Смекни!
smekni.com

Роль ведучого в реалізації авторського задуму на Запорізькому телебаченні (стр. 1 из 9)

Зміст

Реферат

Вступ

Розділ 1. Розкриття авторського задуму й постаті телевізійного ведучого

1.1 Авторський задум як основа створення телевізійної програми

1.2 Образ телевізійного ведучого: теоретичний аспект

Розділ 2. Реалізація авторського задуму ведучими програм телеканалу,,ТВ-5”

2.1 Особливості реалізації авторського задуму в моделі: ведучий як автор задуму

2.2 Втілення авторського задуму в програмах за моделлю: ведучий як реалі затор авторського задуму

Висновки

Список використаних джерел

Реферат

Дипломна робота,,Роль ведучого в реалізації авторського задуму на Запорізькому телебаченні” – основний текст сторінок. Для виконання дипломної роботи опрацьовано 52 джерела.

Об’єктом дослідження є програми Запорізького телеканалу,,ТВ – 5”.

Предметом дослідження є особливості зв’язку якісних характеристик ведучого та реалізація ним авторського задуму.

Мета роботи – визначити особливості реалізації авторського задуму телевізійних програм різного спрямування Запорізького телеканалу,,ТВ – 5”.

Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань:

1) визначити і проаналізувати стан вивчення окресленої теми;

2) дослідити питання авторського задуму;

3) виокремити й охарактеризувати основні складові професії телевізійного ведучого;

4) визначити головні вимоги до телеведучого;

5) визначити роль телеведучого в реалізації авторського задуму на прикладі програм Запорізького телебачення.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці, присвячені розгляду питання авторського задуму, телевізійних програм та постаті ведучого, таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як: В. Азарин,

І. Бєляєв, Л. Васильєва, В. Гоян, Ю. Єлісовенко, Г. Кузнецов, Д. Прилюк,

Є. Прохоров, В. Саруханов та інші.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дослідження є однією зі спроб визначити й проаналізувати критерії роботи телевізійного ведучого і його роль у поданні телевізійної програми.

Сфера застосування. Матеріали дипломного дослідження можуть бути використані під час подальших наукових розробок, викладання курсів, пов’язаних із телевізійною творчістю, при написанні курсових та дипломних робіт.

АВТОР, ЗАДУМ, ВЕДУЧИЙ, ЖУРНАЛІСТ, ІМІДЖ, КОМУНІКАЦІЯ, АУДИТОРІЯ, ПОВІДОМЛЕННЯ

Вступ

До розгляду специфіки екранної творчості тележурналіста зверталося багато вітчизняних і зарубіжних дослідників, теоретичні розробки яких залишаються актуальними і сьогодні, оскільки містять чіткі рекомендації, вимоги, своєрідні “стандарти” щодо професійної діяльності журналіста-телевізійника, зокрема ведучого телепрограм. Сучасні журналістикознавчі роботи містять аналіз журналістських професій під різними кутами зору, розглядають окремі характеристики, нормативи, критерії, необхідні для творчого і професійного становлення майбутнього тележурналіста. Телебачення повсякчас демонструє здатність до видозмін, доповнень новими формами, видами, ознаками. Відповідно до свого функціонального призначення, природних властивостей і специфіки, телебачення перебуває в постійному розвитку, залежить від новацій науково-технічної думки, а тому потребує удосконалень, експериментів, практичних і теоретичних досліджень.

Постать телевізійного ведучого була й залишається найбільш привабливим і спокусливим матеріалом для вивчення, аналізу та жвавого обговорення в професійному середовищі, у телевізійній критиці, у теорії тележурналістки. Основні критерії професійної діяльності, специфіка формування іміджу та типологічний контекст телевізійної творчості журналіста-ведучого на сучасному телебаченні – питання, які цікавлять як журналістів-початківців, так і медіафахівців. Оскільки на сьогодні поки що немає цілісного й послідовного аналізу параметрів функціонування професії телеведучого в різних типах і форматах телевізійного мовлення, запропонована тема є актуальною та перспективною як у науковому, так і в прикладному сенсі.

Мета роботи – визначити особливості реалізації авторського задуму телевізійних програм різного спрямування Запорізького телеканалу,,ТВ – 5”.

Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань:

1) визначити і проаналізувати стан вивчення окресленої теми;

2) дослідити питання авторського задуму;

3) виокремити й охарактеризувати основні складові професії телевізійного ведучого;

4) визначити головні вимоги до телеведучого;

5) визначити роль телеведучого в реалізації авторського задуму на прикладі програм Запорізького телебачення.

Об’єкт дослідження – програми Запорізького телеканалу,,ТВ – 5”.

Предмет дослідження – особливості зв’язку якісних характеристик ведучого та реалізація ним авторського задуму.

Методи дослідження. У процесі роботи використано методи аналізу та синтезу, метод порівняння.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці, присвячені розгляду питання авторського задуму, телевізійних програм та постаті ведучого, таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як: В. Азарін,

В. Гоян, Д. Прилюк, І. Бєляєв, Л. Васильєва, Ю. Єлісовенко, Г. Кузнецов,

Т. Щербатюк, Є. Прохоров, В. Саруханов, В. Цвік та інші.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дослідження є однією зі спроб визначити й проаналізувати критерії роботи телевізійного ведучого і його роль у поданні телевізійної програми.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дипломного дослідження можуть бути використані під час подальших наукових розробок, викладання курсів, пов’язаних із телевізійною творчістю, при написанні курсових та дипломних робіт.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 50сторінок. Список використаних джерел містить 52 найменування.

Розділ 1. Розкриття авторського задуму й постаті телевізійного ведучого

1.1 Авторський задум як основа створення телевізійної програми

Над створенням будь-якої телевізійної програми працює цілий колектив. Проте одне з головних місць належить авторові. Коли накопичується певна кількість матеріалу, цікавого для громадськості, постає питання донесення його до аудиторії, питання викладу цього матеріалу. У свідомості автора (журналіста) виникають два потоки мислення: пізнавальний, що несе знання фактів і явищ дійсності, їх зумовленості, і творчий – осмислює пізнане, намагається в певній формі викласти осмислене. В ході такого пізнавального і творчого мислення і народжується авторський задум.

У тлумачному словнику української мови задум тлумачать, як,,намір, думка, перспектива, передбачення, накреслення; основна ідея художнього, музичного чи публіцистичного твору” [49, c. 52]. С. Ожегов розуміє його як,,задуманий план дій або діяльності, намір” [40, c. 43].,,Задум, – наголошується в літературознавчому словнику, – перший ступінь творчого процесу, первинний нарис майбутнього твору. У задуму існує дві сторони: сюжетна (автор заздалегідь намічає хід подій) та ідейна” [28, c. 63].

У журналістській творчості основна роль початкового задуму полягає в тому, щоб стати таким собі,,позахудожнім завданням”, загальною ідеєю, визначеною темою, образно оформлюваною в процесі художньої творчості.

У свідомості автора образи рухаються хаотично. Весь нагромаджений матеріал в один момент вступає в певне органічне з’єднання з тими основними думками та ідеями, які виносив у своїй свідомості автор. Задум журналістського твору – категорія значно простіша, ніж художній задум. Іноді, це лише намір повідомити той чи інший факт, відчуття того, що треба написати. Часто задум розуміють як мету написання, викладу накопичених фактів.

Задум – це лише контури майбутнього твору, більш-менш уявлені його загальні обриси, де вже прослідковується певний порядок і послідовність викладу, зіставлення окремих фактів чи подробиць одного факту, розвиток думки й кінцева мета виступу. Тут уже з’являються такі фактори, як продуманість виступу, чіткість викладу, мотиви суджень і висновків. Обрана тема конкретизується у визначених обрисах викладу матеріалу. Продуманий автором задум спонукає його шукати найкращі, найвиразніші вирішення теми, запобігає проникненню в матеріал чогось зайвого, другорядного, нецікавого.

Як зазначає М. Кім, задум, випереджауючи всю наступну роботу журналіста над майбутнім твором, вже на початкових етапах творчості представляє мікромодель цього твору. Дана стадія має евристичний характер, тому що безпосередньо пов’язана з пошуком оригінальних ідей, думок, образів, деталей, життєвих фактів і т.п. Саме з цих різнорідних складових задуму і виникає майбутній твір [22, c. 89].

Життєвий матеріал – це соціальна реальність, вивчена автором і покладена в основу журналістського твору. Реальність завжди багатша літературної основи, журналістського тексту. Один з найважливіших секретів професійної майстерності – уміння вибрати з усього різноманіття реального світу тільки те, що необхідно в даному журналістському матеріалі. По суті, проблема вибору події, героя, деталі, що визначає слова, – основна в журналістській професії. Все життя автор стоїть перед вибором і наскільки вдало він вирішить цю проблему, настільки ефективною буде його творчість.

У журналістиці, як і в художній творчості, імпульсами до появи задуму можуть бути найрізноманітніші фактори. Проте, не слід чекати будь-яких імпульсів без творчого напруження, пошуків, задовольняючись механічною передачею фактів. Для журналістської творчості характерне виношування задуму, освоєння фактичного матеріалу і думок, викликаних ним.

На формування авторського задуму журналістського матеріалу мають вплив такі чинники, як:

- наявні факти дійсності;

- авторська позиція, з якої факти вивчалися й осмислювалися;