На конкурсі хор зайняв перше місце, але колектив вважав виступ не дуже вдалим, бо об’єктивно й справедливо кращим колективом конкурсу був хор “Галицькі передзвони” місто Івано-Франківськ. Вони отримали гран-прі.
Це стало поштовхом для перегляду свого відношення до справи і керівника і співаків. Відбулася якісна зміна, прийшли молоді виконавці. Диригент переглянув свою методику розспівування, звернувши основну увагу на розспівки, які впливають на чистоту інтонації, стрій і тембральний ансамбль. Колектив зрозумів, що без дисципліни, професійного відношення до справи неможливі ріст і високі результати.
* * *
У грудні 1995 року в рамках фестивалю слов’янської культури в місті Гданську, Слупську і Вейхорові (Польща) відбулися зустрічі і концерти “Оранти” перед українською діаспорою (нащадки висланих українців під час сумнозвісної операції “Вісла” 1945-1946 років). Особливо запам’ятались концерти в Гданській ратуші і в одному з найбільших у Польщі Гданському кафедральному Маріацькому костелі.
* * *
В лютому 1996 року в місті Луцьку відбувся ІІІміжнародний конкурс імені Лесі Українки. В конкурсі приймали участь: студентський хор університету мистецтв міста Києва (керівник Д. Радик, професор, заслужений діяч мистецтв України), хор “Галицькі передзвони” місто Івано-Франківськ (керівник В. Савчук), капела “Галичина” місто Тернопіль (керівник заслужений працівник культури України І. Левенець), хор “Слов’яни” Латвія (керівник Ілга Бунтика), хор “Фермата” місто Люблін (Польща), капела українського культурного центру в місті Москва, чоловічий хор місто Барановичі (Білорусь), хор із міста Теребовля Тернопільської області (керівник О.Олійник).
“Оранта” виконала твір сучасного волинського композитора В. Тиможинського “Моя одинокая зірка” на слова Лесі Українки, різдвяний концерт Д.Бортнянського “Слава на небі Богу”, твір М. Лисенка “Камо пойду”, українську народну пісню в обробці Кошиця “На вулиці скрипка грає” і конкурсний твір В.Герасимчука на слова Лесі Українки “Вечірня година”.
“Оранта” завоювала гран-прі. Але свята й радості на цьому конкурсі не відчув ніхто з присутніх. Тільки глибокий жаль, скорботу, відчуття великої втрати — під час конкурсу від інфаркту раптово помер Голова журі конкурсу, професор Національної музичної академії імені П. Чайковського міста Києва, хормейстер дитячого музичного театру міста Києва, народний артист України — Кричко
* * *
Восени 1996 року хор “Оранта” був запрошений з виступами в місто Хелм (Польща) у зв’язку зі святкуванням 120-ї річниці з дня народження Першого президента України Михайла Грушевського.
* * *
У 1997 році з 28 серпня по 4 вересня в Іспанії відбувся І Інтернаціональний фестиваль хорової музики “CajaSalamancaySoria”. На ньому були присутні колективи з дев’яти країн світу: Аргентини, Бельгії, Камеруну, Мексики, Румунії, Росії, Уругваю, Пуерто Ріко, України.
Ми отримали багато приємних вражень від сонячної Іспанії, давали багато концертів у різних містах північної Іспанії. Захоплюючі екскурсії по старовинних куточках країни, побували на національному традиційному святі — іспанській кориді.
Загальний фінальний концерт відбувся в місті Саламанка на величезній площі, заповненій глядачами. Публіка дуже тепло зустрічала колективи всіх країн-учасників. Але з гордістю хочу відмітити, що особливо всім сподобались виступи колективу з Мексики та нашого хору “Оранта”.
Репертуар поповнився творами сучасних українських композиторів В. Зубицького, О. Некрасова, Л. Дичко, більше з’явилось творів світської музики, оброблених народних пісень О. Яковчука. Спогади про цю поїздку викликають яскраві приємні спомини.
* * *
З 26 по 31 травня 1998 року в місті Хайновці (Польща) проводився щорічний Міжнародний фестиваль церковної музики.Учасники конкурсували в п’яти різних номінаціях. Хор “Оранта” здобув першу нагороду в категорії “хорів парафіяльних”.Журі було в такому складі: професор Варшавської консерваторії, композитор і голова журі Ромуальд Твардовський, Дмитро Дімітров, О. Нікіфор, професор Віктор Роудо, Єжи Шурбак і Єжи Завіза. В конкурсі приймали участь близько тридцяти колективів із Єгипту, Німеччини, Греції, Росії, Болгарії, Білорусії, країн Прибалтики, багато колективів із Польщі, королівський хор із Македонії і декілька хорів з України. В категорії хорів парафіяльних приїжджих першу нагороду отримав хор із церкви святого Миколая з Білої Вежі (Польща), в категорії хорів парафіяльних місцевих першу нагороду отримав молодіжний хор собору Святої Трійці з Хайновці (Польща), в категорії аматорських світських хорів першу нагороду здобув жіночий хор “Раніца” із міста Мінськ (Білорусь) і студентський камерний хор “Світоч” із міста Ніжин (Україна), в категорії світських професійних хорів першу нагороду отримав хор із міста Москва (Росія) імені Свєшнікова.
