Таблиця1. Оцінка зазруднення грунтів Зони відчуження
| Рівень обсеменінняВ 1 г грунту | Кількість проб, % з різною інтенсивність обсеменіння | ||
| Ендобактерії | ЗМО (37 гр Ц, 24 год) | ЗМО (20 гр Ц, 48 год) | |
| Мінімальній (0-99 тис.)Середній (100 тис. - 1 млн.)Максимальний (більше 1 млн.) | 5237.210.8 | 29.454.915.7 | 29.457.812.8 |
Але враховуючи особливу роль радіоактивного забруднення грунтів Зони відчуження, важливо співставити отримані результати з активністю цезію – 137, в табілиці 2 представлені відсотки проб по всіх трьох санітарно-бактеріологічних показниках при максимальній активності цезію – 137. Як видно, в усіх показниках виявлено збільшення відсотку проб з мінімального до максимального рівню обсеменіння. Іншими словами, можна констатувати наявність стимулюючої дії підвищеного радіоактивного забруднення грунту цезієм – 137 з удільною активністю більш тисячі Бк/кг.
Таблиця 2. Вплив максимального (більш 1000Бк/кг Cs) радіактивного забруднення грунту на життєдіяльність бактерій.
| Показники | Рівні обсеменіння | ||
| мінімальний | середній | максимальний | |
| ЕндобактеріїP+mNTV | 30.26.3530.41-2<80 | 34.27.6380.672-3<80 | 45.515.0110.941-3<80 |
| ЗМО(37гр Ц,24год)P+mNTV | 13.36.2301.91-290 | 32.17.5563.622-3>99.9 | 75.010.8164.951-3>99.9 |
| ЗМО(20гр Ц,48год)P+mNTV | 20.07.3301.211-2<80 | 32.26.1592.02-395 | 62.213.4132.761-395 |
В таблиці 3 наведена аналогічна обробка результатів бактеріологічних досліджень грунту при більш низькій активності цезію – 137 (від 100 до 1000 Бк/кг). При цих умовах не виявлено істотних відмінностей в рівнять бактеріального обсеменіння. Таким чином, такі рівні активності цезію – 137 не мали істотного впливу на санітарно-показові мікроорганізми грунтів Зони відчуження. Результати дослідження грунту Зони дозволяють оцінювати її як незначительно забруднену органічними сполуками. Крім того, грунти зберегли активність процесів мікробного самочищення алло- і аутохтонною мікрофлорою, що має позитивне значення для прогнозу Зони відчуження.
Таблиця 3. Вплив більш низького(100-1000Бк/кг 137Cs)радіоактивного забруднення грунту на життєдіяльність бактерій.
| Показники | Рівні обсеменіння | ||
| мінімальний | Середній | Максимальнмй | |
| ЕндобактеріїP+mNTV | 30.26.3530.921-2<80 | 30.57.9380.192-3<80 | 36.414.5110.391-3<80 |
| ЗМО(37гр Ц,24год)P+mNTV | 46.79.1560.011-2<80 | 32.16.2161.22-3<80 | 18.79.730-2.11-3<80 |
| ЗМО(20гр Ц,48год)P+mNTV | 28.88.3300.0<80 | 28.85.9590.0<80 | 23.111.7130.431-3<80 |
Треба сказати, що після аварії на ЧАЕС на Україні з’вився новий фактор забруднення навколишнього середовища. Це зумовило формування антропогенної радіонуклідної аномалії, що сприяє якісним та кількісним змінам мікробіоценозів грунтів. Оцінюючи мікробіологічні показники грунтів Зони, необхідно зазначити, що у різні періоди досліджень спостерігалися певні зміни в мікробних асоціаціях. З підвищенням радіоактивності грунту більше 1000 Бк/кг по цезію – 137 істотно збільшилась кількість проб з максимальнім рівнем обсеменіння алло- і аутохтонною мікрофлорою, що може бути оцінено як стимуляцію екосистеми приявлення гіперкомпенсаторних і депонуючих процесів з можливим сануючим ефектом, що веде до зменшення радіоційного навантаження на представників мікробної популяції. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати для еколого-гігієнічної оцінки грунтів Зони відчуження проводити регулярний сезонний мікробіологічний контроль з визначенням рівней обсеменіння мікрофлорою. Крім того, мікрофлору грунтів Зони відчуження можна використовувати як депо генофонду мікроорганізмів, що зазнали істотної зміни під дією радіації.
Забруднення радіонуклідами напірно-водоносного горизонту .
Для встановлення забруднення радіонуклідами напірного водоносного горизонту було проведено гідрохімічні дослідження працюючих свердловин Припятьського водозабору. Було зареєстровано підвищений вміст стронцію – 90 у водах господарського питного значення, що видобувалися Припятьським водозабором з напірного водоносного горизонту в еоценових відкладах. В 1991 році було відзначено загальне підвищення смісту стронцію – 90 від 0.036 до десятих долей Бк на один літр води, при чому в липні максимальне значення концентрації стронцію – 90 досягло близько 1 Бк/л.
Проби води, які були взяті для проведення радіохімічних і хімічних аналізів, забиралися з сімнадцяти свердловин. Було проведено радіометріяя на вміст тритію і стронцію – 90. Результати досліджень зображено в таблиці 3. Як видно, жодна з обстежених свердловин не дає підвищеного вмісту стронцію – 90 і тритію. Це дозволяю зробити висновки про те, що поки що водоносний горизонт в еоценових відкладах не забруднений радіонуклідами (РН).
Таблиця 4.Вміст тритію та стронцію-90 у пробах води зі свердловин Припятьського водозабору,Бк/л
| №п/п | Номер проби | Номер свердловини | Тритій | Стронцій-90 | ||
| Актив-ність | Абсолютна похибка | Актив-ність | Абсолютнапохибка | |||
| 1234567891011121314151617 | 2021222829505152535455565758596061 | 987651311<21415162017232412526 | <1.691.9<1.69<1.69<1.69<2.93<2.93<2.933.64<2.93-<2.93<2.93<2.933.25<2.93<2.93 | 0.130.390.35 | <0.0146<0.0146<0.0146<0.0146<0.0146<0.0146<0.01460.013<0.01460.0184<0.0146<0.0146<0.0146<0.0146<0.0146<0.01460.0148 | 0.00190.0130.0011 |
Хімічний аналіз був проведений Інститутом геологічних наук НАН України і його результати представлені в таблиці 5 (див. додаток).
Факт підвищеного вмісту NaCl у відносно ізольованих водоносних горизонтах еоценових відкладів дозволяє говорити про можливість міграції стронцію – 90 та інших РН до водозабірних свердловин у випадку забруднення ними безнапірного водоносного горизонту.
Аналіз води акваторії Київського водосховища.
Для визначення якісного і кількісного вмісту РН у річковій воді акваторії водосховища були відібрані проби води у верхній течії і у місцях впадання у водосховища річок (Дніпро, Припять, Тетерев), а також з озера-охолоджувача ЧАЕС. Гідрохімічні показники річкової води змінюються в залежності від швидкості течії (таблиця 6).
Таблиця 6. Гідрохімічна характеристика річової води акваторіі Київського водосховища.
| Комп-оненти | Гідрохімічні показники 103,кг/м3 | ||||||
| р.Припять | р.Дніпро | Гирло р.Тетерев | Київск.Водо-ще | ||||
| м.Чорнобиль | Гирло | м.Комарин | Гирло | ||||
| PHNзагNH4NоргPзагPоргPO43-БіхроматнОкисл.O2CO2FeзагFeвзвFeрозчCa2+Mg2+Na++K+Cl-SO42-HCO3-CO32- | 7.61.120.860.260.110.050.0635.67.97.00.600.500.1043.99.120.026.322.8154.20.0 | 7.71.541.170.370.150.060.0939.36.28.20.610.480.1350.48.618.225.820.0137.10.0 | 7.61.120.690.430.120.050.0729.19.20.00.440.360.0843.412.432.527.727.1180.16.0 | 7.41.540.970.570.150.060.0936.86.47.00.400.300.4050.99.424.327.021.6158.70.0 | 7.61.710.910.800.130.050.0828.66.312.30.850.640.2152.910.325.034.130.4177.00.0 | 7.62.00.631.370.150.060.1032.37.90.00.500.400.0843.48.818.022.724.9137.46.0 | |
Склад загального і органічного азоту і фосфору, показник біохроматної окисляемсти зростає від верхньої течії до місця впадання в Київське водосховище річок. В той же час в присталій рН вміст розчиненого кисню в цих місцях зменшується і потім трохи зростає в районі шлюзу. Що стосується неорганічних катіонів і аніонів, то для них характерне зниження іх вмісту в гирлі.
У водосховищі за рахунок різкого зменшення швидкості течії зростає кількість розчинних органічних речовин (РОР) і зменшується вміст розчинних речовин неорганічної природи (РРН). РОР природного походження представлене високомлекулярними сполуками гумусової природи – фульво- і гуміновими кислотами.
Радіонукліди, що в результаті аварії потрапили в природні води, знаходяться в різних фазових станах. Найбільш міграційноспроможними є літкі продукти ділення і конденсати різного складу. Ці форми при взаємодії з водою можуть переходити в розчинний стан. Кількість РОР в пробах річної води, відібраних 6, 8 червня 1986 року, склала 4 Мг/л, завісей – 20 Мг/л. Активність Се у воді акваторії Київського водосховища хнаходилась в межах 1.09 – 4.12 Бк/л і досягала 25.82 Бк/л у воді обводного канала охолоджувача ЧАЕС, Се – 1.42 – 8.11 і до 28.14 Бк/л відповідно (табл.7)
Таблиця 7.Розподіл між РОР,РРН та зависями в річковій воді акваторії Київського водосховища.
| Радіонукліди | Група реч. | Вміст РН в пробах, Бк/л | ||||||
| р.Припять | р.Дніпро | Тетеревгирло | Київск.Водо-ще | Канал озера –охолод | ||||
| Чорнобиль | Гирло | Комарин | Гирло | |||||
| 141Ce144Ce103Ru106Ru131I134Cs137Cs140La95Nb95Zr | РОРРРНРЗВРОРРРНРЗВРОРРРНРЗВРОРРРНРЗВРОРРРНРЗВРОРРРНРЗВРОРРРНРЗВРОРРРНРЗВРОРРРНРЗВРОРРРНРЗВ | --1.090.06-1.610.370.415.870.110.063.270.08--0.120.062.380.280.104.83--------- | --0.75--0.870.820.114.040.230.122.110.16--0.08-1.830.300.125.81-----2.92--- | --0.75--0.871.180.073.440.22-0.980.22--0.06-1.280.260.184.74---------- | --1.870.10-2.281.580.274.321.180.234.20---0.080.021.340.400.225.55--------- | --2.63--1.671.160.162.181.12-3.83---0.060.122.120.120.104.06--------- | --4.120.08-8.110.840.123.870.500.032.310.27--0.120.103.170.280.066.34--------- | --25.821.87-28.142.210.2323.861.340.2816.22---7.540.94210.286.191.00251.063.350.1126.50--7.39--14.88 |
РН церію містяться переважно у складі завісей (95.6 – 100 %), незначна кількість 144Ce(1 – 4.4 %) знайдено у складі РОР річкової води.Вміст 141Ce та 144Ce підвищується в гирлах річок та у місцях зі слабкою течією.