відношення довжини приміщення lп =10 м до його глибини;
середньозваженого коефіцієнта приміщення, що розраховується за формулою:
,де r1,r2,r3 - коефіцієнт відображення відповідно стелі, стін і підлоги знайдений по таблиці і рівний ρ1= 0,7; ρ2= 0,6; ρ3= 0,1;
S1,S2, S3 - площі стелі, стін, підлоги.
Для розглянутого приміщення: S1=50 м2, S2=84 м2, S3=50 м2.
При відношенні
b/h=5/2,9=1,7;
l/b=1/5=0,2;
lп/b=10/5=2;
rпорівн=0,4;
Одержимо r1=2,1.
еб- геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні.
еб=0,01×(n1×n2),
де n1=6 - кількість променів за графіком Данилюка I, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точці на поперечному розрізі приміщення;
n2=42 - кількість променів за графіком Данилюка II, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахунковій точці.
еб=0,01×6×42=2,52
T0 - загальний коефіцієнт світло пропускання, який визначається за формулою:
T0=T1 ×T2 ×T3 ×T4 ×T5,
Де T1 - коефіцієнт світло пропускання матеріалу скла (подвійна шибка Т1=0,8);
T2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях світло прийому (плетіння дерев'яні спарені Т2=0,7);
T3 - коефіцієнт враховуючий утрати світла в несучих конструкціях (при бічному висвітленні Т3=1);
T4- коефіцієнт враховуючий утрати світла в сонцезахисних пристроях ( при регульованих жалюзі Т4=1);
T5- коефіцієнт враховуючий утрати світла в захисній сітці (при бічному висвітленні Т5=1 );
Т0=0,8×0,7×1×1×1=0,56
Підставимо отримані результати в формулу:
еф=еб×q×r1×T0/Kз=2,52×0,75×2,1×0,56/1,3=1,71
З проведеного розрахунку видно, що значення необхідне по природному освітленню виконується цілком, тому що розрахункове значення КПО для робочої точки більше нормованого значення КПО.
10.5.2 Розрахунок штучного освітлення.
У розглянутому приміщенні, використовується система загального рівномірного освітлення. Як джерело світла використовуються люмінесцентні лампи низького тиску ЛБ 40 у кількості 32 штук, розміщені в шістнадцяти світильниках, розташовані на стелі в чотири ряди.
Перевіримо освітленість, забезпечувану загальним рівномірним штучним освітленням. Для визначення освітленості застосуємо метод коефіцієнта використання світлового потоку:
,де N - кількість світильників у приміщенні;
n - кількість ламп в одному світильнику (n = 4);
Фл- світловий потік лампи, лм Фл = 3120лк. по для світильників ЛБ-40;
m - коефіцієнт, що враховує збільшення освітленості за рахунок відображення (m = 1.2);
m - кількість напіврядів світильників (m = 4);
ei - відносна освітленість за рахунок i-го напівряду світильників у розглянутій точці;
y - коефіцієнт переходу від горизонтального освітлення, створюваного i-м напіврядом у розглянутій точці до освітлення в похилій площині;
K3 - коефіцієнт запасу (При використанні люмінесцентних ламп у приміщеннях з повітряним середовищем, що містить менш 1мг/м3 пилу, Кз = 1.5);
h - висота підвісу світильників відносно поверхні робочого місця (h=2.6м);
lp - довжина ряду світильників, м (lp = 10 м);
Для визначення табличного значення функції e знаходимо відношення p і l:
p = p / n,
де p - відстань розрахункової точки до проекції ряду світильників на
горизонтальну площину;
p = 1/4 = 0.25;
l = l2 / n, де
l2 - відстань розрахункової точки від стіни (2.5 м).
l = 2.5 / 4 = 0.62.
Для кута a = 25° падіння світла Ia = 162 Лм.. по Ia для світильників 9-ї групи визначимо f(p l) =0.55
e = f(p l) ×Ia = 0.55×162 = 89;
Норма загального освітлення робочих місць (контраст об'єкта розрізнення середній, розряд зорової роботи 3у; робота високої точності) складає 300 Лк. Тому, що Е фактичне > Е необхідне, то СНиП 11-4-79/85 виконуються.
Також кожне робоче місце обладнане джерелом місцевого освітлення, для виконання можливих робіт пов’язаних з виконанням операцій високої точності.
10.5.3 Оцінка інтенсивності інфрачервоного випромінювання (ІЧВ).
ІЧВ має на організм людини тепловий вплив, ефект якого залежить від довжини хвилі, що є умовою для глибини проникнення. Дія ІЧВ при поглинанні в різних шарах шкіри зводиться до її нагрівання, що обумовлює переповнення кровоносних судин кров'ю і посиленню обміну речовин. Збільшується зміст фосфору і натрію в крові, відбувається поляризація шкіри людини. ІЧВ впливає на функціональний стан центральної нервової системи, викликаючи зміни в серцево-судинній системі. Довгохвильове ІЧВ, проникаючи в очні середовища, викликає ряд патологічних змін: коньюктиви, помутніння роговиці, депігментація райдужної оболонки, спазм зіниць і інші.