Разом з іншими учасниками хор “Оранта” виступив на заключному гала-концерті в Білостоці. Виступ “Оранти” відзначив голова журі професор Ромуальд Твардовський. Відтоді репертуар хору поповнився його творами. А нашою конкурсною програмою були такі твори: О.Архангельський “Внуши Боже молитву мою”, Фатєєв “Милість миру”, С. Дегтярьов “Сей день”, О.Архангельський “Нащо ти відкинув єси”, М.Вербицький “Хваліте господа з небес”.
* * *
В серпні (13-14 числа) 1999 року в місті Києві відбувся творчий звіт художніх колективів, окремих виконавців Волинської області. Хор “Оранта” також прийняв участь у концерті. Виконували два твори: С.Дегтярьов “Сей день” та кантату “Ой у Луцьку, славнім місті” В. Тиможинського.
* * *
У вересні 1999 року камерний хор “Оранта” був запрошений на міжнародний конкурс хорових колективів, який проходив у місті Фівізано (Італія). Ця поїздка залишила в наших душах незабутні яскраві враження. Прекрасні виступи колективів із Болгарії, Словенії, Польщі, Італії, Білорусі, Росії. В умовах конкурсу було виконання григорянського хоралу (мелодії) (чоловічим складом хору “Оранта” було виконано знаменитий розспів Валаамського монастиря), твір ХІІ століття (ми виконали партесний концерт невідомого автора “Єдинородний сине”), твір ХІІІ століття (виконали хоровий концерт Д. Бортнянського “Тебе Бога хвалим”) і твір ХХ століття (Р.Твардовський “Алилуя”). Виступ нашого колективу журі оцінило як найкращий, ми отримали першу нагороду.
* * *
На початку березня 2000 року в місті Луцьку пройшов фестиваль духовної музики всіх релігійних конфесій Волині під назвою “З іменем єдиним на устах”, присвячений 2000-літтю Різдва Христового. Наш Архієрейський хор Свято-Троїцького кафедрального собору виконав такі твори: О.Архангельський “Внуши Боже молитву мою”, М.Львов “Вечері твоєї тайної”, Д. Бортнянський “Тебе Бога хвалим” концерт № 24. Виступи всіх колективів були відзначені дипломами фестивалю.
* * *
Концертна діяльність колективу є дуже різноманітною. Хор бере участь у міських концертах до державних свят, знаменних дат, релігійних подій: концерти до різдвяних свят, пасхальні концерти, до Дня Злуки 22 січня, святкування річниці дня народження Лесі Українки, Тараса Григоровича Шевченка, до Дня Матері (травень). Щороку виступаємо на фестивалях “Берегиня”, “Поліське літо з фольклором”, маємо виступи у концертах, присвячених Дню незалежності, Дню конституції, Дню музики.
Наш хор неодноразово допомагав випускникам диригентського факультету ВДМІ імені Лисенка здавати державні іспити: у 1991 році — Тамарі Солодкій, у 1997 році — Інні Смолярчук, у 2000 році — Інні Тузовій.
* * *
Я думаю, що в житті кожної людини, кожної особистості, або будь-якого колективу є “злети“ і “падіння”. “Злетам” передує клопітлива й, іноді, довготривала праця. На мій погляд, в нашому колективі існують недоліки, на яких хочу зупинитись і по можливості висвітлити їх.
Склад співаків різноманітний за своїми вокальними даними, за розумінням звукоутворення, власне різницею вокальної школи. Тим більше, що в хорі співають музиканти-інструменталісти: духовики, баяністи. Звідси основна проблема: відчуття позиції звуку. Наприклад, в партії тенорів часто близьке, “плоске” звучання, в альтів, навпаки, глибоке, “задавлене”. В партії сопрано не завжди легке і світле звучання, часто драматизоване. Для басів є характерне “рихле” звучання, немає зібраного, сконцентрованого в точці звуку. Оформлення голосної не завжди однорідне. Це впливає на тембральний ансамбль, на однотонність звучання партій. Але одна справа чути інтонаційну висоту звуку, а інша — уміти інтонаційно високо відтворити цей звук. Він може по-різному інтонуватись в залежності від тональних змін, від руху мелодії вгору чи вниз. Це вимагає від хористів:
теоретичних знань, вміння аналізувати звук як степінь тої чи іншої тональності (наприклад, виконання діатонічного і хроматичного півтону, яке вимагає різного інтонування);
відчуття однакової позиції звуку.
Щоб набути цих навичок, ми в розспівках використовуємо хроматичні гами вгору і вниз, ходи малих і великих інтервалів вгору і вниз, зміни ладу, розспівування голосних з різними динамічними відтінками. Зміна текстурних умов, зміна регістрів відчутно впливає на вокальну позицію і на стрій хору, це все йде від невміння співати в одній вокальній позиції, грамотно оформляти голосну. Відносно штрихів, треба зауважити, в хорі краще виходить штрих nonlegato, важче legato. Напевно, тому, що м’яка атака є складнішим видом, звідси якась неорганізованість у початку звучання. Не дістає хору хоральності звуку. Якість звукова втрачає “легкість” від тембрального перенасичення і від неекономності дихання. Це інколи призводить до форсованого, нав’язливого звуку. Цінність хору в безперервності звучання і ланцюгове дихання є цьому основою, але іноді в партії скорочується остання доля такту і вступ після дихання буває необережний, занадто активний. Не всі співаки володіють затриманим диханням, це впливає на опору, від цього і залежить правильна атака звуку.