Згідно з ЦК України учасники господарського товариства мають права та обов’язки у порядку , встановленому установчими документами товариства .
Права учасників :
брати участь в управлінні товариством у порядку , визначеному в установчому документі ;
брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину ( дивіденди ) ;
вийти з товариства ;
здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві ;
одержувати інформацію про діяльність товариства .
Залежно від змісту ці права поділяються на майнові ( право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину ) та особисті немайнові права ( право брати участь в управлінні товариством . Право на управління товариством реалізується як шляхом безпосередньої участі в роботі товариства ( членство в правлінні, наглядовій раді ), так і через представників , які обираються в органи управління товариством .
Учасник товариства має право одержувати інформацію про діяльність товариства . Інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища , що мали або мають місце у суспільстві , державі . Інформація про діяльність товариства міститься у фінансовій звітності , балансі . Реалізувати своє право на інформацію учасник може звернувшись безпосередньо до товариства . Порядок одержання інформації встановлюється в установчих документах , процедура її отримання може бути прописаною у спеціальному положенні , яке затверджується загальними зборами товариства .
За нормами ЦК учасники мають право вийти з товариства . Вихід учасника з товариства пов’язаний з обов’язком сплатити певну суму коштів чи передати майно . Це може вплинути на фінансовий стан товариства , тому установчими документами може бути встановлений обов’язок для учасників письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк . Цей строк не може перевищувати одного року .
Обов’язки :
додержуватись установчого документа товариства ( статуту чи договору ) та виконувати рішення загальних зборів ;
виконувати свої зобов’язання перед товариством , у тому числі ті , що пов’язані з майновою участю ;
вносити вклади у розмірі ( оплачувати акції ) у розмірі , порядку та коштами , що передбачені установчими документами ;
не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства .
Учасники товариства зобов’язані не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства . Комерційною таємницею згідно ст. 505 ЦК є інформація , яка є секретною в тому розумінні , що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб , які звичайно мають справу з видом інформації , до якого вона належить , у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності , вжитих особою , яка законно контролює цю інформацію . Комерційна інформація – це інформація , яка є корисною і не є загальновідомою суспільству . Вона має дійсну або комерційну цінність , з якої можна отримати прибуток і щодо якої володілець вживає заходів для її захисту в усіх сферах життя і діяльності . Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного , організаційного , комерційного , виробничого та іншого характеру .
Конфіденційною інформацією є відомості , які знаходяться у володінні , користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов .
В установчих документах товариства може бути передбачена відповідальність за невиконання чи неналежне виконання учасниками товариства своїх обов’язків .
Згідно ст. 57 ГК установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір , а у випадках передбачених законом статут ( положення ) .
Відповідно до ст. 82 ГК установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу
прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та
порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких
необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін
до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації
товариства.
Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є
підставою для відмови у державній реєстрації товариства.
Якщо в установчих документах не вказаний строк діяльності господарського товариства , то воно вважається створеним на невизначений строк .
Установчі документи у передбачених законом випадках погоджуються з Антимонопольним комітетом України .
II. Види господарських товариств
Види господарських товариств названі у ч. 1, ст. 80 ГК України , до господарських товариств належать :
акціонерні товариства ;
товариства з обмеженою відповідальністю ;
товариства з додатковою відповідальністю ;
повні товариства ;
командитні товариства .
2.1. Акціонерне товариство .
Акціонерне товариство – це так зване товариство капіталів.
Акціонерним товариством є господарське товариство , яке має статутний фонд , поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості , і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства , а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій .
З цього визначення випливають особливості акціонерного товариства . По – перше, статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та юридичним особам . Мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства (АТ)встановлено у розмірі, не менше суми , еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам , виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати , діючої на момент створення товариства .
По – друге АТ має публічний статус емітента цінних паперів ( акцій , облігацій ) . Інші товариства не мають статусу емітента акцій . АТ є юридичною особою , яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов’язки , що випливають з умов їх випуску . Шляхом випуску та продажу акцій акціонерні товариства формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно .
По – третє , фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів .
По - четверте, особливою ознакою АТ є обмеження відповідальності акціонерів . Акціонери відповідають, а точніше несуть ризик збитків, за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій . За цією ознакою відповідальності акціонерів АТ належить до товариств з обмеженою відповідальністю .
Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.
Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку і товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України.
За способом функціонування акцій акціонерні товариства поділяються на відкриті ( ВАТ ) та закриті ( ЗАТ ) акціонерні товариства .
Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі – продажу на біржах . Акціонери відкритого АТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства . Разом з тим перше розміщення акцій ВАТ є виключно закритим ( приватним ) серед засновників .
Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки , купуватися та продаватися на біржі . Акціонери ЗАТ мають переважне право на придбання акцій , що продаються іншими акціонерами товариства .
2.1.1. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства.
Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи .
Громадяни України можуть бути засновниками та учасниками акціонерних товариств крім випадків, передбачених законодавчими актами України , тобто, якщо вони не мають обмежень підприємницької правосуб'єктності .
Також засновниками та учасниками акціонерних товариств можуть бути особи без громадянства .
Іноземні юридичні особи, міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками товариств нарівні з українськими юридичними особами .
Засновниками вважаються особи , які виконують дії, пов’язані із заснуванням акціонерного товариства . Тобто засновниками товариства є особи , які заінтересовані у створенні і подальшій діяльності товариства , і готові заради цього покласти на себе певні обов’язки із заснування товариства .
Основна особливість правового статусу засновників полягає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації товариства.
Учасники — це особи, які виконують обов'язки підписчиків на акції перед товариством засновників та акціонерів перед акціонерним товариством.
На відміну від засновників, учасники АТ погоджуються зробити внесок до статутного фонду товариства , що створюється , але не бажають брати на себе будь - яких обов’язків із його створення . Вони купують акції при створенні АТ на підставі договору з його засновниками , а при додатковому випуску акцій у зв’язку із збільшенням статутного фонду - з товариством .