьсярізноманітнітерміни. Воднихвипадкахмовайдепроштраф, віншихпропеню, втретіхпронеустойкуувузькомурозумінніцьогослова. Внауковійлітературібагаторазовоздійснювалисьспробирозмежувати поняття неустойки, пені і штрафу, алевонидоуспіхунепривели. Розбіжності, здається, немаєлишевтому, щопеня–цетакийвиднеустоєчногозобов’язання, яказастосовуєтьсязаневиконаннязобов’язаннявстрок. ТутдоречнопроцитуватиА.В. Венедиктова, якийзазначає, щопроведенняскільки-небудьвизначеногорозмежуванняміжнеустойкоюіпенею, зодноїсторони, ізштрафом, зіншої, “єважказадачаівтойжечас, самезпрактичноїточкизорупозбавленаособливогозначення”[8]
2. Форминеустойки.
Вцивільнимправірозрізняютьдвіформинеустойки: штрафіпеня. Неустойкаможеобчислюватисьякпевнагрошовасума, щостягуєтьсяувідповідностіззакономчидоговоромзісторони, щоневиконалачиненалежнимчиномвиконалапокладененанеїзобов’язання, ітодівонаназиваєтьсяштрафом. Неустойкаякгрошовасума, щостягуєтьсяувідповідностіззакономчидоговоромзакожнийденьпрострочкивиконанняосновногозобов’язанняпротягомвизначеногочасучибезобмеженнявчасі, називаєтьсяпенею.
Деякіправовіакти (якправило, підзаконногохарактеру), визначаютьнеустойку, яксамостійнийспосібзахистуцивільнихправізабезпеченнявиконанняцивільно-правовихзобов’язань. Так, п. 57 Положенняпропоставкипродукціївиробничо-технічногопризначенняпередбачаєстягненнянеустойки, анепенічиштрафу. Такапозиціявбачаєтьсянадуманою, оскількиштрафіпеняєдостатнімидляреалізаціїфункційнеустойки.
Якпеня, такіштрафможеобчислюватисьувідсотковомувідношенні, абоутвердійставці. Причому, ст. 179 ЦКпередбачаєтількигрошовуформунеустойки. УпроектіЦКУкраїнипередбачаеться, щонеустойкоюможебути “встановленаудоговорімайновацінність”.
3. Видинеустойки
Залежновідспіввідношенняправанастягненнянеустойкизправомнавідшкодуваннязбитківрозрізняютьчотиривидинеустойки. Вукраїнськомузаконодавствіцезнайшлозакріпленнявст. ст. 204, 253, 356 ЦКУкраїни. Отже, виділяють:
–залікову, щоневиключаєправавимагативідшкодуваннязбитків, аленевповномуоб’ємі, алишевчастині, непокритійнеустойкою (ст. 356 ЦКУкраїни);
–штрафнуабокумулятивну, приякійзбиткиможутьбутистягнутівповнійсуміпонаднеустойку (ст. 253 ЦКУкраїни);
–альтернативну, колиповиборукредитораможутьбутистягнутіабонеустойка, абозбитки;
–виключну, колидопускаєтьсястягненнятількинеустойки (ч. 2 ст. 204 ЦКУкраїни).
Залікованеустойказастосовуєтьсявусіхвипадках, якщозакономчидоговоромнепередбаченоіншихвидівнеустойки.
4. Шляхивстановленнянеустойки.