Вступ 3
І. Сутність споживчого кредиту 5
1.1.Класифікація споживчого кредиту 8
1.2.Процентні ставки по споживчих кредитах і фактори які їх визначають 18
1.3.Кредитний “скоринг” на прикладі українських
і зарубіжних банків 24
ІІ. Умови та порядок надання споживчого кредиту на
прикладі ЧФ КБ“Приватбанк” та ЧФ АТ “Укрінбанк” 35
2.1.Аналіз кредитоспроможності приватних осіб 35
2.2.Документальне оформлення споживчого кредиту 49
2.3.Забезпечення споживчого кредиту 52
2.4. Бухгалтерські операції при наданні споживчих
кредитів 67
2.5.Тенденції розвитку в споживчого кредитування
(перспектива розвитку) в Україні 76
Висновки 81
Література 83
Додатки 86
ВСТУП
Діяльність українських комерційних банків нині зосереджено переважно на роботі з юридичними особами. Це явище тимчасове. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатимуть, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.
У кредитуванні споживчих потреб людей беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки. Наприклад, у Франції ¼ споживчого кредиту надається банками і ¾ – спеціалізованими кредитними установами. Але оскільки останні отримують необхідні їм кошти в більшій мірі за рахунок банківських позик, то фактично 90% всієї суми споживчого кредиту надається банками.
Споживчий кредит – це кредит, який дає:
· можливість отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чикати, або ж які були б недоступні для отримання;
· гнучкість: робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки;
· безпеку: коли людина купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками.
· допомогу: споживчий кредит дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати (ремонт автомобіля після аварії тощо).
Але споживчий кредит має і свої недоліки, які слід враховувати:
1. Іноді кредитні рахунки створюють оману багатства і це призводить до надмірних витрат і згодом по мірі накопичення боргів часто виникають труднощі, щодо щомісячних платежів.
2. Як правило, покупки в кредит обходяться дорожче, ніж при оплаті готівкою. Це відбувається тому, що при купівлі товару в кредит ціна на товар часто трохи вища, ніж при оплаті готівкою, а також до неї слід добавити процент за користування кредитом.
Предметом роботи є теоретичне та практичне дослідження надання українськими та зарубіжними банками споживчого кредиту. Основною метою роботи є вивчення чинної методології споживчого кредитування та викладення перспектив розвитку даного виду кредиту на Україні.
Основним завданням роботи є вивчення особливостей, переваг та недоліків споживчого кредиту в Україні та методів його удосконалення.
"Кредит – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання"[3-, с.1].
"Споживчий кредит – кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору"[3-, с.5].
В усіх країнах споживчий кредит виступає системою грошових відносин, пов'язаною з тимчасовим перерозподілом вільних коштів юридичних і фізичних осіб.
Споживчий кредит набрав найбільшого розвитку в умовах загальної кризи капіталізму (головним чином після 2-ї світової війни 1939 – 1945) в зв’язку з різким посиленням невідповідності між ростом виробництва та обмеженістю платоспроможного попиту населення .
В країнах з розвинутою ринковою економікою споживчий кредит, як зручна і вигідна форма обслуговування населення, відіграє велику роль в економіці. Тому він активно регулюється з боку держави. Регулювання здійснюється як на рівні надання кредиту, так і на рівні його використання і виражається або в заохочуванні кредитування кінцевого споживача через процентну ставку, термін кредиту, первісна участь власними коштами в кредитній операції, або ж в більш жорсткому режимі кредитування.
Кредит в економіці країни виконує такі функції:
1. Розширює ринок збуту товарів;
2. Прискорює процес реалізації товарів і отримання прибутку;
3. Стимулює ефективність праці;
4. Забезпечує скорочення витрат обігу:
- пов’язаних з обігом грошей;
- пов’язаних з обігом товарів.
