Блок питания для компьютера, мощностью 350Вт, форм-фактор АТХ (стр. 8 из 13)
5. Визначимо коефіцієнт
за графіком [3 ;мал. 4.17; стор. 174];6. Визначимо коефіцієнт
за графіком [3 ;мал. 4.18; стор. 175];7. Розрахуємо перегрів нагрітої зони за формулою:
;8. Розрахуємо умовну поверхню нагрітої зони за формулою:
;9. Розрахуємо питому потужність нагрітої зони за формулою:
;10. Визначимо температуру нагрітої зони за формулою:
;( 
)11. Визначимо середню температуру в блоці за формулою:
;( )12. Визначимо температуру повітря на виході з блоку за формулою:
( 
)З аналізу отриманих результатів робимо висновок, що при завданих умовах експлуатації розроблювального пристрій забезпечується нормальний тепловий режим радіоелементів які в ньому застосовуються при експлуатації, тобто робочі температури не перевищують гранично допустимі величини.
Таким чином, конструкція корпусу з примусовим охолодженням повітрям не потребує зміни конструкції.
10 Охорона праці і навколишнього середовища.
Метою цього розділу дипломної роботи є визначення шкідливих та небезпечних виробничих факторів при розробці, налагоджуванні та експлуатації пристрою, а також розробка на цій підставі заходів, яки спрямовані на створення умов праці, яки відповідають вимогам норм і стандартів по охороні праці і техніки безпеки.
Особливу увагу буде спрямовано на фактори, яки можуть подіяти на працездатність і безпеку монтажника і налагоджувача окремих блоків та всього апарату разом. Це пов’язано з тим що при виконанні цих робіт необхідно виконувати пайку, вимірювання режиму роботи схеми, налагоджування, контроль і т. ін.
10.1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
До основних шкідливих і небезпечних факторів, що впливають на працівників яки задіяні на виробництві РЕА, відносять:
Підвищені рівні електромагнітного поля (рівні випромінювань і полів повинні відповідати ГОСТ 12.1.006-84);
Недостатня освітленість робочої зони (умови освітленості виробничих приміщень повинні відповідати нормам, зазначеним у СНиП ІІ-4-79/85);
Небезпека поразки електричним струмом;
Незадовільні параметри мікроклімату робочої зони (величини показників мікроклімату у виробничих приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99);
Вміст у повітрі робочої зони шкідливих речовин різного характеру впливу в концентраціях, що перевищують гранично припустимі (ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинна відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ 12.1.007-80, для аерозолю свинцю див. п. 1.1.2);
Підвищений рівень шуму на робочому місці (припустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях варто приймати відповідно до Санітарних норм припустимих рівнів шуму на робочих місцях ДСН 3.3.6.037-99);
Підвищена напруженість електричного поля промислової частоти на робочому місці (напруженість електричних полів промислової частоти на робочих місцях повинна відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.002-88).
10.2 Умови праці на робочому місці.
Приміщення в якому відбувається технологічні операції по виготовленню і налагоджуванню виробу знаходиться в панельному будинку. Вібрації і шкідливі речовини відсутні. Покриття підлоги керамічна плитка.
Геометричні розміри приміщення:
довжина a = 10.0 м;
ширина b = 5 м;
висота h = 3.4 м;
Кількість осіб що працюють в приміщенні 6 чоловік.
Визначимо значення площі і обсягу приміщення:
S1=a×b=5×10=50 м2 – площа приміщення;
SП=8,5 м2 – загальна площа столів і шафи;
S= S1 -Sп=41,5 м2;
V=S×h=141,1 м3;
Розрахуємо значення площі і обсягу приміщення на одну особу, результати внесемо до таблиці №10.1.
Таблиця №10.1.
| Параметр | Норматив, | Існуючі |
| Площа, S | Не менш 4,5 м2 | 6,9 м2 |
| Об’єм , V | Не менш 15 м3 | 23,5 м3 |
| Висота | Не менш 3 м. | 3,4 м. |
Обсяг приміщення, що приходиться на одну людину і корисна площа більше нормативного значення у відповідності зі СН245-82 і ОНТП-24-86.
10.3 Мікроклімат.
Скористаємося ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99, що встановлюють такі параметри мікроклімату як температура, вологість і рухливість повітря в залежності від виду виконуваних робіт, періоду року.
Роботу, яка виконується в розглянутому приміщенні можна віднести до категорії 1а, тому що вона виконується сидячи і не вимагає фізичних зусиль. Енерговитрати організму людини при такому виді робіт складають до 120 ккал/год.
Джерелом теплового випромінювання є радіатор центрального опалення, що складається із семи секцій.
