На жаль, непоодинокі нарікання на художню слабкість астаф’євської прози [2; 4; 9, 89] мають серйозні підстави: сюжетно невиправдані повтори, хаотична композиція, невиважений стиль прикро вражають в останніх повістях (особливо в “Обертоні”). Різниця між мініатюрними оповіданнями письменника з циклу “Затеси” (див. “Новый мир”, 1999, № 8) й повістями та романом не на користь останніх: мініатюри показують майстра, що впевнено й вільно володіє словом, а у великих творах сліди поспіху і недбайливості щодо форми стають усе очевиднішими. Тривіальність авторських інвектив та ліричних монологів не виправдана запальністю полеміки з уявними опонентами – авторський запал вибухає, як петарда, і не приносить читачеві нічого, крім прикрого розчарування.
Очевидно, воєнна проза в особі її останніх могікан уже завершує свою еволюцію. Точки зближення її з табірною літературою, пересікання з екзистенційною проблематикю світової “армійської” літератури повоєнної доби не випадкові. Вони свідчать про те, що світова література в постмодерністську епоху є єдиним процесом, національні відмінності в якому не виключають залежності від спільних закономірностей і тенденцій. Однією з них є зближення тематичних пластів літератури через екзистенційну проблематику, іншою – розмивання межі документально-мемуарних і власне белетристичних жанрів, а найважливішою, на наш погляд, є тенденція зникнення цілісного образу-персонажа, витісненого з літературного тексту в сферу документальних свідчень.
Список литературы
Аннинский Л. За что прокляты? // Лит. газ. – 1993. – 3 марта.
Басинский П. …и его армия // Новый мир. – 1996. - № 1. – С.218-220. – Рец. на: Астафьев В. Так хочется жить: Повесть. – Знамя. – 1995. - № 4.
Давыдов О. Нутро: О военном эпосе Виктора Астафьева // Независимая газ. – 1995. – 4 октября.
Дедков И. Объявление вины и назначение казни // Дружба народов. - 1993. - № 10. – С.185-202.
Есаулов И. Сатанинские звезды и священная война: Современный роман в контексте русской духовной традиции // Новый мир. – 1999. - № 4. – С.224-239.
Колошук Н.Г. Авторская позиция в современной прозе (на материале автобиографических произведений В.Астафьева, М.Карима, М.Алексеева): Дис. …канд. филол. наук. – К., 1990. – 188 с.
Липовецкий М. “Свободы черная работа”: (Об “артистической прозе” нового поколения) // Вопр. лит. – 1989. - № 9. – С.3-45.
Немзер А. Литературное сегодня. О русской прозе. 90-е. – М.: Новое литературное обозрение, 1998. – 432 с.
Сердюченко В. Русская проза на рубеже третьего тысячелетия // Вопр. лит. – 2000. – Июль-август. – С. 77-97.
Яновский Н. Виктор Астафьев: Очерк творчества. – М.: Сов. писатель, 1982. – 282 с.