Проміле (%о) — одиниця виміру солоності води. Це тисячна частка цілого. Середня солоність води в морях і океанах становить 35 %о (35 г на 1 літр води).
Річка — природний водний потік, що протікає в зниженні рельєфу, створеному її рухом.
Режим річки — зміни рівня води за сезонами, процес замерзання та скресання річки в певний час.
Річкова ерозія — руйнівна робота річок, у ході якої річка розмиває, розширює і поглиблює річкову долину.
Річище — заглиблення в річковій долині, по якому вода річки тече постійно.
Світовий океан — усі океани і моря Землі разом узяті.
Снігова лінія — лінія, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути протягом року. Тераси — виступи (сходинки) річкової долини, наслідки діяльності води в річці в доісторичні часи, коли річкова долина була менш глибока.
Течії (океанічні, морські) — горизонтальне переміщення водних мас в океанах і морях у вигляді величезних потоків, які рухаються певними постійними шляхами (своєрідні річки в океані). Течії бувають холодні і теплі.
АТМОСФЕРА
Абсолютна вологість повітря — кількість водяної пари (в г/м3), яка може утримуватися в повітрі за даної температури.
Амплітуда коливань температур — різниця між мінімальною і максимальною температурами повітря за певний проміжок часу (добу, місяць, рік тощо).
Атмосфера — повітряна оболонка земної кулі, зв'язана з нею силою тяжіння, що обертається разом з Землею як одне ціле.
Атмосферний тиск — тиск атмосферного повітря на всі предмети, що в ньому перебувають, і на земну поверхню.
Атмосферні опади — вода, яка випадає на поверхню Землі у вигляді дощу, снігу, граду або утворюється безпосередньо з повітря у вигляді роси, інею, паморозі.
Барометр — прилад для вимірювання атмосферного тиску.
Бризи — вітри прибережної зони, які дмуть вдень з моря на суходіл, вночі — з суходолу на море.
Відносна вологість повітря — співвідношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до тієї кількості, яка необхідна за тієї ж температури для насичення повітря, виражене у відсотках.
Вітер — рух повітря в горизонтальному напрямі з місць високого тиску до місць низького тиску.
Гігрометр — прилад для визначення вмісту водяної пари у повітрі.
Випаровування — надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води, снігу, льоду, рослинності, ґрунту.
Клімат — зміни в стані погоди, що повторюються в певній місцевості рік у рік.
Метеорологія — наука про земну атмосферу і процеси, що в ній відбуваються.
Мусони — сезонні вітри, які дмуть взимку з суходолу на море, влітку—з моря на суходіл.
Опадомір, дощомір — прилад для вимірювання кількості атмосферних осадків.
Погода — стан нижнього шару атмосфери (температури, тиску, опадів, напряму і сили вітру тощо) у якійсь місцевості за певний час.
Полярні кола — паралелі, віддалені від екватора на 66°33'. На полярних колах Сонце протягом року не заходить цілу добу (на Північному полярному колі — 22 червня, на Південному — 22 грудня) і не сходить одну добу (на Північному полярному колі — 22 грудня, на Південному — 22 червня).
Пояси освітлення Землі — тропіки і полярні кола поділяють земну поверхню на пояси, які відрізняються між собою сонячним освітленням і кількістю тепла, що надходить від Сонця. Залежно від кута падіння сонячного проміння і тривалості дня й ночі виділено п'ять поясів освітлення: два полярних, два помірних, тропічний.
Стратосфера — шар атмосфери між тропосферою і верхніми шарами атмосфери (від 9 — 18 до 45 — 55 км).
Тропіки — паралелі, віддалені від екватора на північ і на південь на 23° 27'. В дні літнього сонцестояння (21 — 22 червня) Сонце перебуває у зеніті над Північним тропіком, а в день зимового сонцестояння (21 — 22 грудня) — над Південним тропіком.
Тропосфера — нижній, основний шар атмосфери (висота її над екватором 16 — 18 км, над полюсами 8—10 км). У тропосфері зосереджено 80 % всієї маси повітря та водяної пари.
Хмари — скупчення в атмосфері на значній висоті дрібних крапель води або кристаликів льоду, що виділилися під час охолодження повітря, насиченого водяною парою.
БІОСФЕРА І ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
Біосфера (сфера життя) — оболонка земної кулі, в якій зосереджені живі організми. Вони поширені у частині літосфери (до 4 — 5 км глибини), в усій товщі гідросфери, у нижній частині атмосфери (до 30 км висоти).
Біосферний заповідник — велика ділянка суходолу чи моря, що суворо охороняється. Тут є території, які використовуються для багаторічних спостережень за впливом діяльності людини на навколишню природу.
Географічна оболонка — оболонка, в межах якої стикаються, проникають одна в одну і взаємодіють верхня частина літосфери, нижня частина атмосфери, гідросфера та біосфера.
Ґрунт — верхній пухкий шар землі, що має родючість.
Гумус (перегній) — органічна, звичайно темного кольору, частина верхнього шару ґрунту, що утворюється внаслідок складних хімічних процесів.
Екологія — наука про взаємовідносини людини, тварин, рослин і мікроорганізмів між собою і навколишнім середовищем. У зв'язку з посиленим впливом людини на природу і забрудненням навколишнього середовища вона набуває особливого значення.
Екологічні проблеми — проблеми, що виникли у зв'язку з втручанням людини в природні процеси і призводять до порушення рівноваги природних комплексів.
Заповідник — ділянка суходолу чи моря, на якій зберігається у природному стані весь природний комплекс. Під заповідник виділяють території, характерні для природної зони, або такі, що мають цінні в науковому й культурному відношенні природні об'єкти. Територія заповідника суворо охороняється.
Червона книга — це список рідкісних та тих, що перебувають під загрозою зникнення видів тварин і рослин, символічний сигнал лиха, адресований урядам та громадськості окремих держав.
Родючість ґрунту — здатність ґрунту забезпечувати рослини поживними речовинами і вологою, створюючи умови для одержання врожаю.
Природні зони (географічні зони) — природні комплекси суходолу чи Світового океану, що простягаються в широтному напрямі і мають подібні природні умови (клімат, ґрунти, рослинність, тварин).
Природні (географічні) компоненти — складові частини географічної оболонки: гірські породи літосфери, води гідросфери, повітря, Ґрунт, рослини й тварини біосфери, їх поєднання в різних варіантах створює природні комплекси.
МАТЕ РІАЛ ДЛЯ ДОВІДОК І ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
Додаток 1
Планети Сонячної системи
| Планета | Відстань від Сонця (млн. км) | Час обертання навколо Сонця |
| Меркурій | 58 | 88 діб |
| Венера | 108 | 225 діб |
| Земля | близько 150 | 365/366/ діб (1 рік) |
| Марс | 228 | 687 діб |
| Юпітер | 778 | 11,86 років |
| Сатурн | 1426 | 29,46 років |
| Уран | 2869 | 84,01 років |
| Нептун | 4496 | 164,7 років |
| Плутон | 5529 | 248,9 років |
Додаток 2
Довжина дуги паралелі в 1° на різних широтах
| Географічна широта для обох півкуль | Довжина дуги в 1о паралелі (км) |
| 0о10о20о30о40о50о60о70о80о90о | 111,3109,6104,696,585,471,755,838,219,40 |
Додаток З
Найвищі гірські вершини материків
| Назва вершини | Висота (м) | Гірська система | Материк |
| Джомолунгма | 8848 | Гімалаї | Євразія |
| (Еверест) | |||
| Аконкагуа | 6960 | Анди | Пд. Америка |
| Мак-Кінлі | 6194 | Кордильєри | Пн. Америка |
| Кіліманджаро | 5895 | Вулканічний масив | Африка |
| у Східній Африці | |||
| Вінсон | 5140 | Масив (гори Елсуерта) | Антарктида |
| Косцюшко | 2230 | Великий Вододільний | Австралія |
| хребет |
Додаток 4
Гори України
| Назва гірської системи | Найвища гірська вершина | Висота (м) |
| Карпати Кримські гори | Говерла Роман- Кош | 2061 1545 |
Додаток 5
Найбільші річки світу
| Річка | Загальна довжина (км) | Площа басейну (тис. км ) | Материк |
| Ніл | 6671 | 2870 | Африка |
| Амазонка (з Мараньоном) | 6400 | 7180 | Пд. Америка |
| Міссісіпі (з Міссурі) | 6420 | 3268 | Пн. Америка |
| Янцзи | 5800 | 1808,5 | Євразія |
| Волга | 3530 | 1360 | Євразія |
Найбільші річки України
Додаток 6
| Річка | Загальна довжина (км) | Довжина в межах України (км) |
| Дніпро | 2201 | 981 |
| Дністер | 1362 | 705 |
| Сіверський Донець | 1053 | 950 |
| Дунай | 2960 | 164 |
| Південний Буг | 806 | 806 |
Найбільші озера світу
Додаток 7
| Озеро | Солоне чи прісне | Площа (км2) | Найбільша глибина | Материк |
| Каспійське море | солоне | 376000 | 1025 | Євразія |
| Верхнє | прісне | 82400 | 393 | Пн. Америка |
| Вікторія | прісне | 68000 | 80 | Африка |
| Байкал | прісне | 31500 | 1620 | Євразія |
| Ейр | солоне | до 15000 | до 20 | Австралія |
| Маракайбо | солоне | 16300 | до 250 | Пд. Америка |
Найбільші озера України
Додаток 8
| Озеро | Площа (км2) | Найбільша глибина(м) |
| Сасик (Кундук) | 204,8 | 3,9 |
| Ялпуг | 149,0 | 6 |
| Світязь | 24,2 | 58,4 |
| Синевір | 0,7 | 24 |
Типи кліматів
Додаток 9