Джерелами ІЧВ в розглянутому випадку є паяльники. Температуру паяльників знайдемо з наступних розумінь - припій ПОС-61 має температуру плавлення + 190 С. Температура паяльника повинна бути вище на 50-70 С. Тому паяльник нагрівається до температури + 260 С. Для оцінки відповідності рівня ІЧВ припустимим значенням санітарних норм необхідно визначити довжину хвилі цього випромінювання:
l=2.88/T;
l- довжина хвилі, мм;
Т - температура випромінюючої поверхні.
l = 2.88/503= 5.73 мкм;
Згідно норм ГОСТ12.1.005-88 та ДСН 3.3.в.042 - 99 при опроміненні Sдоп < 25% припустимою щільністю потоку енергії рівної:
S=p(d1×l1+d2×l2+d3×l3),
де S - випромінювана поверхня паяльника. Знайдемо випромінювану поверхню паяльника, як суму поверхонь трьох циліндрів:
d1=0,004 м; l1=0,03 м;
d2=0,01 м; l2=0,03 м;
d3=0,005 м; l3=0,05 м;
S=3,14×(0,004×0,03+0,01×0,03+0,005×0,05)=0,0021 м2;
Визначимо інтенсивність опромінення. Тому що відстань від джерела випромінювання до людини r=0.2м >
=0.046м, то застосуємо точковий метод:q=0.91×S×((T/100)4-A)/r2;
А = 85 для шкірного покриву людини;
q=0.91×0.0021×((503/100)4-85)/0.22=26,5 Вт/м2;
При довжині хвилі l =5.76 мкм qдоп = 120 Вт/м2. Тому що q<qдоп, то додаткових заходів захисту застосовувати не потрібно.
10.6 Акустичний шум в робочому приміщені.
Шум шкідливо діє на здоров’я людині. Для організації оцінки шуму санітарними нормами допускається користатися загальним рівнем, вимірюваними шумо - вимірювачем по шкалі "А" названого рівнем звуку, що потім порівнюють із припустимим рівнем для даного типу приміщення, рівним 55 дбА, відповідно до ДСН 3.3.6.037-99
Максимальний рівень шуму в приміщенні 45дбА, тобто нижче припустимого. У приміщенні цеху ніяких видів вібрації немає.
10.7 Аналіз потенційних причин ураження електричним струмом. Електробезпека.
По способу захисту людини від ураження електричним струмом згідно ГОСТ12.2.007.0-75 основну i допоміжну апаратуру відносять до 01 класу.
Згідно ГОСТ 12.1.038-88, граничного допустимі напруги дотику i струми через людину при нормальному (неаварійному) режимі роботи виробу наведені в таблиці №10.3:
Таблиця №10.3.
Вид струму | Напруга, В не більше | Струм, мА не більше |
Змінний 50 Гц | 2 | 0.3 |
Постійний | 8 | 1.0 |
Тривалість дії напруг вказаних в таблиці не більше 10 хвилин на добу, встановлено з реакції чутливості. Напруга дотику i струму для людей, працюючих в умовах високих температур (вище 25`С) i вологості (більш 75%) повинна бути зменшена в три рази.
Згідно технічного завдання експлуатація модуля передбачає в умовах виробництва при живленні від мережі змінного струму 220В, 50Гц. Оскільки в виробничих умовах є можливість одночасного дотику людини до з`єднаних з землею конструкціями, то це обумовлює категорію приміщень, як приміщення з підвищеною небезпекою.
Значення робочої напруги дотику i струму крізь людину не повинно перевищувати значень, вказаних в таблиці що приведена вище.
При аварійному режимі роботи напруга дотику i струму через людину не повинна перевищувати значення, вказані в таблиці №10.4:
Таблиця №10.4.
Вид струму | Величина | Гранично допустимі рiвнi при дії вище: 0,1 0,2 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 вище 1 |
Змінний 50Гц | U,B I,мA | 500 250 100 85 70 65 55 50 36500 250 100 85 70 65 55 50 6 |
Постійний | U,B I,мA | 500 400 250 240 230 220 210 200 40500 400 250 240 230 220 210 200 15 |
Гранично допустимі значення напруг дотику i струму, що проходять крізь людину, відповідають випускаючим (змінним) i не больовим (постійним) струмам, при аварійному режимі роботи електрообладнання.
Для захисту людини від ураження електричним струмом в виробничих приміщеннях використовується занулення устаткування. При наявності занулення замикання фази на корпус перетворюється в однофазне коротке замикання від струму, якого спрацьовує пристрій максимального стругового захисту i вимикає пошкоджене електрообладнання.
Розрахунок на виникаючу здатність, включає знаходження величини струму короткого замикання i перевірку кратності його по відношенню до номінального струму пристрою максимального струмового захисту.
Вхідні данні для розрахунку:
Uф = 220 В – фазна напруга;
кабель чотирьох жильний 3 ´ 150 мм2 плюс 1´70 мм2;
матеріал – алюміній (r = 0.028 Ом´мм2 / м );
відстань від трансформатора до споживача L = 250 м;
номінальний струм спрацювання автомата захисту Iном – 250 А.
Струм однофазного короткого замикання визначимо за формулою:
, деактивний опір фазного дроту:
rф = ( с × L ) / Sф = ( 0.028 × 250 ) / 15 = 0,47 Ом
активний опір нульового дроту:
rн = ( с × L ) / Sн = ( 0.028 × 250 ) / 7 = 1 Ом
rи = 0,3 Ом – розрахований опір трансформатора потужністю 250 кВ * А. Кратність струму однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацювання автомата захисту дорівнює: