За даними таблиці 1 побудуємо графік:
Таблиця 1.2. Коефіцієнт завантаження робочих місць на кожній операції.
№операції | Найменуванняоперації | Кількість робочих місць | Коефіцієнт завантаження робочих місць | |
Розрахункова | Прийнята | |||
1 | Різка заготівок | 2,25 | 3 | 0,75 |
2 | Точіння | 3 | 3 | 1 |
3 | Точіння | 6 | 6 | 1 |
4 | Точіння | 5 | 5 | 1 |
5 | Точіння | 8,75 | 9 | 0,97 |
6 | Свердління | 2,25 | 3 | 0,75 |
7 | ЗенкеруванняНарізання різьби | 3 | 4 | 0,755 |
8 | ||||
9 | Шліфування | 8,75 | 9 | 0,97 |
10 | Полірування | 12,5 | 13 | 0,96 |
11 | Контроль | 6,5 | 7 | 0,93 |
Відобразимо дані щодо коефіцієнта завантаження за допомогою діаграми:
За даними таблиці 2 побудуємо новий графік:
Динаміка коефіцієнта завантаження робочих місць.
Таким чином, в результаті обчислень ми отримали коефіцієнт завантаження робочих місць для кожної операції, який коливається в допустимих межах та дозволить в подальшому налагодити максимально ефективне виробництво.
4. Визначення кількості основних і допоміжних робітників на дільниці
Для обчислення кількості основних та допоміжних робітників на дільниці ми будемо використовувати формулу чисельності робітників, які зайняті на роботах, що нормуються (Чрнпл):
(4.1)де ti – планова трудомісткість одиниці і-го виробу, нормо-год.; Qпл. – кількість виробів і-го виду, які мають бути виготовлені в плановому періоді, шт; Квн – плановий коефіцієнт виконання норм часу; Кбо – коефіцієнт, який враховує можливість багатоверстатного обслуговування при виконанні і-ої операції; n – кількість видів виготовлюваних одиниць.
Таблиця 3
Баланс робочого часу одного робітника
Склад фонду робочого часу | позначення | Час, що планується | |
в днях | в годинах | ||
Календарний фонд часу | 365 | ||
Неробочі дні, усього(в тому числі, вихідні святкові) | 114 | ||
Наявний (номінальний) фонд часу | 251 | ||
Планові невиходи на роботу:чергова відпусткадодаткова відпусткаучбова відпусткадекретна відпусткавиконання державних і суспіль-них обов'язківлікарняний | 4324120,3710,635 | ||
Явочний фонд робочого часу | 208 | ||
Тривалість робочого дня | 8 | ||
Скорочення робочого дня | 0,48 | ||
Середня тривалість робочого дня | 7,52 | ||
Ефективний фонд часу робочого | 1564,16 |
Календарний фонд часу робітника налічує 365 днів.
Всього неробочих, в т. ч. і святкових днів - 114.
Таким чином, наявний або номінальний фонд часу налічує 251 день.
Для визначення невиходів на роботу, що плануються необхідно скласти такі показники як тривалість чергової відпустки (24 дні), додаткової відпустки (12 днів), учбової відпустки (1,5% номінального фонду часу), тривалість декретної відпустки (0,4% номінального фонду часу), дні призначені на виконання державних або суспільних обов'язків (0,25% номінального фонду часу), тривалість хвороб (2% номінального фонду часу).
Таким чином, невиходи на роботу, що плануються, налічують 43 дні.
Середня кількість явочних днів - номінальний фонд часу без врахування невиходів на роботу, що плануються, тобто 251 – 43 = 208 день.
Встановлена тривалість робочого дня - 8 годин.
Для визначення скорочення робочого дня необхідно взяти 6% від
. Скорочення робочого дня за шкідливі умови праці – 1%; підліткам від 15 до 18 років – 2%; на святкові та передсвяткові дні – 2%; молодим матерям, які годують дитину – 1%. На все це вийде 0,48 години.Таким чином, середня тривалість робочого дня складає 8 - 0,48 = 7,52 (години).
Ефективний фонд часу робочого дня
= 7,52∙208 = 1564,16години або 93849,6 хвилин.Таким чином:
Загальна кількість основних робітників:
Розрахунки можна представити у вигляді таблиці 4.
Таблиця 4
Кількість робітників за професіями та розрядами
Професія | Розряд | Кількість робітників | |
розрахункова | прийнята | ||
Різник | II | 3,91 | 4 |
Токар | II | 5,22 | 6 |
Токар | III | 10,43 | 11 |
Токар | III | 8,70 | 9 |
Токар | III | 15,22 | 16 |
Свердлильник | IV | 3,91 | 4 |
Зенкерувальник | III | 3,04 | 3 |
Різьбяр | III | 2,17 | 2 |
Шліфувальник | IV | 15,22 | 16 |
Полірувальник | IV | 21,75 | 22 |
Контролер | V | 11,30 | 12 |
Всього 105 |
Загальна кількість допоміжних робітників складає 58 чоловіка.
Як відомо, прийнята чисельність допоміжних робітників не повинна перевищувати 40-60% від загальної кількості основних робочих виробничої дільниці. В даному випадку кількість допоміжних робітників становить 55,2% від основних робочих.
Таблиця 6
Кількість допоміжних робітників
№ з/п | Професія | Визначник норми обслуговування | Прийнята кількість | ||||||||||||||
I | II | III | IV | V | VI | ||||||||||||
1 | Наладчики | Кількість основних робітників | 5 | 5 | |||||||||||||
2 | Мастильники | 4 | 4 | ||||||||||||||
3 | Електромонтери | 4 | |||||||||||||||
4 | Слюсарі | 5 | 5 | ||||||||||||||
5 | Вантажники | 9 | 8 | ||||||||||||||
6 | Електрокарники | 1 | |||||||||||||||
7 | Кранівники | ||||||||||||||||
8 | Стропальники | ||||||||||||||||
9 | Комірники | 5 | |||||||||||||||
10 | Прибиральники | 3 |
5. Розрахунок собівартості продукції, що виготовляється
Собівартість продукції на даному підприємстві включає в себе такі складові:
матеріальні витрати (55 % від загальних витрат);
витрати на оплату праці (10 %);
відрахування на соціальне страхування (3 %);
амортизація основних фондів та нематеріальних активів (10 %);
інші витрати (22 %).
Сума цих складових становить 100 %.
На нашому підприємстві використовуються дві форми заробітної плати: пряма відрядна та почасова. За першою формою виплачується заробітна плата основним робітникам, за другою – допоміжним.
Надалі розрахуємо заробітну плату основних робітників, використовуючи наступну формулу:
ЗПп.в. =
(5.1)