Нормовані значення параметрів мікроклімату відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 представленні в табл.2.
Оптимальні і припустимі норми температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень наведені у таблиці №10.2:
Таблиця №10.2.
| Період року | Температура повітря, 0С | Відносна вологість повітря, % | Швидкість руху повітря, м/с | |||
| Оптимальна | Допустима | Оптимальна | Допустима | Оптимальна | Допустима | |
| Холодний | 22-24 | 21-25 | 40-60 | Не більше 75 | 0.1 | не більше 0.1 |
| Теплий | 22-24 | 22-28 | 40-60 | 55 при 28 0С | 0.1 | 0.1-0.2 |
| Існуючий | 22-24 | 55 | 0.1 | |||
Параметри мікроклімату підтримуються за допомогою систем кондиціонування і обігріву.
10.4 Оцінка санітарних норм умов праці при пайці елементів.
При збиранні використовується ручна пайка, виконувана електричним паяльником потужністю 20 40 Вт. Питоме утворення аерозолю свинцю при цьому складає 0,02 0,04мг/100 пайок.
Згідно складального креслення в якості припою використовується олов'яно-свинцевий припій марки ПОС-61 ГОСТ 21931-76, а як флюс використовується без кислотний флюс КЕ ГОСТ 1797-64. Для видалення залишків флюсу застосовується етиловий спирт або ацетон. До складу припою входить олово Sn у кількості 60-62% і свинець Pb у кількості 38-40%.
Флюс складається із соснової каніфолі у кількості 15-28%, і етилового спирту у кількості 72-85%.
Свинець є надзвичайно небезпечною речовиною (клас 1), ГДК у повітрі робочої зони 0,01мг/м. Олово є речовиною помірковано небезпечною (клас 3) ГДК 10мг/м. Спирт етиловий є безпечною речовиною (клас 4) ГДК у повітрі робочої зони 1000мг/м.
Визначимо концентрацію аерозолю свинцю:
Сфакт.=0,6×y×n×N×t/V = 0,6×0,03×2×4×8/141=0,00817 мг/м, де
у - питоме утворення аерозолю свинцю (y=0,03мг/100 пайок);
n - кількість пайок у хвилину (n=2);
N - кількість робочих місць(N=4);
V - обсяг приміщення, м.( V=141 м);
t - тривалість зборки виробу, год. (t=8годин);
Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозолю свинцю в повітрі робочої зони не буде перевищувати гранично припустиму концентрацію 0,01мг/м. Так, як пари свинцю не перевищують ГДК, то немає необхідності у додатковій вентиляції ділянок пайки.
10.5 Освітлення.
10.5.1 Розрахунок природного освітлення.
При монтажі друкованих плат рівень освітленості повинен бути оптимальним. При дуже яскравому освітленні виникає швидке стомлення робітника, що може привести до втрати працездатності і травмі.
Природне освітлення приміщення здійснюється боковим світлом крізь світлові прорізи в зовнішніх стінах чи через прозорі частини стін.
Основною для розрахунку природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (КПО), що залежить від широти місцевості, пори року, а також погоди, і по який приводиться нормування природного освітлення.
При однобічному боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, яка розташована на відстані 1 м від стіни, яка найбільш віддалена від світлових прорізів, на перетинанні вертикальної площини характерного розміру приміщення й умовної робочої поверхні.
Згідно СНиП ІІ-4-79/85 нормоване значення КПО для робіт високої точності дорівнює для третього поясу ен III = 2 % вибираємо для природного освітлення в районах з малим сніжним покривом.
Тому що Київ розташований у IV поясу світлового клімату, то значення КПО визначимо за формулою:
ен IV = ен III∙ m∙ з,
де ен III - значення КПО для III пояса;
m =0,9 - коефіцієнт світлового клімату для Києва;
c =0,75 - коефіцієнт сонячності клімату.
е н IV = 2,0×0,9×0,75 = 1,35
Фактичне значення еф при бічному висвітленні визначимо за формулою:
еф=еб×q×r1×T0/Kз,
де q=0,75- коефіцієнт враховуючий нерівномірну яскравість неба і залежить від кутової висоти α середини світлового прорізу над робочою поверхнею;
Кз = 1,3- коефіцієнт запасу (виробниче приміщення з повітряним середовищем, що містить менш 1мг/м3 пилу);
r1 - коефіцієнт, що враховує відображення світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Даний коефіцієнт залежить від ряду факторів:
відношення глибини приміщення b = 5 м до висоти верха вікна від рівня робочої поверхні до верха краю вікна h = 2,9 м;
відношення відстані l = 1 м розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення;