Добрива (стр. 1 из 3)

Міністерство науки та освіти України

середня загальноосвітна школа № 16

Творча робота

на тему:

Добрива

Виконала:

Шмілько Христина

8-В клас

Дніпропетровськ

2003

ПЛАН

1.

Уведення 3

2.

Зміст живильних речовин у ґрунтах 4

3.

Добрива 6

Список використовуваної літератури 12

1. Уведення

Харчування - це основа життя будь-якого живого організму, у тому числі й рослин. Поза харчуванням не можна зрозуміти сутність процесів росту і розвитку.

З погляду практичного рослинництва найважливішим засобом поліпшення харчування сільськогосподарських культур є раніше застосування органічних і мінеральних добрив. Ріст рослинної продукції визначається безліччю факторів, серед яких ведуча роль усе-таки належить добривам і особливо мінеральним, виробництво яких нарощує високі темпи.

Ґрунт є основним джерелом забезпечення сільськогосподарських культур живильними речовинами. Однак у сучасних умовах безупинної інтенсифікації сільськогосподарського виробництва для щорічного вирощування високих врожаїв із продукцією гарної якості досить часто виявляється недостатнім та кількість живильних речовин, що надходить у рослини з органічної речовини і важкорозчинних мінеральних з'єднань ґрунту в результаті діяльності мікроорганізмів і кореневої системи рослин. Особливо це відноситься до Нечорноземної зони, де дерено-підзолисті ґрунти з низьким рівнем окультуреності займають близько 51% площі. Для ґрунтів цієї зони характерно, як правило, тимчасове чи тривале надлишкове зволоження. Переважними несприятливими ознаками дерено-підзолистих ґрунтів є погані фізично властивості, підвищена кислотність (РН у КС1 менше 5) і низький зміст органічної речовини - від 1 до 2,5%. Для них характерна також слабка забезпеченість елементами мінерального харчування для рослин - азоту, фосфору і калію, багатьох мікроелементів; нерідко (у різновидах легкого механічного складу) невеликий зміст також магнію і кальцію.

Ґрунту Нечорноземної зони, особливо підзолисті, гостро мають потребу у вапнуванні і систематичному внесенні мінеральних добрив. У зв'язку з цим для сільського господарства зони передбачено поставити 120 млн. Т мінеральних добрив у стандартних туках. Таким чином, на гектар ріллі прийдеться 126 кг живильних речовин.

2. Зміст живильних речовин у ґрунтах

Запаси живильних речовин у ґрунтах у багато разів перевищують потреба в них рослин. Однак велика частина з представлена недоступними для рослин з'єднаннями. Валовий зміст живильних речовин в орному шарі різних ґрунтів неоднаково.

Зміст азоту (N) коливається від 0,07% до 0:5%. Ґрунтовий азот знаходиться в основному в недоступній для рослин органічній формі. На долю мінерального азоту приходиться тільки 1-2% его загальної кількості. Під впливом мікробіологічних процесів органічні форми азоту переводяться в доступні для рослин мінеральні форми.

Зміст фосфору (Р2ПРО5) у багатьох ґрунтах складає 0,03-0,25%. Біля половини його знаходиться в мінеральній формі, а половина - у формі органічних сполук. У слабко окультурених торф'яних ґрунтах на фосфор в органічній формі приходиться до 70%. Деяка кількість його міститься в поглиненому ґрунтовими колоїдами стані. Значна частина мінеральних форм фосфору в кислих підзолистих ґрунтах і червоноземах знаходиться у важкодоступних для рослин фосфатах заліза й алюмінію. У нейтральних ґрунтах, наприклад у чорноземах, мінеральний фосфор представлений більш доступними для рослин фосфатами кальцію і магнію.

На частку калію (ДО2ПРО) у ґрунті приходиться 0,6-3% маси ґрунту. Більше калію міститься в глинистих і суглинних ґрунтах, а в ґрунтах легкого механічного складу (піщаних і супіщаних) його значно менше. Кількість обмінного калію в орному шарі складає, кг/га: у підзолистих ґрунтах - 150-300, чорноземах - 400-900, сіроземах - 600-1500. На відміну від азоту і фосфору калій не утворить у рослинах міцні органічні комплекси. Тому кількість його в органічній речовині ґрунту незначно.

Кальцію (СаО) у ґрунтах близько 0,2-2% і більш від їхньої маси. Він представлений силікатами, карбонатами, гіпсом, фосфатами й іншими з'єднаннями. Частина кальцію знаходиться в поглиненому стані. Найбільш багаті обмінним кальцієм чорноземи (близько 40 мекв). Найменша кількість його зустрічається в підзолистих ґрунтах (5-8 мекв), що зв'язано з їхньою кислотністю. Вапнуванням не тільки зміщається реакція ґрунту, але і поліпшується харчування рослин кальцієм.

