Виходячи з досвіду, накопиченого нашою пресою, можна рекомендувати редакціям газет відводити ілюстраціям 15% усієї площі номера газети. В особливих випадках і залежно від типу видання її можна збільшувати до 25% .
Взявши до рук один із номерів газети „Вільне слово” нас одразу зацікавила назва тематичної сторінки „Чомудрик”. Виявилось, що „Чомудрик” – сторінка, присвячена дітям дошкільного і шкільного віку. Прочитавши подану інформацію, яка надрукована у „Чомудрику”, можна дізнатися багато нового і корисного. Зокрема, нас зацікавили ілюстрації, розташовані на тематичній сторінці „Чомудрик”. Одразу ж захотілося з’ясувати, які різновиди ілюстрацій подані у „Чомудрику”.
Першим видом ілюстрації, який впав нам в очі, є фотопортрет. Він може бути індивідуальним чи груповим. Вадою багатьох газетних фотопортретів, а надто групових, є невеликий план і маленькій ілюстрації важко роздивитися вираз обличчя, важливі деталі зйомки зливаються з тлом; нерідко такий фотопортрет спотворює зовнішність зображених на ньому людей. Не випадково досвідчені оформлювачі надають перевагу подачі складно планових фотопортретів, розміщених на двох чи трьох колонках. Такі ілюстрації дають можливість не тільки показати зовнішність людини, а й якоюсь мірою розкрити її характер.
Ми з’ясували, що у „Чомудрику” найчастіше поданий індивідуальний фотопортрет, зокрема фотопортрети із зображеннями дітей різного віку, оскільки це дитяча сторінка.
Другим різновидом ілюстрацій у „Чомудрику” є фотопейзаж – зображення місцевості. Фотопейзаж є засобом естетичного виховання читачів.
Наступним видом ілюстрацій є ілюстрований портрет. Такий портрет у майстерному виконанні може бути виразнішим, ніж фотографічний. Він добре виділяється на газетній сторінці та прикрашає її.
Оформлювачі іноді вміщують на сторінку портрет, перемальований з фото оригіналу. Але такий портрет поступається намальованому з натури.
У ролі ілюстрацій у „Чомудрику” виступає також фото інтер’єр – це показ внутрішнього вигляду приміщень.
Найбільш цікавою та дуже корисною, на нашу думку, для читача газети „Вільне слово” є тематична сторінка „Будьте здорові!”.
Найвиразнішими ілюстраціями цієї сторінки, що збігаються з ілюстраціями тематичної сторінки „Чомудрик”, є фотопортрети, на яких частіше зображені лікарі або хворі люди. Фотопортрет тут найчастіше є індивідуальним.
Також одним присутнім елементом ілюстрацій сторінки „Будьте здорові!” є фотоплакат. На ньому здійснюють монтаж фотознімка і малюнка. Знімки використовуються для відтворення найважливіших конкретних елементів плаката, малюнок – для загального оформлення тла.
У тематичній сторінці „Будьте здорові!” присутні також фото зарисовки. Відзначаючись особливою інтонацією, такі публікації є ніби малюнком з натури, обмежуючись показом одного чи кількох явищ навколишнього світу.
На тематичних сторінках „Будьте здорові!” зустрічаються також такі види ілюстрацій, як фото інтер’єр – показ внутрішнього вигляду приміщень та фото екстер’єр – показ зовнішнього вигляду будинків.
Порівнявши різновиди ілюстрацій у тематичних сторінках газети „Вільне слово” – „Чомудрик” та „Будьте здорові!”, ми прийшли до висновку, що деякі різновиди збігаються, але кожна тематична сторінка має свої певні особливості і різновиди ілюстрацій використовує індивідуально.
Порівнюючи зображальні матеріали у газетах „Рівне вечірнє”, „Панорама”, ми переконалися, що для того, щоб добре проілюструвати газету, потрібні гарний смак, досвід, уміння використовувати поліграфічну техніку. Ми визначили, що потрібно також розуміти завдання ілюструвати, знати специфіку оформлення газет різних типів та особливості різних видів ілюстрацій.
У газетах „Рівне вечірнє” та „Панорама” присутні такі зображальні матеріали, як:
Фото замітка – жанр оперативної фотоінформації про факти дійсності.
Фоторепортаж – це образна документальна інформація та публіцистика.
Його специфіка – показ реальних ідей і подій та їх оцінка журналістом. Складність репортажного жанру полягає в тому, що треба зуміти знайти і донести до читача не окреме, а найголовніше з того, що болить, відчуває і розуміє фотожурналіст.
Фотокореспонденція – жанр, сутність якого становить не стільки повідомлення про факти громадського життя, скільки виявлення їх причетності один до одного, осмислення та узагальнення.
На відміну від фоторепортажу фотокореспонденція осмислює результати подій.
Фотонарис – складається з декількох присвячених одній темі фотознімків, іноді об’єднаних із текстом.
Він надає широкі можливості для розкриття теми, для освоєння будь-якого факту чи подій з різних боків. У цих двох газетах використовуються різні види фотонарису, починаючи з простої тематичної фотодобірки – декількох знімків, скомпонованих у відповідній рубриці в одному місці газетного номера, – до складного, наскрізного фотонарису, коли знімки розкидані по різних сторінках газетного номера.
Фото натюрморт (реклама предметів) використовують у газетах не тільки з метою реклами, а й для ілюстрування газетних матеріалів на економічні чи інші теми.
Найпростішим зображальним матеріалом у газетах „Рівне вечірнє” та „Панорама” є фотопортрет. Фотопортрет дає можливість не тільки показати зовнішність людини, а й якоюсь мірою розкрити її характер.
Також у вище названих газетах присутні такі види ілюстрацій, як:
фотоетюд (вміщує узагальнений образ) та фотопейзаж (зображення місцевості), які є засобами естетичного виховання читачів.
У ролі ілюстрацій виступає також кінореклама, окремі кінокадри з нових фільмів, фото інтер’єр – показ внутрішнього вигляду приміщень, фото екстер’єр – показ зовнішнього вигляду будинків.
Як ми бачимо, то майже у кожному номері газети „Рівне вечірнє” на останній сторінці завжди присутнім є популярний вид мальованої ілюстрації – карикатура, яка допомагає читачу відволіктись від сприйняття серйозної інформації, яка подається у газеті. Карикатура – гострий і дієвий засіб боротьби з недоліками. Вона в газеті зображується простою і ясною, відразу ж зрозумілою кожному читачу.
Карикатура – це зброя сатири, спрямована проти негативних явищ дійсності.
Не менш цікавим зображальним матеріалом у газетах „Рівне вечірнє” та „Панорама” є шарж. Шарж належить до сфери гумору. Його завдання – показати позитивних героїв, людей, які користуються повагою. Не випадково шарж називається дружнім: він має викликати доброзичливу усмішку у читача газети. Тому в шаржі не допускаються грубі перекручення зовнішніх даних героя, повинна бути порівняльна схожість з ним.
У зазначених газетах трапляються і складні ілюстрації – з’єднання декількох видів малюнків, наприклад, картодіаграми розміщення елементів діаграми на місцевості, на карті, чи з’єднання фотознімка і малюнка як у деяких видах дружнього шаржу.
До відтвореної за допомогою фотознімка голови героя нарису, художник домальовує тулуб. Ми дослідили, що перевага таких складних ілюстрацій полягає в більш широкому охопленні дійсності завдяки багатоманітності жанрів і в більшій виразності завдяки своєрідності відображення кожним жанром зокрема.
Отже, зробивши характеристику та порівнявши зображальні матеріали у газетах „Рівне вечірнє” та „Панорама”, ми дійшли висновку, що кожна ілюстрація виступає в газеті по-різному. Часто вона тільки супроводжує текстовий матеріал, кореспонденцію, статтю, нарис. Ми переконались, що рівень ілюстрування газети не може залежати від кількості надрукованих у ній ілюстрацій – важливі їхні якість, вплив на читача.
Отже, дослідивши тему „Зображальна журналістика у районних газетах”, ми можемо зробити такі висновки, що зображальні елементи чи ілюстрації – це обов’язкова частина будь-якого видання. Ми можемо сказати, що дану тему дослідити було важко, оскільки раніше вона не була опрацьована. Щоб зробити дослідження, нам потрібно було відшукати і прочитати багато різноманітної літератури, яка стосувалася даної теми, а також порівнювати зображальні матеріали у таких газетах, як „Вільне слово”, „Рівне вечірнє” та „Панорама”.
Досліджувати зображальні матеріали було цікаво і ми задоволені результатами своєї праці. Усі ми маємо уявлення, що таке ілюстрації і які її різновиди найчастіше зустрічаються у районних газетах.
Ми впевнено можемо сказати, що з допомогою ілюстрацій газетні полоси пожвавлюються, стають привабливішими і зручнішими для читання. Ілюстрації полегшують сприйняття матеріалів, посилюють їхню переконливість та емоційність. За допомогою дослідження ми виявили також мету ілюстрацій – це не лише розважати, а й впливати на читачів.
Хочемо сказати, що дослідження проводилось досить активно та наполегливо. Нам дуже сподобалось досліджувати тему „Зображальна журналістика у районних газетах”.
Написавши роботу, ми стали більш обізнаними у сфері журналістики та маємо неабияке уявлення про ілюстрації та розташування їх на газетних сторінках.
1. Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Курс лекцій. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000.
2. Шаповал Ю.Г. Изображальная журналистика. – Львов: „Вища школа”, 1988.
3. Балаш А.В. Техника оформления газетной полосы. – 2-е изд., испр. и доп. – Минск: Изд-во БГУ, 1977. – С. 83-97.
4. Гуревич С.М. Оформление и выпуск районной газеты. – М.: Книга, 1969. – С. 52-61.
5. Графічне оформлення і випуск газети: Методичні вказівки для студентів ф-тів журналістики. – К.: КДУ, 1982. – С. 29-31.
6. Оформление периодических изданий /Под ред. А.П. Киселёва. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. – С. 69-79.
7. Попов Г.В., Гуревич С.М. Производство и оформление газеты: Учеб. пособие для студентов спец. „Журналистика”. – 2-е изд., перераб. – М.: Высшая школа, 1977. – С. 160-169.
8. Попов Г.В., Гуревич С.М. Производство и оформление газеты: Учеб. -метод. пособие. – 3-е изд., испр. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. – С. 44-46.
9. Прокопенко І.В., Гутянська О.В. Техніка газетної справи: Практикум. – К.: Вища школа: Вид-во при Київ. ун-ті, 1989. – С. 91-93.
10. Галкин С.И. Оформление газеты и журнала: от элемента к системе: Общее и особенное в художественно-техническом конструировании периодических изданий. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – С. 51-58.
11. Толкачев Е.В. О техническом оформлении газеты: Заметки выпускающего. – М.: Искусство, 1956. – С. 9-14.
12. Цыпанов О.В. Режиссура газетного номера. – М.: Мысль, 1968. – С.134-141.
13. Цыпленков К.М. Лицо газеты. – М.: Моск. рабочий, 1968. – С. 66-72.
14. Ковтун В.Ф., Цыганов О.В. Максимум выразительности. – М.: Сов. Россия, 1972. – С. 66-78.
15. Чичикина Н.Д. Оформление газеты. – Ростов н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1966. – С. 13-17.