Кредит має велике значення в скороченні витрат, пов’язаних з обігом товарів та металевих грошей. Завдяки тому, що споживчий кредит прискорює реалізацію товарів, скорочуються витрати на пакування та зберігання товару. Економія ж на витратах обігу металевих грошей досягається:
- розвитком системи безготівкових розрахунків. На основі розвитку кредитів і банків з’являються можливості проведення розрахунків без участі наявних грошей шляхом переводу грошових коштів з рахунку позичальника на рахунок кредитора;
- збільшення швидкості обігу коштів. За допомогою кредиту вільні грошові кошти і заощадження розміщуються їх власниками в банки, а останні шляхом надання кредитів пускають їх обіг. Обіг коштів прискорюється також тим, що купівля товарів в кредит виключає необхідність попередньо накопичувати коштів, а борг може оплачуватися зразу ж після отримання доходу. Таким чином кредит і кредитна система зводять до мінімуму резерв коштів як купівельного і платіжного засобів у кожної окремої фізичної і юридичної особи;
- заміною металевих коштів кредитними–банкнотами. По мірі того, як з розвивається кредит і банки, металеві гроші все більш заміщуються кредитними грошима, забезпечуючи велику економію на витратах які пов'язані з обігом грошей. Починаючи з першої світової війни, в більшості капіталістичних країн, а з періоду світової економічної кризи 1929 – 1933р.р. в усіх країнах металеві гроші перестали виконувати функції засобів обігу і платежу.
Споживчий кредит стимулює ефективність праці. Отримуючи заробітну плату, яка є недостатньою для купівлі за готівковий розрахунок ряду товарів, вчасності товарів тривалого споживання, людина має можливість купувати дані товари в кредит або брати кредит під їх купівлю. Згодом, кошти за ці товари повинні бути виплачені, тому кожний, хто взяв в кредит, намагається протриматись на соєму робочому місці як можна довше, тобто на більш довгий проміжок часу.
Отже, споживчий кредит прискорює реалізацію товарів широкого вжитку і побутових послуг, збільшує платоспроможний попит населення, підвищує його життєвий рівень.
"Суб’єктами кредитування є фізичні особи. У ролі кредиторів виступають комерційні банки, ощадні каси й асоціації, ломбарди, кредитні спілки, підприємства й організації. Між банками і населенням може існувати посередник, наприклад торговельна організація"[16, с. 158 ].
"Об’єкти кредитування – це затрати, пов’язані із задоволенням потреб населення для купівлі товарів в особисту власність, а також затрати інвестиційного характеру на будівництво і підтримку нерухомості"[16, с. 158].
1.1. КЛАСИФІКАЦІЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ
Згідно Положення Національного банку України “Про кредитування” №246 від 28.09. 1995р., комерційні банки надають своїм клієнтам різні види кредитів, які можна класифікувати за наступними ознаками.
За сроками використання:
· короткострокові – терміном до 1-го року;
· середньострокові – терміном до 3-х років;
· довгострокові – терміном більше 3-х років.
Необхідно окремо відмітити срок кредитування – “До запитання”. Такий срок має на увазі, що позичальник повинен повернути кредит наданий банком на протязі 7 днів з дня письмового повідомлення його кредитором.
По забезпеченню:
· забезпеченні заставою (майновими правами, майном, цінними паперами);
· з іншим забезпеченням (гарантією фізичних, юридичних осіб або страхової компанії);
· бланкові.Бланковий кредит надається банком тільки в межах існуючих власних засобів (без застави майна або інших видів забезпечення – тільки під зобов`язання повернути кредит) з розрахунку підвищеної процентної ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту та перевіриний авторитет в банківських колах.
За ступенем ризику:
· стандартні кредити;
· нестандартні кредити;
· сумнівні;
· небезпечні;
· безнадійні.
За способом надання:
· одноразові – однією повною сумою, яка передбачена кредитним договором;
· у вигляді кредитної лінії – декількома частинами, загальна сума яких не перевищує суму договору;
· у вигляді відновлювальної кредитної лінії – клієнт може неодноразово брати і погашати будь-які суми за умови, що сальдо по судному рахунку не перевищить ліміту, який обумовлено в кредитному договорі. Клієнтами по даній формі кредитування можуть виступати фізичні особи з стабільним графіком надходження доходів (в першу чергу працівникам банку). Список клієнтів, які не є працівниками банку затверджується кредитним комітетом. Суму ліміту вираховують як ½ від сукупного доходу, який отримує позичальник (заробітна плата, премії, інші виплати) за останні три місяці.
Грошові споживчі кредити за термінами погашення класифікуються на: