Преса Православної Церкви Волині зберігає традиції проблемно-тематичної концепції православних видань краю за весь досліджуваний період (1867–2006 рр.). Хоча фіксуємо зміщення акцентів: офіційна інформація відходить на другий план, а перевага надається висвітленню морально-суспільної, церковно-богословської проблематики, церковних подій місцевого значення. Проблематика сучасної преси Православної Церкви Волині розширюється, урізноманітнюється, з’являються нові аспекти уже відомих тем, але незмінною залишається концепція православної преси, пов’язана із висвітленням морально-етичних засад християнства, їх обґрунтуванням, і тлумаченням.
Четвертий підрозділ «Жанрова палітра видань» присвячено характеристиці жанрової специфіки волинської православної преси 1867–2006 рр. З’ясовано, що висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах православної преси потребує використання тих жанрів, які повною мірою забезпечать доступність, зрозумілість написаного та дадуть змогу донести до читача основи християнського вчення. Виявлено, що існує пряма залежність тематики публікацій від їх жанрів і навпаки. Церква як один із центрів комунікації, намагалася донести до аудиторії основи християнського віровчення. Тому духівництво у своїй практиці використовувало ті жанрові форми, які максимально надавали можливість переконувати паству в істинності висловленого, тлумачити закони Церкви, концепти моралі, поширювати етичні принципи тощо.
Специфіка церковної преси періоду незалежності України відзначається використанням жанрів журналістських (інформаційних – замітка, звіт, хроніка, інтерв’ю, бесіда, розмова; аналітичних – стаття, огляд, лист, звернення та ін.; художньо-публіцистичних – історичні нариси, зарисовки); художньої літератури (вірш, оповідання, переказ, легенда, пісня, щоденник, виписки, цитати, некролог, відгук тощо) та жанрів, які варто виокремити в окрему групу основних жанрів релігійної комунікації (молитва, проповідь, слово, притча, повчання, послання, промова).
У Висновках узагальнено результати проведеного дослідження.
1. При вивченні преси Православної Церкви Волині нагромаджено масив наукових праць, які торкаються різних аспектів проблеми дослідження. Однак не акцентується увага на висвітленні морально-етичної проблематики. Визначити історичний контекст розвитку православної преси Волині видалося можливим на основі опрацьованої та систематизованої нами джерельної бази дослідження, що дозволила простежити, вивчити і відтворити ті аспекти представленої теми, які не знайшли належного висвітлення в науковій журналістикознавчій літературі. Джерельна база дослідження стала основою для досягнення мети – вивчення історико-функціональних та проблемно-тематичних аспектів преси Православної Церкви Волині 1867–2006 рр.
2. На основі бібліотечних та архівних матеріалів виявлено 22 церковних видання, які виходили на Волині в кінці ХІХ – на початку ХХІ століття; укладено бібліографічний покажчик преси Православної Церкви Волині (Додаток В).
З’ясовано, що для кожного етапу розвитку православної преси Волині були характерні свої особливості формування, розвитку та функціонування. Незважаючи на різні політичні, соціально-економічні умови, преса Православної Церкви активно та успішно розвивалась. Про це свідчить практично однакова кількість видань православних часописів у різні історичні періоди. Аспекти функціонування православної преси Волині в інформаційному просторі України проілюстровано у діаграмах; таблиці «Реалізація морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси (1867–2006 рр.)» (Додаток А). Основні результати дисертаційної роботи доповнені біографічним покажчиком «Волинські церковні публіцисти» (Додаток Д).
3. Дослідження проблематики публікацій у друкованих мас-медіа Православної Церкви Волині показало пріоритетність висвітлення на шпальтах церковної преси морально-етичної проблематики. Узагальнення теоретичного матеріалу стало базою для розробки таблиці «Реалізація морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси (1867–2006 рр.)» (Додаток Б). У таблиці подано назви аналізованих видань, сформовано каталог аналізованих проблем (складові морально-етичної проблематики) та відсоток розгортання теми у виданні.
4. Домінуючими питаннями, що обговорювалися в різні історичні періоди залишалися найбільш актуальні: передусім, морально-суспільні (13,8–28,1%). Церковно-богословська проблематика на шпальтах православної преси Волині, як і висвітлення церковно-історичних та краєзнавчих питань, були актуальними в кінці ХІХ ст. та залишилися пріоритетними на початку ХХІ ст. (7,5–25,8%), що свідчить про важливість окреслених тем і проблем в минулому і сьогоденні. Морально-побутові питання хвилювали суспільство завжди. Аналіз церковної преси доводить, що ця проблема була нагальною в період 1867–1917 рр. (9,1–20%), згодом її пріоритетність зменшується (7,1–16,6%).
Простеживши розвиток висвітлення морально-побутової проблематики на шпальтах волинських церковних видань за період 1867–1939 рр., з’ясовано, що акценти у пресі зміщуються із побутового рівня на рівень суспільний, історичний. Це можна спостерігати і в сучасній православній пресі Волині. Аудиторію цікавлять передусім суспільні питання, і церковні публіцисти, відповідно, теж орієнтуються на потреби аудиторії. Тому перевага надається обговоренню морально-суспільної проблематики – актуальної на сучасному етапі (16–28,1%).
Виявлено, що морально-філософська проблематика на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1867–1917 рр. (3,3–10,6%) не представлена так повно і ґрунтовно, як інші аспекти морально-етичної концепції. Це пояснюється орієнтацією церковних видань на спеціальну аудиторією – народні маси.
Етичні принципи були актуальними в період 1867–1922 рр. (10–16,6%) і не втратили важливості на сучасному етапі (1991–2006 рр.) (9,5–19,7%). Комплексне висвітлення етичної проблематики (як складової морально-етичної концепції) на шпальтах преси Православної Церкви Волині свідчить про важливість питань благодійності, меценатства, взаємодопомоги, що є джерелом духовності для віруючих людей. Церковні публіцисти, звертаючись до цієї тематики, прищеплювали своїй пастві етичні норми, задекларовані православ’ям.
Встановлено, що літературно-мистецькі проблеми стали одним із основних тематичних пластів православної преси Волині в національно-визвольний період (1922–1939 рр.) (6,2–19,4%). Церковні публіцисти зосереджують увагу на постатях українського культурного та церковного відродження, подаючи відомості про їх подвижницьке життя як приклад духовної звитяги та моральної стійкості.
Ґенеза і розвиток преси Православної Церкви Волині засвідчує, що у змістовому аспекті церковні видання позбавлялись величезного обсягу офіційної інформації, що висвітлювалась у часописах 1867–1917 рр. та 1922–1939 рр. Продовжуючи традиції, на шпальтах сучасної православної преси відомості офіційного характеру зводяться до констатування подій та фактів (зазвичай, це короткі замітки або невеликі за обсягом рубрики).
5. Дослідження показало, що історичний контекст мав значний вплив на функціонування волинських православних видань. Змінювалась, урізноманітнювалась проблематика, але сталою залишалась концепція – пропаганда основ православ’я, акцентування уваги на морально-етичних засадах. Концепція висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси за досліджуваний період істотно не змінилася. Церква брала на себе роль вихователя в суспільстві, і за посередництвом своїх видань впливала на формування громадської думки, виконувала світоглядну, регулятивну, комунікативну та інші функції. Місія церковних публіцистів – бути агітаторами-пропагандистами із поширення основ моралі, залучати аудиторію до сповідування законів православної етики. Аналіз преси Волині в діахронічному аспекті показав, що із часом християнська пропаганда на шпальтах православних мас-медіа ускладнюється. Це пов’язано із підвищенням освітнього рівня аудиторії.
На шпальтах преси Православної Церкви Волині з’являються нові морально-етичні теми, зумовлені часом, а також нові аспекти уже порушуваних раніше проблем. Виявлено, що сучасна церковна преса Волині (1991–2006 рр.) ілюструє звернення публіцистів до актуальних проблем сьогодення. Незмінною пріоритетністю характеризується висвітлення церковно-богословської тематики, морально-філософських, церковно-історичних проблем.
6. Із позиції жанрової структури православна періодика є окремим предметом дослідження для журналістикознавства, оскільки тут поєднано жанри художньої літератури, журналістські та жанри релігійної комунікації.
7. Волинська церковна преса розрахована не лише на читачів, що залучені до віри, але й на широку аудиторію. Тематика передбачає охоплення різновікової категорії читачів. Редакції часописів мають на меті реалізацію світоглядних, комунікативних, просвітницьких, пропагандистських, виховних, інформаційних, культурологічних та інших функцій.
Преса Православної Церкви Волині – одна з важливих складових частин системи масової комунікації сучасного суспільства. Церковні мас-медіа, зокрема православна періодика Волині, становлять один із найменш вивчених пластів української преси, незважаючи на те, що вони були і залишаються невід’ємною частиною духовного життя, активним чинником суспільно-політичного розвитку. Цим обумовлена необхідність їх дослідження. Без аналізу преси Православної Церкви Волині 1867–2006 рр. неможливо повністю осмислити процес становлення та розвитку української журналістики.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях: