Міністерство освіти і науки України
Бердянський державний педагогічний університет
Інститут філології та соціальних комунікацій
Кафедра: соціальних комунікацій
Дисципліна: газетно – журнальне виробництво
Реферат на тему:
Новітні інформаційні жанри
Виконала студентка: Лутчак Вікторія
II курс 26 група
Викладач: Носко А. М.
Бердянськ
2010
План
Вступ
1 Традиційна класифікація інформаційних жанрів
2 Динаміка розвитку інформаційних жанрів
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Система жанроутворення та динаміка розвитку одних жанрів і стагнація інших зумовлені складними процесами, що відбуваються у соціально-економічній структурі суспільства, дістаючи адекватну інтерпретацію в засобах масової інформації. В українській пресі традиційно склалися усталені форми та методи масованого впливу на читача через друковане слово. Проте жанри журналістики мають тенденцію до швидких і часом малопрогнозованих змін, оскільки ситуація в сучасному суспільстві також змінюється кардинально і за мінімально стислі часові параметри. Україна, яка прагне вступити до європейської спільноти, вже відчула вплив не тільки позитивних євроінтеграційних процесів, а й наступ транснаціональних корпорацій і масової культури. Це певним чином позначається на розвитку друкованих ЗМІ в Україні, коли вітчизняні газети та журнали змушені боротися за право потрапити до читача, долаючи опір кольорових космополітичних видань, за якими стоять поважні транснаціональні корпорації з їх величезним рекламним бюджетом. Тож особливого значення у становленні вітчизняної журналістики набуває проблема розвитку жанрів преси як дієвого знаряддя оптимізації творчого процесу. Нестабільність політичної ситуації в Україні, не прогнозованість становища вітчизняного бізнесу, погіршення соціально-побутових умов життя людей потребують відповідної реакції з боку журналістів під час виконання ними їх професійних обов’язків.
Водночас відбувається переорієнтація друкованих ЗМІ відповідно до нових потреб інвесторів. Серед останніх переважають вже не політичні партії, рухи та об’єднання, що було характерним явищем для 90-х років минулого століття аж до початку нового тисячоліття. Замовниками друкованої продукції стають вітчизняні та іноземні бізнесмени, які звикли кінцевою метою своєї діяльності бачити прямий економічний зиск, в окремих випадках - рекламу власної продукції, що в остаточному результаті також спрямована на досягнення матеріальної вигоди. Спостерігається явище своєрідного симбіозу, тобто злиття двох головних тенденцій: політичної та економічної доцільності у фінансуванні друкованих ЗМІ. Відбувається це, як правило, під час різноманітних кампаній у країні, коли великий бізнес, маючи на меті привести до державних установ чи виборних органів різного рівня своїх представників, інтенсивно фінансує друковані ЗМІ, намагаючись здобути максимально ефективний результат.
Як наслідок політичного протистояння, що набуло гострих форм у часи «Помаранчевої революції», змінилися тенденції розвитку суспільної свідомості, насамперед - громадської моралі, як її складника. Чітко визначилися цільові групи читачів, на яких розраховане конкретне друковане видання. Тривають процеси диференціації аудиторії не лише за цільовими інтересами, а й за суб’єктивними характеристиками, що полягають у регіональній специфіці, розширенні діапазону проблем, у вирішенні яких зацікавлені певні верстви суспільства; зрештою, змінився світогляд конкретного індивіда-читача. Все це змушені враховувати як видавці, так і творчі редакції українських газет і журналів, плануючи розвиток своїх періодичних видань. Оскільки процес цей відбувається в умовах жорсткої конкуренції, що повсякчас зростає з капіталізацією суспільних відносин, планування творчої діяльності має спиратися не тільки на власний професійний досвід редакційного колективу, а й на останні журналістикознавчі студії в цій царині, які, у свою чергу, акумулювали світові тенденції розвитку практичної журналістської творчості, а також на журналістикознавчі праці, присвячені цій проблемі.
1 Традиційна класифікація інформаційних жанрів
До традиційних аналітичних жанрів належать: інформаційне повідомлення, замітка, кореспонденція, репортаж, інтерв’ю, звіт, опитування, питання – відповідь, порада, прес – реліз, некролог.
Інформаційне повідомлення - це оперативний короткий виклад сутності актуальних: факту, події, явища (5-30 рядків).
Замітка - розширена (у міру) інформація, що може містити короткий виклад (два-три речення) передісторії факту, події або явища (30 - 70).
Кореспонденція - це те, у що перетворюють свої замітки всі початківці або слабкі журналісти. Насправді ж кореспонденція відрізняється від замітки більшими інформативними можливостями за рахунок обсягу, розповідності та широти висвітлення (деталізація, прогнозування) (30 - 100).
Репортаж - виклад актуального фактичного матеріалу, отриманого з «місця події». Оповідач - безпосередній учасник події або спостерігач. Тут припустимі емоційність, вигуки, суб'єктивні відчуття. Найчастіше використовується пряма мова, короткі діалоги (від 100 та більше).
Інтерв'ю - діалог журналіста з іншою особою, що має на меті коротке висвітлення факту, події, явища, розповідь про самого суб'єкта.
Звіт - інформація яка пишеться після прес-конференцій, презентацій, симпозіумів, з'їздів. Також замітка або кореспонденція, що послідовно перераховує отриману фактуру, іноді з вкрапленням прямої мови головних діючих осіб (50 - 300).
Опитування - симбіоз журналістики та соціології. Подання колективної думки щодо однієї або декількох спеціально обраних проблем, тем, питань (не більше 150).
Питання-відповідь - відповідь фахівця або редакції на питання читачів, наприклад, «прямий зв'язок». Як прийом часто завершує бесіду або інтерв'ю (до 20).
Порада - близький попередньому жанр, що відрізняється лише відсутністю запитання. У кожному разі це – вузькоспеціалізована інформація: «поради садівникам», «наш домашній лікар» (не більше 80).
Прес-реліз - «закулісний жанр», тому що готується, як правило, PR-журналістом для колег із суспільно-політичних ЗМІ або фахівців. Фактологічна презентація об'єктів, суб'єктів і подій, що служить сировиною або одним із джерел для підготовки публікації різного жанру (до 2 сторінок).
Некролог - це розповідь про етапи життя померлого зі словами прощання і скорботи (не більше 150)
2 Динаміка розвитку інформаційних жанрів
Система жанроутворення в сучасній пресі являє собою надзвичайно складну, динамічну, часом малопрогнозовану організацію творчого процесу, що має на меті в кінцевому результаті сприяти поліпшенню сприймання читачем друкованої інформації. Оптимальне засвоєння цієї інформації в період нових соціально-економічних відносин передбачає значне зростання ефективності впливу на масову свідомість для досягнення конкретних економічних чи мегаполітичних результатів.
Об’єктивними факторами, що зумовлюють швидкий розвиток жанрів сучасних друкованих видань, є, насамперед, обставини, що передбачають адекватне і вчасне реагування газетно-журнальної практики на безпосередні економічні запити сьогодення. Інвестору необхідно мати такий якісний друкований продукт, що відповідав би змінам в економічній сфері життя суспільства, яке переживає нині стрімку капіталізацію в усіх господарських відносинах.
Різниця між станом суспільної свідомості, яка не встигала в інтерпретації і засвоєнні новинної інформації, невчасно реагувала на економічні новації, передовсім, коли йшлося про «дику» капіталізацію, і станом, якістю газетно-журнальної періодики відчутно давалася взнаки на початку 90-х років минулого століття.
Зазначимо, що ці зміни також стосувалися й аудіовізуальних засобів масової інформації. Але, зважаючи на той незаперечний факт, що в 90-х роках власне національне телебачення в Україні було розвинене недостатньо, в ефірі домінували програми колишньої метрополії або суто розважальні програми, можна говорити про швидкі кардинальні зміни саме у друкованій національній пресі.
Подібний «вибух» новацій у жанроутворенні в періодиці був зумовлений і суб’єктивним чинником, який тоді мало ким серйозно брався до уваги. Йдеться про відносну дешевизну енергоносіїв і фантастично низьку (порівняно із західними стандартами) ціну на папір. Останнє було чи найголовнішою причиною того, що газети «Комсомольское знамя» і «Молодь України» на початку 90-х років минулого століття виходили щоденним тиражем, відповідно, 1,5 мільйони і 800 тисяч примірників щоденно. Черговий етап розвитку жанроутворення збігається, безперечно, з періодом, що дістав назву «Помаранчевої революції», і, як наслідок, кардинальних змін у масовій свідомості.
Одночасно із розширенням і поглибленням демократичних процесів у суспільстві відбуваються неоднозначні зміни в економіці, що безпосередньо вплинули на розвиток преси в Україні.
Жанроутворення нині набуває форми, що адекватно відображає не лише запити читача з відповідним національним менталітетом. Спостерігаються процеси, які мають характер інтеграції друкованої продукції до європейських і північноамериканських стандартів. Стрімкого і динамічного розвитку набув, зокрема, такий жанр журналістики, як репортаж-розслідування. Останній поступово трансформується, виокремлюючись із суто інформаційних в окрему групу жанрів, що дістала на Заході назву інвестигативної журналістики.
По-новому сприймається нині жанроутворення в інтерв’ю. Традиційне, класичне інтерв’ю, що базувалося на принципі питання - відповідь, зберігаючи свої функціональні особливості, розширюється за рахунок інтерв’ю-співбесіди, інтерв’ю-полеміки.