Зміст магнію (Mg) складає 0,4-4% і більш від маси ґрунту і залежить від складу материнської породи. У ґрунтах, що утворилися на суглинках і глинах, більше магнію, чим у ґрунтах, що виникли на пісках.

Близько 90-95% магнію в ґрунті входить до складу різних мінералів, головним чином силікатів і алюмосилікатів, що важко розчиняються у воді, що тому міститься в них магній не може бути безпосередньо використаний рослинами. Близько 5-10% магнію знаходиться в поглиненому (обмінному) стані. Обмінний магній. Як і обмінний калій, відіграє найважливішу роль у харчуванні рослин, поповнюючи кількість магнію в ґрунтовому розчині в міру споживання його рослинами. Незначна частина магнію в ґрунті зустрічається у формі органічних речовин, після розкладання яких він стає доступним для рослин.

Найбільш багаті магнієм чорноземи, каштанові ґрунти і сіроземи. Менше магнію в піщаних, супіщаних і деяких торф'яних ґрунтах.

Зміст сірки (SO3) коливається від 0,1 до 0,5% маси ґрунту. Сірка в ґрунті представлений органічними сполуками (80-90%), де вона знаходиться у відновленій формі, і мінеральними з'єднаннями з кальцієм, залізом, калієм, натрієм (10-20), що є джерелом харчування рослин. Процес окислювання сірки, що входить до складу гумусу й органічних залишків, відбувається під впливом аеробних бактерій (сульфофікація).

У більшості ґрунтів кількість сірки досить для рослин, однак у малогумусних підзолистих піщаних ґрунтах її небагато, тому сульфатні форми добрив тут більш ефективні, чим хлорідні. Сірку в ґрунт вносять також з органічними добривами, із простим суперфосфатом.

Зміст заліза (Fe2O3) у ґрунтах коливається від 1-11%. У легенях під механічному складу ґрунтах його менше, ніж у важких.

Залізо в ґрунті знаходиться у формі фероалюмосилікатів, окису і закису заліза і їх гідратів. Недолік заліза для рослин густо виявляється на карбонатних чи надто вапнованих ґрунтах, де воно знаходиться у важкодоступному стані.

3. Добрива

Добрива - це неорганічні й органічні речовини, застосовувані в сільському господарстві і рибальстві для підвищення врожайності культурних рослин і рибопродуктивності ставків. Вони бувають: мінеральні (чи хімічні), органічні і бактеріальні (штучне внесення мікроорганізмів з метою підвищення родючості ґрунтів).

4.1. Мінеральні добрива, добуті з чи надр промислово отримані хімічні сполуки, містять основні елементи харчування (азот, фосфор, калій) і важливі для життєдіяльності мікроелементи (мідь, бор, марганець і ін.).

Мінеральні добрива підрозділяють на прості (одинарні, однобічні, однокомпонентні) і комплексні. Прості мінеральні добрива містять тільки одні з головних елементів харчування. До них відносяться азотні, фосфорні, калійні добрива і мікродобрива. Комплексні добрива містять не менш двох головних живильних елементів. У свою чергу, комплексні мінеральні добрива поділяють на складні, складні-змішані і змішані.

Азотні добрива. Виробництво азотних добрив базується не синтезі аміаку з молекулярного азоту і водню. Азот одержують з повітря, а водень із природного газу, нафтових і коксових газів. Азотні добрива являють собою білий чи жовтуватий кристалічний порошок (крім ціанаміду калію і рідких добрив), добре розчинні у воді, чи не поглинаються слабко поглинаються ґрунтом. Тому азотні добрива легко вимиваються, що обмежує їхнє застосування восени як основне добриво. Більшість з них володіє високої гігроскопічністю і вимагає особливого упакування і збереження. У таблиці №1 приведені дані про склад із властивостях основних азотних добрив.

По випуску і використанню в сільському господарстві найголовніші з цієї групи - аміачна селітра і сечовина, що складають близько 60% всіх азотних добрив.

Азотні добрива використовують під усі сільськогосподарські культури.

Таблиця №1

Добриво	Хімічний склад	Зміст азоту, %	Форма азоту	Вплив на ґрунт	Гігроско-пічність
Натрієва Селітра	NaNO3	Не менш 16	Нітратна	Підщелачиває	Слабка
Аміачна селітра	NH4NO3	34	Нітратна і амонійна	Підкисляє	Дуже сильна
Кальцієва селітра	Ca(NO3)2	Не менш 17,5	Нітратна	Підщелачиває	Дуже сильна
Аміак рідкий	NH3	82	Амонійна	Підкисляє	Дуже сильна